Ціна понад усе і це проблема

У 2024 році через Prozorro успішно провели понад 377 тис.
тендерів на майже 790 млрд грн.
Ідеться не лише про закупівлі для забезпечення адміністративно-господарської діяльності державних установ, а про набагато ширший спектр: від придбання медикаментів для лікарень, шкільного харчування для дітей, обладнання для дитсадків до ремонтів будівель, спорудження доріг, мостів та відновлення об"єктів, пошкоджених унаслідок війни. Це ринок, на якому змагаються десятки тисяч компаній, у 2024 році – майже 40 тис.
представників переважно українського бізнесу.
У 99,8% тендерів виграє найдешевша пропозиція – без урахування якості, сервісу чи строків. Prozorro дозволяє замовникам оцінювати учасників і за неціновими критеріями: досвідом, гарантіями, екологічністю.
Якщо товар дешевший, але споживає вдвічі більше електроенергії, ніж дорожчий аналог, вартість володіння товаром може виявитися набагато вищою.
Або якщо постачальник забезпечує краще сервісне обслуговування, це позитивно впливає на ефективність використання товару. Проте у 2024 році такі критерії використали лише у 0,19% процедур.
Переможцем найчастіше стає учасник, який запропонував найдешевший товар, що відповідає умовам тендеру.
Це часто призводить до придбання неякісної продукції, продукції з коротшим життєвим циклом або менш ефективної у використанні. У ЄС це стандарт У ЄС нецінові критерії – норма в закупівельній практиці.
Згідно з директивою 2014/24/ЄС, закупівлі мають ґрунтуватися не на ціні, а на співвідношенні ціни та якості.
Нецінові критерії застосовуються для просування екологічно чистих технологій, енергоефективних рішень, інновацій, соціально орієнтованих підходів. Франція зобов’язала включати хоча б один екологічний критерій у кожен тендер, а в третину закупівель – ще й соціальний.
При цьому застосування нецінових критеріїв не обов’язкове, це результат підтримки уряду й системного підходу. У Хорватії переможець не може бути визначений лише за ціною, це заборонено законом.
Наразі 100% закупівель відбуваються з урахуванням нецінових критеріїв. Як в Україні Українське законодавство та функціонал системи Prozorro дозволяють застосовувати нецінові критерії: якість товару, терміни постачання, гарантійне обслуговування, досвід постачальника.
Чому ж замовники їх уникають? По-перше – через перевірки контрольних та правоохоронних органів.
Обрати дорожчу, але якіснішу пропозицію означає обґрунтовувати вибір у разі перевірки.
Інакше замовника можуть звинуватити в надмірному витрачанні державних коштів. По-друге – через брак експертизи замовника.
Щоб справді оцінювати пропозиції не лише за ціною, а й за якістю, замовнику важливо розуміти, що саме він купує і як працює ринок.
Інакше навіть при закупівлі одних і тих самих товарів рішення можуть залишатися формальними та неефективними. По-третє – чинне законодавство досі обмежує перелік нецінових критеріїв.
Новий законопроєкт уже передбачає більше гнучкості, але він поки не ухвалений. Що змінить новий закон Закон "Про публічні закупівлі" дозволяє оцінювати тендерні пропозиції автоматично через систему Prozorro за критеріями, які замовник визначає в тендерній документації.
Це можуть бути лише ціна, вартість життєвого циклу або ціна з додатковими критеріями (умови оплати, строки виконання робіт, гарантійне обслуговування, екологічність, соціальний ефект, передавання технологій). Такий підхід дає змогу більш гнучко підходити до оцінки пропозицій, але переважна більшість замовників обирає найпростішу опцію: оцінку винятково за ціною. Читайте також: Питання на 100 мільярдів.
Як центральна влада може обмежити видатки на місцях Законопроєкт №11520 дозволить замовникам самостійно визначати перелік релевантних критеріїв.
Головне – щоб вони мали зв’язок з предметом закупівлі і були економічно обґрунтовані.
Це відкриє шлях до гнучкішого підходу.
Проте закон – не панацея.
Якщо замовник не розуміє, як оцінити "вартість життєвого циклу" чи "екологічність", то він не застосує ці критерії навіть за найбільш ліберальних умов. Замовники вчаться використовувати нецінові критерії через онлайн-курс ProzorroTV, у якому є модуль з прикладами використання нецінових критеріїв. Невдовзі на Prometheus вийде новий курс із закупівель для управлінців, який навчить їх коректно оцінювати ризики та впроваджувати інновації.
Також наразі готується роз"яснювальна кампанія щодо нового законодавства, яка допоможе замовникам упевнено використовувати нецінові критерії. Українські кейси: як це працює В Україні є успішні приклади застосування нецінових критеріїв.
В огляді закупівельної практики, підготовленому департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики, є кейси, де замовники враховували строки виконання, гарантійне обслуговування, екологічність товарів, відстань до об"єкта. Приклад: потрібно купити ноутбуки.
Ціна важлива, але не менш значущим є гарантійне обслуговування.
Тут на допомогу приходять нецінові критерії.
Замість того, щоб обрати найдешевший варіант, можна встановити, що тривала гарантія (наприклад, три роки замість одного) додає ноутбуку цінності. Навіть якщо такий ноутбук коштує трохи дорожче, у майбутньому так можна заощадити на ремонтах та забезпечити безперебійну роботу на довший термін, адже ви не будете мати додаткових витрат на підтримку справного стану техніки. Інший приклад – дитсадок, що купує молоко: важлива не тільки ціна, а й харчова цінність.
Замість купівлі найдешевшого молока з жирністю 2,5%, дитсадок може встановити неціновий критерій "Додаткова харчова цінність (жирність молока)".
Тоді вибір може впасти на трохи дорожчий, але якісніший продукт. Крім того, можна враховувати соціальний вплив.
Замовник може надати перевагу постачальникам, що працевлаштовують людей з інвалідністю, встановлюючи відповідні відсотки "балів" у підрахунку за кількість таких працівників. У згаданому вище огляді наведені практичні варіанти методів розрахунку та застосування нецінових критеріїв оцінки.
Документ містить і рішення Антимонопольного комітету, і результати перевірок, і судову практику.
Усе це може стати орієнтиром для тих, хто тільки починає працювати з такими критеріями. Водночас критерії оцінки не повинні давати замовнику необмежену свободу.
Вони мають забезпечувати добросовісну конкуренцію та супроводжуватися чіткими специфікаціями, щоб можна було перевірити достовірність інформації учасників. У разі сумнівів замовнику слід ретельно перевірити правдивість поданих даних і документів.
Крім того, у тендерній документації обов’язково слід вказати вагові коефіцієнти для кожного з обраних критеріїв, якщо оцінка здійснюється не лише за ціною.
Це гарантує прозорість та обґрунтованість вибору. Потенціал нецінових критеріїв колосальний.
Їх правильне застосування дає змогу не лише підвищити якість закупівель, а й залучити нових постачальників, зокрема малий і середній бізнес, який часто не може конкурувати за ціною, але може пропонувати більш якісний товар, адаптований до вимог замовника.
Це сприяє підвищенню конкуренції, а отже – і результативності торгів загалом.