Сценарій зростання ВВП України до трильйона доларів

15.07 12:30 | Економічна правда. Публікації

Так, здається реалістично ставити перед Україною ціль в хоча б подвоєнні ВВП – бо саме це нам конче необхідно в ймовірному сценарії втрати міжнародної економічної допомоги.
Але ж реалії виживання вимагають двократного збільшення в короткостроковій перспективі.
Отже, навіть ця тактична задача вимагає екстраординарних або вже багато разів обговорених рішень на кшталт ліберальної податкової реформи, регуляторної гільйотини, митної реформи тощо. Але зважаючи на експоненційне зростання ВВП, експорту, показників людського капіталу і залучення інвестицій нашими регіональними конкурентами – Польщі і Туреччини – можемо констатувати, що покладатися на органічне зростання Україна не може.
Або Dream - Think - Go Big, або ще десятиріччя роль аутсайдера з депопуляцією, деградацію і стагнацією. Масштабна мета – перетворення України на регіонального економічного та інноваційного тигра – є об"єктивною економічною необхідністю в тому числі і для виживання.
Амбітна ціль досягнення ВВП в 1 трлн дол.
реалістична, про що свідчить аналіз, економічне моделювання та, що важливо, доведено досвідом самої України, Польщі, Хорватії, Словенії, та інших країн. Навіть Болгарія спромоглася свого часу на ліберальну податкову реформу (схожа на запропоновану в Україні – болгарська реформа мала формат "10-10" і була одним з механізмів подвоєння ВВП в короткій перспективі). Ідея трильйонного ВВП для України не нова чи спонтанна.
Аналітичний центр Advanter Group сформулював її ще у 2016 році, і з того часу ми неодноразово оцінювали її реалістичність традиційним макроекономічним підходом і побудовою системно-динамічних моделей. Необхідна динаміка реального ВВП — базовий сценарій Ба більше, українська економіка вже демонструвала виняткову здатність до швидкого зростання.
За короткі періоди ми неодноразово подвоювали номінальний ВВП, переходячи, наприклад, з позначки у 100 млрд дол.
до майже 200 млрд дол.
Це означає, що ставити завдання подвоєння ВВП – це для нас не амбітна ціль, а вже базова задача. Ціль у 1 трлн дол.
ґрунтується на усвідомленні існуючого, але суттєво недооціненого потенціалу української економіки.
І за нею стоїть стратегія розкриття наявних можливостей і використання структурних змін глобальної економіки. Трильйон доларів ВВП – основа для сталого добробуту та економічної самодостатності Отже, візія полягає у тому, що Україна – це "Економічний тигр" Європи, що до 2035 року увійде до топ-25 економік світу.
Це означає п"ятикратне зростання у порівнянні з 2025 роком.
Масштабна економічна трансформація є фундаментом для фінансової самодостатності та економічного суверенітету держави. Ключові показники та їх динаміка Досягнення такого стрибка у ВВП базується на чітких економічних показниках та їхній динаміці.
Наше моделювання демонструє наступні траєкторії. ВВП – прогнозоване зростання від 190,7 млрд дол.
у 2024 році до 1 трлн дол.
у 2035 році є цілком реалістичними, враховуючи недооціненість української економіки та її потенціал до швидкого відновлення та розвитку. Інвестиції – є ключовим рушієм зростання.
Пік інвестицій припадає на основну фазу будівництва та модернізації ключових секторів, що повністю відповідає міжнародному досвіду повоєнних відновлень.
Загалом, за 2026-2040 роки наш план передбачає залучення близько 300 млрд дол.
прямих іноземних інвестицій, спираючись на успішні кейси Польщі, Туреччини та Південної Кореї після періодів трансформації. Експорт та імпорт.
Стратегія передбачає, що експорт зростатиме швидше за імпорт, забезпечуючи позитивне торгове сальдо та стабільні валютні надходження.
Експорт збільшиться від 56,1 млрд дол.
у 2024 році до 550 млрд дол.
у 2035 році.
Це критично важливо для стабільності національної валюти та досягнення економічної незалежності. Кількість працюючих.
Зростання економіки стимулюватиме створення нових робочих місць, що призведе до збільшення кількості працюючих та зростання внутрішнього споживання та податкових надходжень. Державні витрати.
