Гра не вартує свічок: боротьба з нелегальними підакцизними товарами ефективна на 0,1%

В Україні зростає тіньовий ринок сигарет.
Як свідчать дані дослідницької компанії Kantar Ukraine, у квітні загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2%, тоді як на початку 2025 року цей показник становив 14,1%. Це означає, що кожна шоста сигарета в країні реалізується нелегально.
В абсолютних цифрах мова йде про понад 5 млрд штук сигарет на рік.
Це продукція, з якої не сплачений акцизний податок.
За оцінками Kantar, при такому рівні тіньового ринку державний бюджет у 2025 році недоотримає близько 25,2 млрд грн.
Таких втрат кошторис України під час війни дозволити собі не може. Однак зусилля влади в боротьбі з нелегальною торгівлею підакцизними товарами не співмірні з масштабами проблеми.
Правоохоронці звітують про викриті схеми, масштабні вилучення товарів, мільйони конфіскованих пачок цигарок та врятовані для бюджету кошти.
Однак ці успіхи майже не позначаються на реальній ситуації. Читайте також: Тютюнова неміч і мільярдні втрати ЕП проаналізувала всі вироки судів у справах про незаконний обіг підакцизних товарів (ст.
204 ККУ), винесених з початку 2023 року.
Таких у судовому реєстрі 667. По-перше, судячи з текстів вироків, розслідуванням справ про незаконний обіг цигарок та алкоголю досі займаються Нацполіція та СБУ.
Лише в 15% з них вказано, що провадження здійснює Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке має розслідувати "порушення, що посягають на функціонування економіки держави". Навіть за даними Офісу генерального прокурора, у 2025 році за БЕБ обліковується менше половини всіх досудових розслідувань за цією статтею. По-друге, 92% вироків стосуються "перекупів" підакцизних товарів і тих, хто продає цю продукцію споживачам.
Такі дії кваліфікуються за ч.
1 ст.
204 ККУ, санкція за якою передбачає покарання у вигляді штрафу.
Коли мова йде про виробників нелегальної продукції (ч.
2 та ч.
3 ст.
204 ККУ), то за ґратами ніхто не опиняється. З 2023 року жоден з пів сотні обвинувачених у цих діях у тюрму не сів: в усіх випадках були угоди із слідством, визнання вини та умовні терміни (за винятком однієї апеляції, де суд скасував м"якший вирок, або коли ув’язнення було за порушення, здійснене під час попереднього пробаційного періоду). .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/b0a70d42a1e144b5@224.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-c99f3b0e")); }); Іноді доходить до смішного: слідчі клопочуть не знищувати конфіскат, бо це може зашкодити розслідуванню.
Тож майже весь зиск від судового переслідування порушників – це збір штрафів, середній розмір яких становить 85 тис.
грн. За підрахунками ЕП, за 2,5 року через суди було стягнуто близько 60 млн грн штрафів (у 2024 році – 24,3 млн грн).
Виходить, що на тлі щорічних 25 млрд грн втрат держава повертає собі лише 0,1% від орієнтовно недоотриманих доходів.
Для самих же тіньових ділків такий штраф – це прийнятний "ризик роботи". Успіхи на інших "економічних фронтах" аналогічні.
Наприклад, результати боротьби з контрабандою, за яку також відповідає БЕБ, за останні півтора року, відколи Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність, так само дорівнюють нулю: жоден контрабандист за ґрати не потрапив. Тимчасом дірка в державному бюджеті, яка загрожує недофінансуванням армії, постійно зростає.
"Ми плануємо додати понад 400 мільярдів гривень, щоб профінансувати сектор безпеки та оборони", – зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Однак уряд не поспішає шукати для цього внутрішні резерви. Читайте також: "Збитий" Кабміном директор БЕБ: "Ми працюємо проти всіх" У червні комісія за участю міжнародних експертів визначила переможця конкурсу на посаду голови БЕБ.
Ним став керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Цивінський.
Його підтримали МВФ та Єврокомісія, але уряд несподівано відмовився призначити Цивінського, заблокувавши результати конкурсу. Свириденко, яка недавно очолила уряд, заявила, що відмова затвердити обраного очільника БЕБ відбулася "відповідно до встановлених процедур".
За її словами, Кабмін розглянув подання комісії, провів голосування і повернув рішення на доопрацювання, посилаючись на отриманий від СБУ лист про "можливі ризики для безпеки".
Що це за ризики – суспільству не пояснили.
Зміст листа не розкривається, а зауваження до переможця конкурсу публічно не озвучені.