Аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до ЄС – "Радіо Свобода"

Оновлена торгівельна угода між Європейським Союзом та Україною сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС. Про це пише "Радіо Свобода". "Угода, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня, тепер підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії.
Очікується, що ця пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС на початку вересня, коли вони повернуться з літніх канікул", – говориться у публікації. По суті, це оновлення Угоди про асоціацію, яку Україна підписала у 2014 році, та її компоненти про вільну торгівлю, яка набула чинності у 2016 році, зазначає сайт. Із початком повномасштабної війни московії проти України ЄС зробив повністю безмитний доступ до ринку ЄС для українських товарів, ці торговельні заходи діяли до червня 2025 року, нагадує "Радіо Свобода". Однак фермери ЄС скаржились, що дешеві українські продукти харчування заполонили місцеві ринки і створюють недобросовісну конкуренцію.
Європейська комісія була змушена внести зміни до АТЗ та запровадити захисні заходи для обмеження імпорту певних товарів з України. "У цій новій торговельній угоді політичний вплив аграрного лобі ЄС у Брюсселі знову став очевидним.
В оновленій пропозиції ЄС є інформація про те, що Європейська комісія збирає "думки зацікавлених сторін" щодо лібералізації торгівлі з Україною", – говориться у публікації. Сторони ж закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ. "Хоча Київ хотів, щоб оновлена Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі була якомога ближчою до умов АТЗ, стверджуючи, що повне повернення до старої угоди може коштувати Україні 3 мільярди євро (3,5 мільярда доларів), схоже, що фермери ЄС знову перемогли", – пише сайт. Угода є кращою для Києва, ніж початкова версія 2016 року, оскільки Україна отримала необмежений доступ до ринку для експорту таких продуктів, як гриби, виноградний сік, перероблені молочні продукти, йогурти та кефіри. Цукор, м"ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза та мед, також можуть експортуватися до ЄС за більшими квотами, ніж у 2016 році.
Але квоти на більшість м"ясних продуктів були збережені. "Угода є дещо жорсткішою для України, оскільки вона впорядковує процес екстренної зупинки українського імпорту.
Раніше група країн могла "натиснути на стоп-кран" і вимагати тимчасової зупинки імпорту, якщо було помічено раптовий стрибок.
Тепер достатньо, щоб одна країна повідомила про це Європейську комісію", – зазначає "Радіо Свобода". "Мабуть, найбільшою поступкою України є її зобов"язання поступово наближатися до різних харчових та санітарних стандартів ЄС.
Цей процес розпочнеться вже цього року і вимагатиме від Києва щорічного звітування про те, які закони приймаються.
Повна імплементація всіх норм і правил ЄС очікується до кінця 2028 року", – пише "Радіо Свобода". "Зацікавлені сторони" закликали до поступового наближення України до стандартів виробництва ЄС, а також до запровадження сильних захисних заходів.
Більшість респондентів висловилися проти будь-якої подальшої лібералізації торгівлі з Україною до приведення її у відповідність до більшої кількості стандартів ЄС. "Для України такі заходи можуть стати пігулкою, яку важко проковтнути.
Хоча країна є офіційним кандидатом на вступ до ЄС і сподівається приєднатися до об"єднання в майбутньому, цього, ймовірно, не станеться до 2028 року", – говориться у публікації. Впровадження цих реформ буде дорогим, і витрати, швидше за все, ляжуть на плечі українських фермерів.
Враховуючи, що Україна ще не матиме повного доступу до ринку ЄС і не зможе користуватися сільськогосподарськими фондами ЄС, необхідність таких реформ буде складніше "продати" українському аграрному сектору, пише сайт. Більшість чиновників ЄС вважають, що саме аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до ЄС.
Понад 300 мільярдів євро, або 25% бюджету ЄС, спрямовуються на сільське господарство, часто у формі прямої допомоги фермерам країн-членів.
Це гроші, якими фермери ЄС навряд чи захочуть ділитися зі своїми українськими колегами найближчим часом, додає "Радіо Свобода". Нагадаємо: 6 червня "торговий безвіз" з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.Скасування торгових преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році, заявив заступник голови НБУ Сергій НіколайчукРаніше повідомлялося, що Євросоюз збільшив квоту на імпорт української пшениці з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона у межах перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.Також повідомлялося, що віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності.Тим часом транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали Польщі зазнають збитків через відсутність зерна з України.