Якою буде майбутня війна

Війна, яку веде Україна, давно вийшла за межі звичайного збройного конфлікту.
Це не просто боротьба за території, а тестовий полігон для технологій майбутнього та лакмусовий папірець глобальних трансформацій. На наших очах формується нова парадигма ведення боїв.
Україна, опинившись в епіцентрі цих змін, набуває унікального досвіду та адаптивного капіталу (AQ), що робить її ключовим експертом у війні нового типу. Як слушно зазначив Валерій Залужний у статті "Технологічна війна на виснаження та як у ній перемогти", сучасна війна вимагає стратегічної перспективи, що дозволяє оцінити ситуацію глобально – уже не просто helicopter, а rocket view. Також днями Верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал-лейтенант Алексус Гринкевич закликав союзників за альянсом наслідувати підхід України до впровадження інновацій у сфері оборони. Виступаючи перед військовими лідерами та представниками оборонної промисловості країн-членів НАТО, Гринкевич наголосив: "Один з уроків, який я виніс з України, полягає в тому, що ми маємо зрозуміти, які механізми можемо впровадити у всіх наших збройних силах, аби забезпечити такий самий темп інновацій, який українці так успішно демонструють". Подібні рефлексії лунають і у світових медіа.
Al Jazeera пише, що технології приносять не лише швидкість, а й масштаб руйнувань, а The Independent підкреслює: технології стають стратегічною зброєю, а не просто засобом ураження. SIPRI фіксує масштабні витрати і технологічні змагання, а RAND прогнозує: до 2030 року автономія систем трансформує світову війну.
CSIS застерігає США про ризики втрати переваги над Китаєм без комерційної технологічної бази. Від "заліза" до алгоритмів: Україна як глобальна лабораторія Ми в Advanter Group, працюючи з defense-tech-компаніями та проводячи стратегічні сесії для підприємств ОПК, бачимо, як стрімко змінюється війна.
Досвід України демонструє перехід від конвенційних боїв до інтелектуальної війни, де вирішальну роль відіграють не лише технології, а і здатність швидко адаптуватися. Подивімося на ключові сценарії до 2030 року.
Уже у 2025-2026 роках ми бачимо масову автоматизацію основних процесів, де людина залишається ключовим, керівним елементом, використання ручних FPV-дронів, використання у розвідці супутникових систем Starlink та ICEYE.
Остання – світовий лідер у сфері супутникового спостереження; технологія дозволяє отримувати високоточні зображення поверхні Землі незалежно від погоди, часу доби чи хмарності. AI – поки що лише допоміжний фактор, аналітичний інструмент.
Хоча, наприклад, в AIwiser.ai ми вже бачимо ефективність застосування onboard AI не лише в забезпеченні реальної автономності БПЛА, а й у їх бойовому застосуванні в умовах непередбачуваності та високої інтенсивності.
Проте витрати зростають швидше за ефективність, що створює колосальний тиск на економіку війни. З 2026-2027 років ми входимо у фазу, де AI змінює роль людини.
Впроваджуються рішення на кшталт human-on-the-loop: людина контролює, але не керує.
З"являються автономні рої, обмін даними між дронами відбувається без прямої участі людини.
Україна і росія створюють системні комплекси AI+дрон/БПЛА+ППО. Читайте також: Україна роботизує військо.
Як армія з 15 тисяч наземних дронів замінятиме людей на фронті З"являється потреба в "захисті мозку" військових, електронна безпека солдатів стає критичною.
Оскільки війни дедалі більше переходять у сферу інформаційних та психологічних операцій, де AI, кібертехнології та нейротехнології можуть впливати на свідомість і рішення військових, "захист мозку" включає: - протидію психологічним кібератакам (ворог може використовувати AI для створення таргетованої дезінформації, психологічного тиску чи маніпуляцій); - захист від нейротехнологій (з’являться технології, які впливають на мозкову активність через електромагнітні імпульси, нейроінтерфейси чи біохакінг); – психологічна стійкість (постійний доступ до інформації через носимі пристрої чи AR може перевантажувати солдатів, викликаючи когнітивне перенапруження). Електронна безпека в цьому контексті стосується захисту цифрових систем і пристроїв, які використовують військові на індивідуальному рівні.
Це включає: – захист носимих пристроїв (смарт-годинники, AR-окуляри, дрони з особистими інтерфейсами), які підключені до мереж; ці пристрої можуть бути вразливими до кібератак (перехоплення даних, віруси, віддалене відключення); – біометричні дані: у разі злому систем ідентифікації, які використовують біометрію, ворог може отримати доступ до особистих даних солдатів та маніпулювати їхньою ідентифікацією в бойових системах; – AI-інтеграція: AI буде вмонтований у шоломи чи екзоскелети для аналізу обстановки чи управління дронами; без належного захисту ці системи можуть бути зламані, що призведе до втрати контролю над обладнанням; – кіберзахист комунікацій. Розвивається цифрова дезінформація на основі генеративного AI (росія вже зараз використовує deepfake-платформи). Посилюються заклики до ухвалення "AI-конвенцій" ООН про обмеження автономних рішень, хоча RAND зазначає, що основні актори їх ігноруватимуть.
