Кліринг репо: Європа має знайти власний підхід
Як пише PostTrade 360, панельна дискусія на майбутній конференції PostTrade 360° 2025 під назвою «Навігація за розширеними вимогами до клірингу репо — від США до Європи» зосередиться на тому, чому Європа має розробити власну стратегію. За словами Еліни Лехтонен, віцепрезидентки з крос-активних продажів у регіоні EMEA в Eurex, європейський ринок репо значно відрізняється від американського: він характеризується фрагментованими ринками капіталу, численними національними емітентами та різноманітною ринковою інфраструктурою.
Рішення Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) зобов’язати більшість транзакцій на ринку казначейських зобов’язань проходити через схвалену клірингову агенцію зробило обговорення обов’язкового клірингу репо в Європі надзвичайно актуальним. Однак Лехтонен підкреслює, що Європі слід уникати простого копіювання американського підходу і натомість адаптуватися до своєї унікальної ринкової структури.
«Цілеспрямовані регуляторні реформи можуть допомогти реалізувати стійкість, ефективність капіталу та ліквідність, що забезпечуються центральним клірингом, особливо в середовищі з багатьма валютами та юрисдикціями», — зазначає Лехтонен.
Важливим трендом є прискорене впровадження клірингу репо з боку інституційних інвесторів (buy-side), таких як європейські пенсійні фонди, страхові компанії та керуючі активами. Вони все частіше добровільно використовують кліринг для оптимізації ліквідності та капіталу.
Новий інтерес
Сесія буде цікавою для небанківських фінансових установ, які оцінюють можливість прямого доступу до центрального контрагента (ЦК) та прагнуть краще зрозуміти регуляторні зміни. Також вона буде корисною для банків і брокерів, які аналізують потенційні можливості для зменшення капітального навантаження та підвищення ефективності торгівлі через кліринг репо порівняно з двосторонніми угодами.
«Ми маємо низку buy-side компаній на етапі підключення. Це свідчить про те, що пенсійні фонди, страхові компанії та керуючі активами все більше зацікавлені в торгівлі кліринговими репо, хоча цей ринок тривалий час був виключно міжбанківським», — підсумовує Лехтонен.
Додаткова інформація та український контекст
Згідно з дослідженнями, ринок репо є ключовим інструментом для управління ліквідністю та грошово-кредитною політикою. Європейський ринок репо є найбільшим у світі, але залишається значно менш централізованим, ніж американський. У США ринок казначейських облігацій є глибоким і ліквідним, а також уніфікований завдяки єдиному емітенту — уряду США. Натомість, європейський ринок складається з суверенних облігацій багатьох країн, що використовують різні валюти та мають різні регуляторні та правові системи. Це створює складнощі для стандартизації та централізованого клірингу.
В українській практиці ринок репо також існує, хоча й має свої особливості. В Україні регулятором виступає Національний банк України (НБУ), який використовує операції репо як інструмент монетарної політики для управління ліквідністю банківської системи. НБУ проводить тендери з надання та вилучення ліквідності шляхом операцій репо.
На українському ринку функціонує Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках (РЦ). Він надає послуги центрального контрагента (ЦК) і є єдиною установою, що здійснює кліринг та розрахунки за договорами репо в Україні. Це забезпечує стандартизацію та зменшує ризики для учасників ринку. Хоча кліринг репо в Україні не є обов’язковим для всіх учасників ринку, РЦ відіграє ключову роль у забезпеченні його стабільності.
Досвід України демонструє, що навіть на ринках, які розвиваються, наявність централізованого інструменту для клірингу сприяє підвищенню довіри та ефективності. Це узгоджується з ідеєю, що хоча Європа має знайти свій шлях, переваги централізованого клірингу є універсальними.
