Сценарій зростання ВВП України до трильйона доларів

15.07.2025 12:30 | Економічна правда. Публікації

Так, здається реалістично ставити перед Україною ціль в хоча б подвоєнні ВВП – бо саме це нам конче необхідно в ймовірному сценарії втрати міжнародної економічної допомоги.
Але ж реалії виживання вимагають двократного збільшення в короткостроковій перспективі.
Отже, навіть ця тактична задача вимагає екстраординарних або вже багато разів обговорених рішень на кшталт ліберальної податкової реформи, регуляторної гільйотини, митної реформи тощо. Але зважаючи на експоненційне зростання ВВП, експорту, показників людського капіталу і залучення інвестицій нашими регіональними конкурентами – Польщі і Туреччини – можемо констатувати, що покладатися на органічне зростання Україна не може.
Або Dream - Think - Go Big, або ще десятиріччя роль аутсайдера з депопуляцією, деградацію і стагнацією. Масштабна мета – перетворення України на регіонального економічного та інноваційного тигра – є об"єктивною економічною необхідністю в тому числі і для виживання.
Амбітна ціль досягнення ВВП в 1 трлн дол.
реалістична, про що свідчить аналіз, економічне моделювання та, що важливо, доведено досвідом самої України, Польщі, Хорватії, Словенії, та інших країн. Навіть Болгарія спромоглася свого часу на ліберальну податкову реформу (схожа на запропоновану в Україні – болгарська реформа мала формат "10-10" і була одним з механізмів подвоєння ВВП в короткій перспективі). Ідея трильйонного ВВП для України не нова чи спонтанна.
Аналітичний центр Advanter Group сформулював її ще у 2016 році, і з того часу ми неодноразово оцінювали її реалістичність традиційним макроекономічним підходом і побудовою системно-динамічних моделей. Необхідна динаміка реального ВВП — базовий сценарій Ба більше, українська економіка вже демонструвала виняткову здатність до швидкого зростання.
За короткі періоди ми неодноразово подвоювали номінальний ВВП, переходячи, наприклад, з позначки у 100 млрд дол.
до майже 200 млрд дол.
Це означає, що ставити завдання подвоєння ВВП – це для нас не амбітна ціль, а вже базова задача. Ціль у 1 трлн дол.
ґрунтується на усвідомленні існуючого, але суттєво недооціненого потенціалу української економіки.
І за нею стоїть стратегія розкриття наявних можливостей і використання структурних змін глобальної економіки. Трильйон доларів ВВП – основа для сталого добробуту та економічної самодостатності Отже, візія полягає у тому, що Україна – це "Економічний тигр" Європи, що до 2035 року увійде до топ-25 економік світу.
Це означає п"ятикратне зростання у порівнянні з 2025 роком.
Масштабна економічна трансформація є фундаментом для фінансової самодостатності та економічного суверенітету держави. Ключові показники та їх динаміка Досягнення такого стрибка у ВВП базується на чітких економічних показниках та їхній динаміці.
Наше моделювання демонструє наступні траєкторії. ВВП – прогнозоване зростання від 190,7 млрд дол.
у 2024 році до 1 трлн дол.
у 2035 році є цілком реалістичними, враховуючи недооціненість української економіки та її потенціал до швидкого відновлення та розвитку. Інвестиції – є ключовим рушієм зростання.
Пік інвестицій припадає на основну фазу будівництва та модернізації ключових секторів, що повністю відповідає міжнародному досвіду повоєнних відновлень.
Загалом, за 2026-2040 роки наш план передбачає залучення близько 300 млрд дол.
прямих іноземних інвестицій, спираючись на успішні кейси Польщі, Туреччини та Південної Кореї після періодів трансформації. Експорт та імпорт.
Стратегія передбачає, що експорт зростатиме швидше за імпорт, забезпечуючи позитивне торгове сальдо та стабільні валютні надходження.
Експорт збільшиться від 56,1 млрд дол.
у 2024 році до 550 млрд дол.
у 2035 році.
Це критично важливо для стабільності національної валюти та досягнення економічної незалежності. Кількість працюючих.
Зростання економіки стимулюватиме створення нових робочих місць, що призведе до збільшення кількості працюючих та зростання внутрішнього споживання та податкових надходжень. Державні витрати.
З ростом ВВП їхній абсолютний обсяг зростатиме, проте мета полягає у зменшенні їхньої частки у ВВП, що дозволить вивільнити простір для приватного сектору і стимулювати прискорення економічного зростання. Потенційні вектори інвестицій Є кілька варіантів планів щодо спрямування інвестицій і розвитку.
Загальний обсяг інвестицій за напрямками, за період з 2026-го по 2035 рік становитиме близько 156,5 млрд дол. Наприклад, інвестиційний потенціал у сфері видобутку, збагачення, переробки критичних мінералів (літію, титану, нікелю, графіту, рідкісноземельних металів тощо) може бути спрямовано загалом більше 60 млрд дол., з піком щорічних інвестицій у 10 млрд дол.
у 4-6 роках після встановлення сталого миру.
Це забезпечить побудову та запуск повного циклу від розвідки до кінцевої переробки. Україна має запланувати створення власної напівпровідникової індустрії з нуля, спираючись на західні інвестиції та досвід Південної Кореї, Тайваню, США.
Ключовий можливий проєкт – завод з виробництва сучасних чипів (7–5 нанометрів).
Робота над подібними проєктами вже відбувається (в Мінцифрі є амбітні і реалістичні плани в цій сфері). У високі технології, зокрема у виробництво напівпровідників можливо інвестувати 15 млрд дол., з піком у 1,5-2 млрд дол.
на рік у 2029-2032 роках.
Це дозволить Україні інтегруватися у світові ланцюжки постачання мікроелектроніки. Розвиток оборонно-промислового комплексу передбачає інвестиції у 25,5 млрд дол., з піком у 4,7 млрд дол.
у 2029 році, що забезпечить виробництво актуальної і перспективної продукції для спільної європейської армії і експорту.
Це лише кілька прикладів, що демонструють логіку розкриття українського економічного потенціалу. Економічна модель Наведене моделювання ґрунтується на базовому сценарії, що не передбачає глобальних криз чи подальшої ескалації війни (ми розуміємо, що війна триває, і це радше ілюстрація потенціалу, а не прогноз розвитку подій). Для спрощення опишемо макроекономічні параметри на 2035 рік з номінальним ВВП в 1 трлн дол., 65% до ВВП споживання, 55% до ВВП експортом з позитивним торгівельним балансом. Ми враховуємо поетапне фінансування стратегічних проєктів як на рівні трансформацій, так і на рівні галузевого розвитку, де кожен етап має свою внутрішню логіку – наприклад, спочатку R&D та геологорозвідка для критичних мінералів, а потім вже масштабне будівництво та виробництво. У розрахунках та моделюванні враховано міжнародний досвід – трансформації економік Польщі, Туреччини, Південної Кореї та Ізраїлю – щоб підтвердити реалістичність темпів зростання та щорічних інвестиційних потоків.
Успішні трансформації є доказом, що масштабні прориви можливі за умови цілеспрямованої політики та ефективного залучення капіталу. Наведене моделювання є лише пропозицією для обговорення, для спільного пошуку ідей для економічного прориву України.
Це фундамент для реалізації візії: "Воля", "Людиноцентричність", "Глобальна суб’єктність", "Винахідливість" та "Адаптивність", забезпечення добробуту українців, розвитку людського капіталу та перетворення України на інноваційного лідера. Звичайно, у даній візії розглянуто базовий сценарій проривного зростання.
Нами також змодельовані ситуації глобальної економічної кризи, сценарій стратегічної оборони для України (продовження бойових дій на роки), уповільнення євроінтеграції тощо.
За таких умов реалістичним вбачається вихід країни на цільовий показник ВВП в горизонті 2045 рік. Проте уявіть собі, що лише три роки зростання реального ВВП темпами більше 8% можуть вивести Україну на принципово новий рівень економічної потужності, а повернення експортоорієнтованості суттєво покращить економічний стан.
Тому в якості практичних кроків розроблена Національна експортна стратегія, продовжується робота над ліберальними економічними (зокрема, податковою) реформами. Звісно, реалізація такої проривної стратегії вимагатиме консолідованих зусиль держави та бізнесу, а також сприятливого інвестиційного клімату.
Потенціал для прориву в Україні є.
І наша задача не змарнувати вчергове шанс.

