Терміново потрібні гроші. Як не потрапити на гачок шахраїв, які пропонують легкий підробіток

"Шукаємо людей для збору та пакування ручок! 7,5 тис.
грн за легку роботу вдома!".
На такі оголошення часто можна натрапити в соцмережі TikTok.
Пропозиція приваблива: прості завдання та швидкі гроші без складних вимог. Ба більше, "роботодавці" обіцяють відправляти товар, який треба збирати або пакувати, поштою, наголошуючи на відсутності ризиків.
Гроші за виконану роботу "точно заплатять", бо, мовляв, товар треба повернути назад. Для багатьох це виглядає як можливість додаткового заробітку, не виходячи з дому.
Особливо такі "роботодавці" люблять пропонувати "вакансії" соціально чутливий аудиторії: вагітним чи молодим мамам, які сидять вдома з дітьми. Проте часто за яскравими заголовками ховається класична шахрайська схема, у якій "вакансія" – це наживка, а "легкий заробіток" і терміновість – додаткові приманки.
Зрештою, заробляє точно не той, хто шукає роботу.
Що ховається за швидкими та легкими заробітками в TikTok і як розпізнати шахрайські вакансії? Куди веде "легкий заробіток" у TikTok Гортаючи TikTok, можна натрапити на десятки роликів, де пропонують "робочі завдання": сортувати гумки для волосся за кольорами, фасувати бахіли, збирати прищіпки чи комплектувати набори ручок. Приклади шахрайських оголошень у TikTok Схема проста: "роботодавці" нібито надсилають компоненти товару, а після виконання роботи обіцяють розрахуватися.
Умови співпраці заманливі: 7,5 тис.
грн за збирання 1,5 тис.
ручок чи 3,5 тис.
грн за сортування соломинок за кольорами. Усі такі вакансії зводяться до одного: аби отримати "замовлення", потрібно перейти за посиланням у месенджер Telegram.
Далі є кілька варіантів розвитку подій. Варіант перший.
Щоб отримати доступ до матеріалів, які має надіслати замовник, потрібно здійснити передоплату (200-500 грн).
"Роботодавці" називають це "страховою сумою", адже вони планують надсилати товар, який коштує дорожче. З цього моменту починається шахрайство: майбутній працівник відправляє кошти, а "замовник" зникає і блокує всі контакти.
Часто шахраї прикриваються іменами відомих брендів, які викликають довіру в користувачів.
Так, у кількох оголошеннях, на які натрапляла ЕП, такі вакансії пропонували нібито від магазинів "Аврора". "Вакансії" від "Аврори" Керівниця стратегічних комунікацій мережі "Аврора" Катерина Селезень повідомила ЕП, що компанія не пропонує роботу вдома.
"Усі наші вакансії публікуються на офіційних сайтах з пошуку роботи, на сайті avrora.ua та офіційних сторінках "Аврори мультимаркету" в соцмережах.
Ми не просимо надавати дані банківських карток для отримання подарунків чи сертифікатів", – наголосила вона. Якщо для виконання роботи на користь відомої компанії від працівника очікують отримати будь-яку суму, то це гарантовано шахрайство, додала менеджерка. Читайте також: Сексизм та ейджизм у вакансіях: за що держава може штрафувати роботодавців Варіант другий.
У Telegram користувач натрапляє на бота, який пропонує безліч варіантів заробітку.
Нові повідомлення надходять кожні десять секунд.
Однак у них вже нема конкретних завдань.
Такі смс зводяться до одного: аби отримати доступ до роботи, потрібно підписатися на приватні Telegram-канали, наприклад, "Робота вдома" чи "Дистанційна робота".
Також просять підписатися на новинні канали. Після подання заявки починається новий спам: перевірка на справжність намірів.
Користувач має підтвердити, чи він українець і чи не перебуває в московії, а також вказати, чий Крим.
Якщо терміново цього не зробити, заявку не схвалять. Приклад "перевірки" Зрештою людина стає учасником схеми штучного нарощування аудиторії для каналів, які згодом заробляють на рекламі чи перенаправляють трафік на інші проєкти.
У цій схемі немає фінансового шахрайства, але не вийде і заробити. Варіант третій.
Через тиждень після надсилання заявки журналістці ЕП схвалили доступ до одного з Telegram-каналів, який рекламується як "дистанційна робота".
Там було багато оголошень про роботу, які постійно оновлювалися. Ба більше, деякі вакансії були справжніми і направляли користувачів на сайти з пошуку роботи – Work.ua чи Robota.ua.
Однак вакансій для сортувальників соломинок там не було.
Натомість були варіанти "легкого заробітку" в колцентрах та міжнародних шлюбних агенціях, робота для перекладачів "з умінням користуватися онлайн-перекладачем" або робота в чатах з іноземцями. Приклади шахрайських вакансій у Telegram-каналах Державна служба спеціального зв"язку та захисту інформації склала список поширених вакансій від аферистів.
Серед них: "скриншотер" – обіцяють гроші за збереження скринів; "лайкер" – гроші сплачують нібито за "лайки" в соцмережах, але для співпраці пропонують зробити внесок "працівнику"; "перекладач без досвіду" – обіцяють гарну оплату за роботу за допомогою онлайн-перекладача; "любитель готелів" – платитимуть за "лайки" готелям або за позитивні відгуки; "ТікТок-спеціаліст" – обіцяють шалені доходи за "перегляди відео". Читайте також: Шахрайські "офіси" обманюють росіян і заводять в Україну мільярди.
ЕП попрацювала в одному з таких Один з Telegram-каналів, на який треба було підписатися, агітує робити "ставки на спорт" або придбати спеціальний курс, щоб навчитися їх робити.
Крім того, боти і канали рекламують застосунок, який нібито допоможе заробити багато грошей, "просто граючи в гру".
Реклама подається так, нібито про цей заробіток розповідали в "Єдиному телемарафоні", і підкріплюється відповідним відео. Як не потрапити на гачок шахраїв Щоб не потрапити на шахрайську вакансію, потрібно дослідити оголошення на наявність "червоних прапорців".
Найпоширеніший з них – нереалістично високий дохід за мінімальних зусиль, кажуть у команді модерації "OLX робота".
Такі оголошення майже завжди пов’язані з нелегальною зайнятістю або шахрайством. Інший маркер – відсутність конкретики про компанію, обов’язки та умови роботи, а також відсутність сайту чи соцмереж компанії.
Водночас присутні наполегливі пропозиції перейти в сторонні месенджери для спілкування та вимога заплатити за "уніформу", "навчання" або "товар", який потрібно придбати за власні кошти. Читайте також: На словах ти "вовк з Wall Street", а на ділі втрачаєш все.
Як не потрапити у тенета псевдоброкерів? "Телефонна, онлайн- або офлайн-розмова з потенційним роботодавцем – важливий етап.
Якщо роботодавець ухиляється від контакту – це ще один сигнал, що варто бути обережним", – кажуть в "OLX роботі". Селезень також радить зважати на грамотність повідомлення: "Якщо текст містить граматичні помилки або виглядає так, ніби його переклали онлайн-перекладачем, – це один з "червоних прапорців", на який варто звернути увагу". У Держспецзв’язку радять не намагатися перехитрити шахраїв.
"Якщо знаєш про схеми, де шахраї спершу платять за виконання простих завдань, не намагайся отримати гроші від них навіть на початку.
Будь-яке спілкування з аферистами – це ризик втратити свої заощадження та платіжні дані", – наголосили у відомстві.