Бізнес та правоохоронці: підсумки 2024 року

Відносини бізнесу та правоохоронців у 2024 році почалися з гучного скандалу – "кейсу Мазепи".
Завдяки розголосу президент, РНБО та правоохоронні органи погодили "рекомендований мораторій" на слідчі дії та аудит усіх проваджень щодо бізнесу.
Як наслідок… 2024-й став рекордним за показниками тиску на бізнес. Останнім часом соцмережі переповнені меседжами про значний тиск з боку правоохоронців на відкритий та прозорий бізнес.
При цьому заяви про такий тиск лунають і від малого та середнього бізнесу, і від великого. Тривалий час кримінальні провадження проти підприємців використовувалися як засоби примушування та залякування з боку правоохоронних органів, а часто – як інструмент неконкурентної боротьби колег з ринку.
Бізнес до цього пристосувався і почав сприймати це як невід’ємну рису ринкової економіки в Україні. Однак у 2024 році масштаби процесуального тиску на бізнес в рази перевищили показники минулих років.
Численні обшуки, блокування діяльності компаній через арешти майна та рахунків, ув’язнення топменеджерів стали звичною практикою відносин бізнесу та держави.
Не допомогло навіть запровадження президентом згаданого тримісячного мораторію на слідчі та процесуальні дії в справах щодо бізнесу, впровадження Офісом генпрокурора дашборду проваджень проти бізнесу. На якийсь час силовики дійсно дещо знизили темпи процесуальної взаємодії з бізнесом та закрили частину "мертвих" проваджень.
Однак згодом вони надолужили втрачене.
Опублікована правоохоронцями звітність за 2024 рік підтверджує масштаби проблеми відносин бізнесу та держави. Кількість != якість За даними Офісу генпрокурора та БЕБ, у 2024 році суттєво зросла кількість зареєстрованих проваджень проти бізнесу порівняно з 2023-м: 5 139 проти "лише" 4 480.
Такі цифри передусім пов’язані з надзвичайною активністю БЕБ як профільного органу, уповноваженого розслідувати господарські злочини. БЕБ у 2024 році розслідувало 6 805 проваджень.
Це у 1,5 разу більше, ніж у 2023-му (4 558).
Найбільша частка проваджень стосувалася ухилення від сплати податків (2 389 кримінальних правопорушень, у 2023-му – лише 666), незаконного збуту та виготовлення підакцизних товарів (887, у 2023-му – 371), розтрати й привласнення майна (804, у 2023-му дані про такі злочини відсутні). Однак проблема розслідування господарських злочинів "непрофільними" органами нікуди не зникла.
У 2024 році СБУ зареєструвала 182 провадження в цій сфері, а ДБР – 197 (з них 24 – щодо несплати податків). Показовою також є статистика підозр у господарських злочинах.
У 2024 році БЕБ повідомило про підозру в 677 провадженнях (у 2023 році – у 389-х).
Найбільша частка (190) – стосовно збуту і виготовлення підакцизних товарів (у 2023-му – 110). Щодо несплати податків підозри оголошені лише у 158 провадженнях (2023-му – у 80-х).
Тобто підозра повідомлена лише в 1/15 податкових проваджень, це критично низький показник.
Тобто кількість зростає, а якість – та ж.
Численні провадження не завершуються підозрами, а використовуються як засіб тиску на бізнес. Аналітика vs силові методи слідства БЕБ створене для зміни формату слідства в економічній сфері.
Однак статистичні дані підтверджують: незважаючи на проголошений пріоритет аналітичних підходів до роботи, у БЕБ переважають традиційні силові методи слідства. У 2024 році аналітики БЕБ підготували 1 605 аналітичних продуктів (у 1,5 разу більше, ніж у 2023-му).
Однак це, скоріше, результат загального збільшення кількості проваджень, які розслідувало БЕБ, а не зміни підходів до роботи. Більш показові дані про проведені БЕБ негласні слідчі дії (прослуховування, моніторинг рахунків, негласне спостереження за особами).
2024 рік став рекордним за кількістю отриманих БЕБ дозволів на негласні слідчі дії – 3 777.
Це удвічі більше, ніж у 2023-му (1 798) та у 26 разів більше, ніж у 2022-му. Тобто кількість негласних дій, проведених органом, який планувався як аналітичний, у 2,5 разу перевищує кількість підготовлених аналітичних висновків. Також у справах БЕБ значно зросла кількість ініційованих арештів майна.
У 2023 році прокурори взяли участь у 282 справах про арешт, у 2024-му – у 494-х справах.
Аналогічна статистика в інших органах знизилася. Майже не помітна тенденція щодо зменшення кількості ініційованих БЕБ обшуків.
У 2023 році прокурори взяли участь у 187 справах про обшуки, у 2024 році за умов тримісячного мораторію на обшуки – у 163-х. Читайте також: "Збитий" Кабміном директор БЕБ: "Ми працюємо проти всіх" Посилився тиск на учасників справ, які розслідувало БЕБ, через запобіжні заходи.
У 2024 році кожне третє (109 з 315-ти) клопотання БЕБ про запобіжний захід – це клопотання про тримання особи під вартою.
З них задоволено 63%. Надзвичайна активність БЕБ збільшила кількість скарг на дії детективів.
У 2024 році до Ради бізнес-омбудсмена подано 36 таких скарг (у 2023-му – лише 11). Серед найпоширеніших підстав для звернення до ради – неповернення тимчасово вилученого майна, тривалий арешт майна, блокування рахунків, безпідставна реєстрація кримінального провадження, зволікання з проведенням слідчих дій. Такі дані демонструють, що слідство (БЕБ) зацікавлене в силовому тиску на бізнес.
Тримання під вартою, арешти майна та рахунків, незаконні обшуки покликані змусити бізнес грати за правилами слідства, схилити підприємців до "угод". Підсумки Відносини бізнесу та правоохоронців потребують перезавантаження.
Провадження не повинні використовуватися як інструмент тиску, а слідство повинно бути націлене на реальне запобігання та протидію злочинам у господарській сфері. Команда VB Partners не раз долучалася до розробки пропозицій, покликаних вирішити системну проблему тиску на бізнес з боку слідства. Негативний вплив БЕБ можна усунути за допомогою його перезавантаження; закріплення жорстких правил підслідності проваджень, що унеможливлювали б розслідування господарських злочинів "непрофільними" органами; контролю за дотриманням стандартів прокурорської діяльності у сфері захисту інвестицій, запровадження дисциплінарної відповідальності в разі їх порушення; закріплення дієвих інструментів захисту від зловживань слідства з метою недопущення повторних арештів, "гри з підслідністю", незаконних обшуків; розширення повноважень Ради бізнес-омбудсмена для належного реагування на свавілля.