Не чекати змін, а творити їх: новий підхід до розробки державних політик у Національній експортній стратегії

28 травня в Україні презентували фінальну версію Національної експортної стратегії — документа, що є результатом безпрецедентного діалогу між урядом, бізнесом та аналітиками.
Як формувалася стратегія, чим відрізняється від попередніх і які її переваги — розповідаємо в статті. В умовах війни та зумовленої цим економічної нестабільності Україна формує нову культуру розробки державних політик.
Вона базується не на формальному документотворенні, а на взаємодії з тими, кого ці документи стосуються. Одним із перших прикладів такого підходу стала Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього бізнесу, створена у 2024 році.
Вона довела, що стратегія може бути не просто декларацією, а дієвим інструментом.
Це підштовхнуло український уряд, за підтримки партнерів з Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), ПРООН та уряду Японії, почати роботу над Національною експортною стратегією. "Як партнер з розвитку, ми пишаємося тим, що підтримали процес, який був не лише технічно обґрунтованим, але й глибоко інклюзивним.
Ця стратегія є результатом багатьох консультацій та відкритого діалогу між національними та регіональними органами влади, бізнес-спільнотою, громадянським суспільством та експертними групами", — підкреслила Рана Ель-Худжейрі, старша радниця ПРООН в Україні, голова напряму з розробки політик. Фото: Андрій Заводов / ПРООН в Україні Як створювати ефективні політики: методологія, що працює Першим кроком у розробці стратегії став форсайт з експорту — стратегічне прогнозування, що дало змогу змоделювати експортне майбутнє України та визначити потенційні напрями розвитку. На основі форсайту було створено "Зелену книгу" — документ, сфокусований на проблемах експорту.
Його винесли на публічне обговорення за участі представників бізнесу, експертів та урядовців.
Завдяки складеним експертами анкетам та розмовам з експортерами вдалося виявити та структурувати ключові проблеми, з якими вони стикаються. Наступний крок — "Біла книга".
Це дороговказ для розв"язання проблем із "Зеленої книги", який представили значно ширшому колу зацікавлених сторін із фокусом на експортерів.
Обговорення проходили онлайн та офлайн, а всі коментарі й пропозиції враховували при формуванні фінальної версії стратегії. На основі наявних напрацювань та обговорень між досвідченими експертами було розроблене технічне завдання для підготовки фінального документа.
Далі була інтенсивна чотиримісячна праця консорціуму розробників із підготовки проєкту Національної експортної стратегії, включно з планом дій з розвитку експорту на 2025-2030 роки. Перший драфт Національної експортної стратегії пройшов серію публічних обговорень у Львові, Одесі, Дніпрі та Києві.
Це дало змогу ще раз перевірити її відповідність потребам різних регіонів та врахувати додаткові коментарі.
Бізнес міг прямо, чесно і публічно говорити, що думає про запропонований документ. Завершальним етапом стала підготовка "дорожньої карти імплементації".
Фіналізовані версії стратегії та плану втілення презентували 28 травня 2025 року в Києві. Фото: Андрій Заводов / ПРООН в Україні Баланс думок: як знайти спільну мову між владою, бізнесом та експертами Процес створення Національної експортної стратегії об"єднав три ключові групи стейкголдерів: урядовців, бізнес та аналітиків.
Саме співпраця між ними дала змогу створити стратегію, яку всі сторони сприймають як свою. Тарас Качка, заступник міністра економіки — торговий представник України, який курував процес створення Національної експортної стратегії, пояснив: "Головна ідея при її розробці полягала в тому, щоб не створювати штучних конфліктів, але враховувати, що кожен стейкголдер має свій погляд.
Тому в документі немає конфліктних ідей". Фото: Андрій Заводов / ПРООН в Україні Безпосередньо над текстом працювали 12 людей, а в робочу групу входили всі, хто дотичний до теми: основний бенефіціар — Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Мінагрополітики, Мінстратегпром, представники ключових асоціацій експортерів та бізнес-об’єднань, деякі народні депутати, що опікуються питаннями експорту. Бізнес на рівних: як думка підприємців стала рушієм змін При розробці державних політик бізнес часто зіштовхується із сумнівами — чи буде це черговий документ "для галочки", чи справжній інструмент змін.
Щоб побороти недовіру, цього разу підприємців залучили до роботи над стратегією на самому початку. Бізнес був глибоко залучений у процес у форматі й підприємств, і профільних асоціацій, і експортних структур.
Внесли багато пропозицій, значна увага приділялася співпраці між бізнесом і урядом.
У процесі підготовки стратегії провели близько 90 інтерв’ю та опитувань підприємців, не враховуючи регіональні обговорення.
Також з ініціативи робочої групи додатково провели два обговорення на майданчику торгово-промислової палати. Публічна презентація стратегії відбулася, і тепер на документ чекає ще один етап верифікації.
Його розмістять у вільному доступі на сайті Кабінету Міністрів, щоб всі зацікавлені сторони могли проглянути текст та внести свої пропозиції. Партисипація на практиці: інструкція для творців змін Партисипативний підхід — це не про формат, а про принцип організації роботи.
Принцип, який дозволяє розглядати результат, як спільне напрацювання всіх стейкхолдерів, у цьому випадку — учасників експортного процесу.
Щоб його реалізувати, потрібно: починати розв"язання проблеми з аналітики: запрошувати до співпраці представників галузі, експертів та інших стейкголдерів; забезпечити відкритість процесу: онлайн-інструменти, регіональні обговорення; призначити відповідальних з-поміж учасників процесу; зберегти відкритість до зворотного зв’язку навіть після формування документа. Партисипативний підхід до розробки Національної експортної стратегії продемонстрував, що ефективна політика можлива лише тоді, коли вона створюється в партнерстві.
Відкритий діалог між учасниками процесу — не виняток, а новий стандарт.
Саме така співпраця дає шанс на реальні зміни, адаптовані до потреб суспільства і здатні забезпечити сталі результати. Матеріал створено ГО "Інтерньюз-Україна" в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Головне фото: Андрій Заводов / ПРООН в Україні.