Як енергетика долає кризу

Енергетичний сектор переживає період найглибших викликів і трансформацій за часи незалежності.
Після початку великої війни енергетика стала не лише мішенню для атак, а й критично важливою основою економічної та гуманітарної стійкості. Саме тому відновлення галузі – це не просто технічне чи фінансове питання.
Це стратегічний вибір, від якого залежить майбутнє країни. Випробування, які змінили правила Повітряні удари змусили енергетичну систему працювати в умовах постійної загрози.
Команди операторів, підрядників, технічних фахівців працюють як єдиний організм для локалізації ушкоджень і ремонту об’єктів критичної інфраструктури. Завдяки розвитку emergency-процедур, автоматизації, створенню локальних ремонтних баз та підтримці з боку міжнародних партнерів вдалося не лише утримати систему, а й закласти основи нової гнучкої архітектури. Ця стійкість формує нові управлінські підходи, де кожен учасник має чітку зону відповідальності, а держава і бізнес працюють як партнери. Від централізованої моделі до децентралізації Ключовим стратегічним напрямом стає розвиток розподіленої генерації. Один з останніх прикладів – Одеса, де завдяки тісній співпраці донорів з органами місцевого самоврядування встановлюються шість когенераційних установок.
Чотири з них доставлені та вводяться в експлуатацію.
Когенераційні установки будуть забезпечувати світлом і теплом 1 млн мешканців навіть в умовах блекауту. Такі рішення – не виняток, а тенденція, яка охоплює промислові зони, громади та підприємства агросектору.
Разом з цим зростає роль систем зберігання, гібридних рішень, локального управління навантаженням.
Кілька років тому все це здавалося далеким майбутнім, а тепер стає звичайною технічною необхідністю. Драйвер: сонячна енергетика Потужності сонячних електростанцій продовжують зростати найвищими темпами.
За оцінками, технічний потенціал потужності СЕС в Україні – 36 ГВт, економічно доцільний – 30 ГВт.
На кінець 2023 року встановлена потужність сягнула 8,5 ГВт і більшість цього приросту забезпечили домогосподарства та малий бізнес. Попит на автономність та енергетичну незалежність кардинально змінив поведінку споживачів.
У 2024-2025 роках фокус змістився з генерації на зберігання енергії.
Це підтверджує нову зрілість ринку, яка виходить за межі "зеленого" тарифу і фокусується на власній безпеці, ефективності та новій якості споживання. Вітер змін: майбутнє вітроенергетики Через розташування перспективних майданчиків у прифронтових регіонах вітрова генерація розвивається повільніше: 1,7 ГВт встановленої потужності при потенціалі 16 ГВт.
Навіть у цих умовах триває ремонт, планується repowering (оновлення та модернізація), започатковуються проєкти в центральних та західних областях. Після стабілізації ситуації потужності зростатимуть на 0,5-1 ГВт щороку, але для цього потрібне системне вирішення однієї з найболючіших проблем галузі – боргів. Критичне питання: боргова криза Заборгованість перед виробниками з ВДЕ перевищила 22 млрд грн.
За офіційними даними, "Укренерго" винне "Гарантованому покупцеві" понад 16 млрд грн.
Особливо проблемні 2022 і 2024 роки: виплати покрили 63,9% та 87% відповідно. Читайте також: Три роки під московитськими ударами.
Як українська енергетика переживає чергову зиму? Ці цифри – не просто статистика.
Це втрачена довіра інвесторів, зупинені проєкти, відкладені аукціони.
Частина учасників ринку відмовляється від механізму "зеленого" тарифу і переходить до торгівлі на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку, узявши на себе ризики ціноутворення та небалансів. Такі зміни вказують на початок нового етапу розвитку: більш ринкового, більш гнучкого, але й більш вимогливого до системи гарантій та правил гри. Експорт: повернення на ринок ЄС У червні 2025 року Україна вперше за півтора року стала нетто-експортером електроенергії: експорт становив 237 тис.
МВт-год, імпорт – майже 204 тис.
МВт-год.
Це кардинально інша ситуація порівняно з червнем 2024 року, коли експорт був нульовим, а імпорт перевищував 800 тис.
МВт-год. З 1 липня експортна потужність до країн Євросоюзу зросла з 650 МВт до 900 МВт.
Експорт уже не обмежується лише денними годинами – українська генерація виходить на євросоюзівський ринок уночі та під час ранкового піка. Це не лише новий дохід для компаній, а й важливий ресурс для підготовки до зими.
Аби ця тенденція була сталою, потрібні не лише генерація й профіцит, а й інфраструктура, міждержавні лінії, правила експорту, синхронізовані з ENTSO-E. Скринінг: робота над правилами У липні 2025 року у Брюсселі стартував скринінг українського законодавства у сфері енергетики.
Україна пропонує розширення співпраці з ACER, підключення до Union Database, участь у формуванні енергетичної політики Євросоюзу. Це і бюрократичний процес, і підготовка до нових зобов’язань та можливостей.
Єврокомісія позитивно оцінила прогрес України у сферах газу, електроенергії, реформ і наголошує: потрібно більше стабільності, прозорості та лібералізації. Перспектива: ринок, діалог, партнерство Ми вступаємо у фазу, коли не лише технології, а й співпраця визначатимуть майбутнє галузі.
Без відкритого діалогу між бізнесом і державою не буде ані зростання потужностей, ані нових інвестицій, ані інтеграції з Євросоюзом. Борги, обмеження, нестача інструментів – усе це долається, коли учасники ринку консолідовані.
Ми не повинні чекати, поки виклики зникнуть.
Маємо запропонувати рішення і взяти участь у формуванні нової енергетичної архітектури. Для компаній, які залишаються в Україні, працюють та інвестують, це шанс бути не просто свідками змін, а їх рушіями.
Ми віримо в нову енергію країни, але її не буде без довіри, прозорих правил і чесного партнерства.