З ростом ВВП їхній абсолютний обсяг зростатиме, проте мета полягає у зменшенні їхньої частки у ВВП, що дозволить вивільнити простір для приватного сектору і стимулювати прискорення економічного зростання. Потенційні вектори інвестицій Є кілька варіантів планів щодо спрямування інвестицій і розвитку.
Загальний обсяг інвестицій за напрямками, за період з 2026-го по 2035 рік становитиме близько 156,5 млрд дол. Наприклад, інвестиційний потенціал у сфері видобутку, збагачення, переробки критичних мінералів (літію, титану, нікелю, графіту, рідкісноземельних металів тощо) може бути спрямовано загалом більше 60 млрд дол., з піком щорічних інвестицій у 10 млрд дол.
у 4-6 роках після встановлення сталого миру.
Це забезпечить побудову та запуск повного циклу від розвідки до кінцевої переробки. Україна має запланувати створення власної напівпровідникової індустрії з нуля, спираючись на західні інвестиції та досвід Південної Кореї, Тайваню, США.
Ключовий можливий проєкт – завод з виробництва сучасних чипів (7–5 нанометрів).
Робота над подібними проєктами вже відбувається (в Мінцифрі є амбітні і реалістичні плани в цій сфері). У високі технології, зокрема у виробництво напівпровідників можливо інвестувати 15 млрд дол., з піком у 1,5-2 млрд дол.
на рік у 2029-2032 роках.
Це дозволить Україні інтегруватися у світові ланцюжки постачання мікроелектроніки. Розвиток оборонно-промислового комплексу передбачає інвестиції у 25,5 млрд дол., з піком у 4,7 млрд дол.
у 2029 році, що забезпечить виробництво актуальної і перспективної продукції для спільної європейської армії і експорту.
Це лише кілька прикладів, що демонструють логіку розкриття українського економічного потенціалу. Економічна модель Наведене моделювання ґрунтується на базовому сценарії, що не передбачає глобальних криз чи подальшої ескалації війни (ми розуміємо, що війна триває, і це радше ілюстрація потенціалу, а не прогноз розвитку подій). Для спрощення опишемо макроекономічні параметри на 2035 рік з номінальним ВВП в 1 трлн дол., 65% до ВВП споживання, 55% до ВВП експортом з позитивним торгівельним балансом. Ми враховуємо поетапне фінансування стратегічних проєктів як на рівні трансформацій, так і на рівні галузевого розвитку, де кожен етап має свою внутрішню логіку – наприклад, спочатку R&D та геологорозвідка для критичних мінералів, а потім вже масштабне будівництво та виробництво. У розрахунках та моделюванні враховано міжнародний досвід – трансформації економік Польщі, Туреччини, Південної Кореї та Ізраїлю – щоб підтвердити реалістичність темпів зростання та щорічних інвестиційних потоків.
Успішні трансформації є доказом, що масштабні прориви можливі за умови цілеспрямованої політики та ефективного залучення капіталу. Наведене моделювання є лише пропозицією для обговорення, для спільного пошуку ідей для економічного прориву України.
Це фундамент для реалізації візії: "Воля", "Людиноцентричність", "Глобальна суб’єктність", "Винахідливість" та "Адаптивність", забезпечення добробуту українців, розвитку людського капіталу та перетворення України на інноваційного лідера. Звичайно, у даній візії розглянуто базовий сценарій проривного зростання.
Нами також змодельовані ситуації глобальної економічної кризи, сценарій стратегічної оборони для України (продовження бойових дій на роки), уповільнення євроінтеграції тощо.
За таких умов реалістичним вбачається вихід країни на цільовий показник ВВП в горизонті 2045 рік. Проте уявіть собі, що лише три роки зростання реального ВВП темпами більше 8% можуть вивести Україну на принципово новий рівень економічної потужності, а повернення експортоорієнтованості суттєво покращить економічний стан.
Тому в якості практичних кроків розроблена Національна експортна стратегія, продовжується робота над ліберальними економічними (зокрема, податковою) реформами. Звісно, реалізація такої проривної стратегії вимагатиме консолідованих зусиль держави та бізнесу, а також сприятливого інвестиційного клімату.
Потенціал для прориву в Україні є.
І наша задача не змарнувати вчергове шанс.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bond markets ebb and flow
Investors seek safe havens
In uncertain times

