Право на підвищену ПСП військовослужбовців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок надання податкової соціальної пільги (ПСП), її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу та обмеження щодо її застосування визначається ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на ПСП.
Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що роботодавець – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (п.п 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до частини шостої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХII «Про військовий обов’язок і військову службу» (із змінами) визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Таким чином, у разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, то роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування ПСП.
Відповідно до ст. 169 ПКУ члени сімей загиблих військовослужбовців не віднесені до переліку категорій платників податку, які мають право на ПСП.