Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї Додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2) (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
Додаток 2 містить 4 таблиці. У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.
При цьому:
- у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення;
- у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періоди виникнення таких сум.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Невірне зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника та періоду складання податкової накладної свідчить про формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами податкового та бухгалтерського обліку і відповідно неправомірного декларування від’ємного значення податку.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст.123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Отже, у випадках вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах передбачених статтею 123 ПКУ.