Саме в цей період Україна стає світовим експертом в AI-війнах, формуючи розумний дроновий супровід та застосовуючи AI в командуванні. Геополітичні наслідки українського лідерства та виклики З 2028 по 2030 рік війна набуває рис інтелектуальної війни та асиметричної нестабільності.
AI навчається в реальному бою, створюючи адаптивні моделі.
AGI, штучний загальний інтелект отримує можливість впливати на фізичний світ, "джин випущений з пляшки" і контроль над штучним інтелектом стає неможливим. Технології сформують нову мораль: якщо у 2025 році йдеться про контроль над компонентами, то у 2027 році йтиметься про контроль над алгоритмами і, як наслідок, над подіями на території ведення війни.
Китай, незважаючи на обмеження, отримає лідерство і в алгоритмах, і в обчислювальних потужностях. Україна, якщо збереже ініціативу та адаптаційний капітал, може стати лідером оборони нового AI-powered-типу.
Ми перетворюємося на передовий елемент оборонного ланцюга НАТО, центральний елемент нових безпекових союзів. Наш досвід стає унікальним, адже ми є полігоном та фронтиром одночасно.
На жаль, наразі Захід розглядає нас радше в ролі "мінного поля" між хаосом та цивілізацією, але це має бути змінено.
Критичними зонами для нас і для світу залишаються ППО, адаптивна логістика та мобільність військ. Читайте також: Військові технології у 2030 році: тренди і прогнози світових експертів На відміну від реактивної допомоги у 2025-2026 роках, до 2026-2027 років має сформуватися військова AI-коаліція, можливо, Digital NATO.
Це дозволить Україні не просто отримувати допомогу, а стати частиною оборонного бюджету ЄС і, зрештою, експортувати свою адаптивну модель оборони світу. Отже, війна переходить від "заліза" до систем та адаптивних моделей ухвалення рішень.
2026 рік – рік пікових втрат для України та основна трансформація; 2027 рік – рік структурної трансформації армій у світі (зокрема, це може сприяти відкладенню "війни за Тайвань" на 2029-2030 роки); 2028-2030 роки – війна AI-моделей з абсолютно іншим ландшафтом, без вираженого фронту. Успіх України в асиметричній війні нового типу не просто важливий для нашої перемоги, а й може стати моделлю для інших країн та вплинути на формування нових геополітичних альянсів.
Наше майбутнє залежить від нашої здатності не просто протистояти, а очолювати технологічну революцію у військовій справі. Сценарії майбутньої технологічної війни в Україні Джерело: Advanter Group Україна – більше, ніж полігон.
Ми – фронтир між хаосом і цивілізацією, країна, яка одночасно розробляє, тестує та адаптує AI-рішення на полі бою, створює нову модель військово-цивільної інтеграції та експортує свій досвід у союзні армії. Важливо ухвалювати принципові рішення зараз, оскільки ризики наростають: можлива втрата контролю над автономними системами; порушення міжнародного гуманітарного права (наразі не існує обов’язкових AI-протоколів Женевської конвенції); AI-блокування і традиційні методи порушення гуманітарної логістики – нова загроза цивільним особам; поглиблення гібридизації війни, що посилюють психічну та кібервразливість населення.
Що має зробити світ? 1.
Залучити Україну в Digital NATO в рамках "Стратегії реалізації цифрової трансформації НАТО" і її оновлення (NATO Digital Backbone). 2.
Створити міжнародну AI-коаліцію на кшталт Паризького заклику до довіри та безпеки в кіберпросторі (Paris Call for Trust and Security in Cyberspace). 3.
Визнати AI-безпеку окремим пунктом оборонних бюджетів G7 та ЄС, а Україну – частиною цих бюджетів і рішень. 4.
Залучити українські defense-tech-стартапи до світових програм фінансування. Лідерство України в технологізації війні – це не лише шлях до Перемоги, а й шанс для світу підготуватися до нових викликів.
Міжнародна спільнота має інвестувати в український defense tech, створювати спільні R&D-центри, прискорювати приєднання України до Digital NATO і безпекових союзів. Наш досвід – це унікальна модель для інших країн, які прагнуть протистояти технологічним і безпековим загрозам.
Україна не просто вчиться воювати, а стає архітектором нової безпеки світу.
Саме тому прогресивний світ має не тільки підтримати Україну, а навчатися в України і разом з Україною.