- Fin.Org.UA

Новини

17:45 - За сім місяців Україна експортувала менше напівфабрикатів, але більше чавуну
17:20 - московіяни не пустили МАГАТЕ до новозбудованої дамби біля Запорізької АЕС
16:35 - Китай закликав США переглянути експортні обмеження щодо трьох напівпровідникових компаній
16:03 - Компанія не змогла збудувати для ліцею готельні номери: суд розірвав угоду
15:10 - Ціни на фрукти у супермаркетах коливаються – моніторинг
14:15 - Аукціони "Земельного банку": скільки земель реалізовано за тиждень
13:35 - Уряд запустить програму страхування військових ризиків: що вона передбачає
13:04 - Суд наказав фірмі з орбіти дружини нардепа повернути Міноборони гроші за мастила
12:40 - Атака українських безпілотників спричинила колапс у аеропорту Сочі
12:30 - "Дракон і слон танцюватимуть разом": Китай та Індія відновлюють торгівельні зв'язки
12:10 - На Одещині енергетики ліквідовують наслідки масованої атаки московитськими дронами
11:50 - У Ніжині московитський "Шахед" пшкодив критичну інфраструктуру
11:08 - Експосадовець "Нафтогазу" відреагував на звинувачення правоохоронців
10:15 - Російські удари по Одещині пошкодили енергетичні об’єкти
10:00 - В останню неділю серпня Україна традиційно відзначає День шахтаря – професійне свято людей, які щоденно забезпечують енергетичну безпеку держави
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 31.08.2025
07:17 - Ключові рішення НКЦПФР від 29.08.2025
18:00 - Валюта Ірану падає після того, як країни ЄС вирішили знову ввести санкції
16:57 - Німецька компанія Quantum Systems запустила мережу секретних заводів з виробництва дронів в Україні
15:58 - Вимога Трампа до Японії купувати більше американського рису призупинила перемовини
14:55 - Чистий прибуток "Роснефти" впав на 68% – Сєчин
14:13 - Україна підписала Угоду про відкрите море, яка посилить міжнародну екологічну співпрацю
14:10 - Усі найбільші нафтові компанії московія пожалілися на зниження прибутків
14:01 - За тиждень Нацбанк продав 573 мільйон доларів
13:45 - Наслідки атаки московія: у Дніпрі світло будинкам даватимуть почергово на 5 годин
13:20 - Німеччина стала найбільшим покупцем українських заморожених овочів
12:40 - Мешканці Одещини заборгували за комуналку мільярд гривень
12:05 - На Херсонщині антидроновою сіткою планують облаштувати 264 кілометрів доріг
11:30 - Світлана Гринчук про підготовку до ОЗП: за деякими об’єктами випереджаємо план
11:25 - У США федеральний апеляційний суд скасував значну частину тарифів Трампа


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.3192
Австралійський долар26.9677
Така0.34033
Канадський долар30.0489
Юань Женьміньбі5.7928
Чеська крона1.9704
Данська крона6.4571
Гонконгівський долар5.3006
Форинт0.121473
Індійська рупія0.4683
Рупія0.0025037
Новий ізраїльський шекель12.3728
Єна0.28061
Теньге0.076707
Вона0.029695
Ліванський фунт0.000461
Малайзійський ринггіт9.7811
Мексиканське песо2.2119
Молдовський лей2.4787
Новозеландський долар24.317
Норвезька крона4.1054
Саудівський ріял11.0117
Сінгапурський долар32.1484
Донг0.0015682
Ренд2.3315
Шведська крона4.3609
Швейцарський франк51.4702
Бат1.27555
Дирхам ОАЕ11.2497
Туніський динар14.2474
Єгипетський фунт0.8508
Фунт стерлінгів55.5861
Долар США41.3203
Сербський динар0.41127
Азербайджанський манат24.3018
Румунський лей9.5024
Турецька ліра1.0041
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.5418
Болгарський лев24.6394
Євро48.196
Ларі15.3265
Злотий11.298
Золото140917.1
Срібло1605.33
Платина55661.34
Паладій45394.07

Курси валют, встановлені НБУ на 01.09.2025