Що стримує та стимулює "зелений" перехід

Україна стала на шлях євроінтеграції, який включає в себе амбітний "зелений" курс із фокусом на декарбонізацію.
Кліматичні зобов’язання складні для виконання навіть у країнах розвинутою економікою, які можуть фінансувати підприємства для зниження викидів.
Для України ж в умовах війни вони надзвичайно важкодосяжні, зважаючи на руйнування інфраструктури та економічні труднощі. Перешкодами для декарбонізації є обмежені ресурси, оскільки значна частка бюджету країни спрямована на оборону, зростання логістичних та енергетичних витрат, зниження інвестиційної привабливості.
Економічні, технічні та безпекові виклики ускладнюють просування підприємств по "зеленому" шляху. Екологічні зобов’язання та їх вплив на бізнес Для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року будуть застосовуватися такі ключові механізми: механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), система торгівлі викидами (СТВ) та національно-визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ), які формують не лише нові екологічні зобов’язання, а й позиціонування українського бізнесу в глобальній економіці. СВАМ розробили в ЄС для зменшення викидів СО2 і згодом його почали запроваджувати інші країни.
Він передбачає запровадження вуглецевого мита на імпортні товари з країн з менш жорсткими вимогами до рівня викидів парникових газів.
Він також має на меті мінімізувати ризик "витоку вуглецю", тобто не допустити перенесення виробництва з ЄС до країн з нижчими кліматичними вимогами. СВАМ також має створити рівні умови для конкурентів, оскільки товари, вироблені за межами ЄС, будуть оподатковуватися за тим же принципом.
Крім того, СВАМ може стимулювати бізнес знижувати свій вуглецевий слід шляхом модернізації виробництва, аби мінімізувати фінансове навантаження від цього інструменту.
При цьому компаніям варто враховувати навіть вуглецевий слід постачальників. Виконання умов СВАМ збереже доступ до ринку ЄС, прискорить євроінтеграцію і створить підґрунтя для отримання фінансової та політичної підтримки від країн Євросоюзу.
Приєднання країни до СВАМ покращить її імідж на світовій арені, адже, приймаючи всі правила, країна демонструє свій намір боротися із зміною клімату. СВАМ – екологічний чи економічний інструмент? Хоча СВАМ має заохочувати до впровадження "зелених" технологій, на практиці він виявився механізмом, який захищає ЄС від дешевших імпортних товарів.
Уже у 2026 році Україна має купувати СВАМ-сертифікати, аби мати змогу надалі експортувати товари, які підпадають під його дію, до країн Євросоюзу. З огляду на це механізм аж ніяк не може бути суто кліматичним.
Він має пряме фінансове навантаження на українські підприємства, які й так зазнають щоденних збитків через пошкодження інфраструктури внаслідок російської агресії. Український бізнес в умовах війни не може фінансувати декарбонізацію виробничих процесів, адже він зосереджений на сплаті екологічних податків, збереженні робочих місць, підтримці життєдіяльності підприємств. Зупинка експорту товарів, охоплених СВАМ, призведе до втрати інвестицій у ці підприємства та необхідності пошуку нових ринків.
При цьому важливо пам’ятати, що через призупинення експорту українських товарів до Євросоюзу постраждає не лише економіка України, а й бізнес-середовище країн ЄС. Саме тому Європейська бізнес-асоціація не раз наголошувала на необхідності створення власного СВАМ та важливості негайного відтермінування цього механізму.
Український уряд має надати офіційне звернення до Єврокомісії, що передбачено регламентом СВАМ у разі виняткових подій – війни.
Це дозволить уникнути критичних наслідків для підприємств і зберегти конкурентоспроможність. СТВ – передумова відновлення Система торгівлі викидами є ще одним інструментом, який має бути впроваджений в законодавство не лише для євроінтеграції та скорочення викидів, а і як механізм, який допоможе залучити прямі інвестиції для декарбонізації підприємств. Ця система передбачає встановлення загальної межі (ліміту) на обсяг викидів парникових газів для певних секторів економіки, у якій можна купувати і продавати дозволи на викиди.
У цьому випадку кожному підприємству буде надана певна кількість квот (дозволів) і в разі зменшення викидів підприємством ці квоти можна буде продати, а якщо ліміт буде перевищений – купити квоти іншої компанії. Читайте також: До чого готуватися українським експортерам Правильно збалансована СТВ може стати перевагою для всіх стейкхолдерів, адже вона дозволить спрямувати кошти на екологічну модернізацію підприємств і підтримати українську промисловість.
На цьому етапі впровадження СТВ вже функціонує система моніторингу звітності та верифікації парникових газів, затверджений план заходів, розробляється відповідне законодавство. При поетапному впровадженні і чіткому визначенні параметрів системи, залученні кваліфікованих спеціалістів, долученні бізнесу до розробки та впровадження СТВ може забезпечити екологічну та економічну стійкість країни після війни. Наскільки кліматичні цілі реалістичні? Недавно опублікований для громадського обговорення другий НВВ має на меті амбітну кліматичну ціль: скорочення викидів парникових газів на 68-73% до 2035 року від рівня 1990 року.
НВВ дозволяє долучитися до глобальної боротьби із зміною клімату шляхом досягнення встановленої національної цілі щодо скорочення викидів.
НВВ має багато переваг, наприклад, встановлення чітких меж декарбонізації, планування національної політики та проведення реформ у багатьох секторах економіки.
Також НВВ може сприяти розробці новітніх технологій для зменшення вуглецевого сліду та модернізації виробництв. За останні кілька років викиди парникових газів в Україні значно скоротилися, що створює хибне уявлення успіху на шляху до кліматичної цілі.
Причина – у скороченні виробництва та руйнації підприємств.
Крім того, моделювати викиди в умовах війни неможливо: складно передбачити, якою економіка буде після війни. Варто почати із збору даних щодо викидів і планів їх скорочення від компаній і згодом переходити до загальнонаціонального рівня.
Це дозволить побачити реальну ситуацію, сформувати досяжну кліматичну ціль та уникнути додаткового фінансового тиску.
У такому разі другий НВВ стане інструментом кліматичної політики і допоможе визначити обсяги вуглецевих квот у межах СТВ. Інструменти СВАМ, СТВ та НВВ є не лише формальними зобов’язаннями, а й інструментами, які допоможуть Україні на шляху до євроінтеграції, кліматичної нейтральності, збереження конкурентоспроможності та підтримки економіки.
Це можливо за умов надходжень прямих інвестицій на декарбонізацію, залучення бізнесу до розробки та впровадження кліматичних механізмів та усвідомлення того, що прогнозувати обсяги викидів та економічну ситуацію неможливо.