Додати коментар

Користувач:
email:





Greece, Spain, and more
Debt crises are still alive
Can Europe revive?

- Fin.Org.UA

Новини

17:31 - Мінмолодьспорт затвердило методичні рекомендації щодо розвитку адаптивного спорту в громадах
17:20 - Ілона Гавронська представила концепцію Мережі єдності українців на Другому Форумі лідерів соціальних змін
17:05 - У жовтні до Фонду підтримки енергетики надійшло понад 249,7 млн євро
16:27 - Мінфін: За тиждень підприємці отримали 1,4 млрд грн на 332 пільгові кредити за держпрограмою «5-7-9%»
16:22 - Фігурант журналістського розслідування звільнився з БЕБ
16:11 - єОселя: за тиждень 147 українських родин отримали доступну іпотеку
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 10.11.2026
15:45 - Українська кукурудза зникла з ринку Єгипту: яка причина
15:44 - Відсутність зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу: здійснення розрахункових операцій в режимі офлайн
15:43 - Прощення покупцю заборгованості за товар, знищений внаслідок обставин непереборної сили: податкові наслідки у продавця
15:43 - Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?
15:42 - Чи подається виправлена фінансова звітність, якщо виявлені помилки вплинули/не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?
15:42 - До уваги роботодавців!
15:42 - Мінкульт: Перший фільм, створений за підтримки «Тисячовесни», увійшов до конкурсної програми кінофестивалю класу А в Таллінні
15:42 - Податковий календар на 10 листопада 2026 року
15:41 - Дніпропетровщина: результати роботи з надання послуг платникам у ЦОПах
15:41 - Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили бюджети громад Дніпропетровщини майже на 734,0 млн гривень
15:40 - Рентна плата: за видобування природного газу надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 65,1%
15:40 - Від платників Дніпропетровщини надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету перевищили 618,8 млн гривень
15:39 - Онлайн-сесія у податковій Дніпропетровщини: пільги з плати за землю та податку на нерухомість підприємствам, майно яких постраждало від війни
15:39 - Дніпропетровщина: онлайн контроль податкових розрахунків через Електронний кабінет
15:38 - Податкова допомога бізнесу: від фахових роз'яснень до конкретних рішень
15:37 - «Зроблено в Україні»: за тиждень бізнес залучив 1,4 млрд грн доступних кредитів за програмою «5-7-9%»
15:25 - Мінсоцполітики координує гуманітарне реагування для підтримки людей в осінньо-зимовий період, — Тетяна Кірієнко
15:25 - Канада запровадила нові санкції проти московії
15:24 - Уряд схвалив законопроєкт про впровадження е-ТТН для внутрішніх вантажних перевезень
15:17 - Не пізніше 9 листопада роботодавці мають подати звітність про внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю
15:10 - Відновлення енергетики: банки профінансують проєкти на 73 мільярда
15:09 - Міноборони: Україна та Фінляндія розширюють співпрацю у сфері виробництва озброєння
14:41 - Мінкультури: Стартує другий набір на програму «Лідерство та партнерства в культурі»


Більше новин