T+1 у Європі: ціна швидкості

ГЛИБОКИЙ АНАЛІЗ | PostTrade 360 розглядає, яку ключову роль відіграватимуть технології післяторговельної обробки у мінімізації витрат для європейських компаній, а також з’ясуємо, чи призведе скорочення розрахунків до вивільнення значних обсягів маржі завдяки зниженню контрагентських ризиків.

Витрати переходу на T+1 для Європи

Новий звіт Firebrand Research свідчить, що перехід Європи до швидших розрахунків коштуватиме європейським кастодіанам у кілька разів дорожче, ніж їхнім американським колегам. Джеймс Пайк, головний директор з доходів у Taskize, вважає цю оцінку цілком обґрунтованою, адже на відміну від США, де всі розрахунки відбуваються через DTCC, Європа має безліч майданчиків для розрахунків за цінними паперами. Крім того, цінні папери можуть бути доставлені до будь-якого з численних центральних депозитаріїв цінних паперів (CSD).

Складність зростає через різний рівень зрілості ринків капіталу в кожній країні-члені ЄС, що змушує кастодіанів враховувати специфіку кожної юрисдикції. Цю ситуацію ускладнює й те, що Європа працює з безліччю валют та має фрагментовані ринки капіталу в частині післяторговельних послуг, зокрема управління корпоративними діями. Додатковим фактором є велика частка транскордонних угод.

Ерік Деробер, керівник відділу зв’язків з громадськістю в CACEIS, зауважує, що деякі компанії можуть впоратися з новими часовими обмеженнями, використовуючи модель "слідування за сонцем", з філіями у різних часових поясах для забезпечення цілодобової обробки.

Роль технологій та автоматизації

Данкан Карпентер, директор з продукту Pirum, наголошує, що T+1 — це виклик лише тоді, коли його намагаються вирішити за допомогою застарілих технологій. Головне питання не в тому, чи варто автоматизувати процеси, а в тому, чи зможе ваш партнер з автоматизації забезпечити справжні глобальні можливості в реальному часі, що зроблять географію та часові пояси неактуальними.

Пол Golden, автор статті, зауважує, що європейським фірмам потрібна комплексна модернізація, що включає впровадження узгодження угод у реальному часі, розширені можливості обміну даними та API-зв’язок. Ця складність відображена в трифазному графіку впровадження ESMA (Європейського управління з цінних паперів і ринків), який передбачає завершення технічних рішень до третього кварталу 2025 року та впровадження в галузі до четвертого кварталу 2026 року.

Деніел Карпентер, генеральний директор Meritsoft, підкреслює, що транзакційні процеси також відрізняються. У США вони значною мірою залежать від підтверджень (affirmations), тоді як у Європі додаткові етапи підтвердження та інструкцій ускладнюють процес.

Переваги та вивільнення капіталу

Незважаючи на витрати, більшість експертів погоджуються, що довгострокові переваги автоматизації — такі як зниження операційних ризиків та підвищення ефективності розрахунків — роблять це інвестицією необхідною. Автоматизація та централізація розрахункових операцій надають кращий доступ до даних, дозволяючи прогнозувати та управляти неспроможністю розрахунків.

Головною рушійною силою переходу на T+1 є вивільнення значного обсягу маржі завдяки зниженню контрагентських ризиків. Хоча даних з Північної Америки поки недостатньо, Ерік Деробер зазначає, що симуляції, проведені центральними контрагентами (ЦК), показують зменшення вимог до маржі на 42%, що може становити близько 2,4 млрд євро, які ЦК не вимагатимуть щодня в середовищі T+1. Це створює "цикл ліквідності", що дозволяє компаніям використовувати вивільнений капітал більш ефективно.

Українська практика: адаптація до світових трендів

Хоча український ринок капіталу значно менший і менш інтегрований у світову систему, ніж європейський, він також прагне до синхронізації з глобальними стандартами. Національний банк України (НБУ) та Національний депозитарій України (НДУ) є ключовими інституціями, що відповідають за впровадження інновацій.

Наразі український ринок частково працює за моделлю розрахунків T+2 (для ринку гарантованого репо). Перехід на T+1 є стратегічною метою, яка потребує значних зусиль для модернізації інфраструктури. Основні виклики для України:

• Модернізація застарілих систем: Багато учасників ринку досі використовують застарілі технології, що робить перехід на T+1 особливо складним і дорогим.

• Гармонізація законодавства: Необхідно адаптувати нормативно-правову базу до нових стандартів.

• Синхронізація з міжнародними партнерами: Оскільки Україна прагне до європейської інтеграції, важливо забезпечити сумісність з європейськими системами.

НДУ вже впроваджує ініціативи, спрямовані на підвищення ефективності та автоматизації, що є підготовкою до майбутнього скорочення розрахункового циклу. Досвід європейських країн, особливо в частині врахування фрагментації ринку та інвестування в сучасні технології, буде надзвичайно цінним для України. Це дозволить уникнути багатьох помилок і побудувати ефективнішу та стійкішу систему.