Як втрачаються податки від споживання тютюнових та нікотиновмісних виробів

Україна четвертий рік живе в реаліях війни, які, з одного боку, обмежують можливості підвищення податків (через складні умови ведення бізнесу та падіння доходів населення), а з другого – вимагають "рахувати кожну копійку" бюджетних коштів.
До посилення бюджетної дисципліни нас також закликають міжнародні партнери.
Зокрема, на цьому наполягає місія МВФ щодо восьмого перегляду Програми розширеного фінансування, яка рекомендувала підготувати нові компенсаторні заходи. Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев наголошує на тому, що підняття податків можна ініціювати лише після вичерпання інших джерел мобілізації внутрішніх доходів, серед яких детінізація та розширення за рахунок цього легальної податкової бази, скорочення неефективних бюджетних видатків. За інформацією заступника голови цього ж комітету Ярослава Железняка, оскільки фактичні військові видатки вже значно перевищують заплановані, цьогоріч доведеться додатково відшукати 400–500 млрд грн доходів. Така фіскальна діра, по-перше, актуалізує оцінювання ефективності вже реалізованих підвищень податків.
По-друге, важливо з’ясувати, як ми реально використовуємо фіскальні можливості детінізації економіки.
Розглянемо це на прикладі тютюнової галузі. Що приховує зростання надходжень акцизного податку Якщо в першому кварталі 2024 року до бюджету надійшло 15,39 млрд грн акцизного податку із тютюнових виробів, то за аналогічний період 2025 року – вже 27,51 млрд грн (+79%).
Незважаючи на вагомий приріст доходів державної скарбниці, ця перемога досягнута не без податкових втрат. Я вже писала про зволікання із підписанням президентом закону, який регламентує підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби на 2025–2028 роки.
Підпис на документі з’явився лише наприкінці березня, після відповідної вимоги з боку МВФ.
Тому запровадження нового графіку підвищення ставок та переведення їх в євро відбулося не з 1 січня, як це початково передбачалось, а лише з 25 березня. У 2025 році акциз на сигарети вже зростав тричі: з 1 січня, з 25 березня та з 1 квітня. На початку року вступила в дію норма Податкового кодексу, яка реалізувала фінальний етап попереднього акцизного плану.
Ставки акцизу на тютюнові вироби зросли на 20%. 25 березня 2025 року мінімальний акциз на сигарети піднявся до 78 євро за тис шт., але через невраховану в затвердженому бюджеті різницю ставок акцизу держава майже за три місяці втратила близько 2 млрд грн.
Йдеться про недоотримані надходження акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу. Читайте також: Які наслідки затримки з підписанням закону про підвищення акцизу на тютюнові вироби? Крім того, оскільки у 2024 році акцизне навантаження на сигарети за середньозваженою ціною не досягло 60%, набрала чинності податкова норма, яка збільшила мінімальний акциз з 1 квітня по 31 грудня 2025 року на 10% до 85,8 євро за тис шт. Отже, фактичний розмір акцизного податку на сигарети тепер є на 23% вищим у порівнянні з першим кварталом 2025 року і на 47% більшим, ніж у грудні 2024 року.
З 1 липня він також незначно зросте через особливості розрахунку ставок акцизу на тютюнові вироби в євро та зміну самого курсу євро до гривні. Здавалося б, тепер все "стало на свої місця" і можна завершити підрахунок податкових втрат.
Але це не так.
Аналіз даних щодо обсягів реалізованих марок акцизного податку на тютюнові вироби (отриманих за запитом до ДПС) виявив дію низки факторів, які зменшать доходи цьогорічного бюджету. По-перше, на початку другого кварталу 2025 року відбулося різке падіння реалізації марок акцизного податку на вироблені в Україні сигарети.
Якщо у січні-березні закуповувалося в середньому 96,89 млн відповідних марок на місяць, то у квітні – 67,36 млн. Такий провал у реалізації був очікуваним, оскільки в Україні діє авансовий механізм сплати акцизного податку на тютюнові вироби при придбанні акцизних марок.
Відповідно, можна замовляти додаткові обсяги марок перед підвищенням акцизу.
Це явище (форстолінг) є поширеним, попри те, що вмонтовані у Податковий кодекс норми обмежують масштаб таких дій. Правда, спостерігалася нерівномірність форстолінгу в розрізі регіонів.
Спершу закуповували великі обсяги марок наперед, а у квітні різко зменшили таку активність фабрики у Полтавській області та Києві.
Компанії, які зареєстровані у Харківській та Чернігівській областях, рівномірно здійснювали звичні для себе придбання. Якщо розглянути структуру усіх реалізованих в Україні акцизних марок на сигарети у квітні 2025 року, то частки регіонів розподілилися так: Харківська область – 34,8%, Чернігівська – 33,7%, Київ – 24,2%, Полтавська – 5,3%, Львівська – 2%.
Це означає, що деякі виробники, навіть всупереч інтересам бізнесу, подбали про наповнення державного бюджету. Читайте також: Підводні камені підвищення тютюнового акцизу Але форстолінг був і його наслідки будуть помітними за підсумками року.
Річні обсяги закупівлі акцизних марок відповідають виробничим потребам і попиту на ринку, а зміщення закупівлі марок на перший квартал, коли діяли "проміжні" ставки акцизу, матиме негативний фіскальний вплив. Висновки очевидні.
Затримки з імплементацією підвищення податків, незалежно від їх причин (чи то відволікання на більш важливі справи, чи то популізм), боляче б’ють по державному бюджету в найскладніші для нього часи.
Водночас не можуть не тішити факти високої відповідальності українського бізнесу, який розуміє ціну належного та своєчасного фінансування військових видатків. По-друге, в першому кварталі 2025 року марки акцизного податку на сигарети закупили лише чотири міжнародні компанії.
Єдиним локальним виробником, який зробив це у квітні, було львівське підприємство.
Інші "сірі" фабрики не демонстрували такої активності.
Але це не означає, що їх власники припинили продукувати нелегал і приносити шкоду для державної скарбниці.
Найімовірніше, відбувся масовий перехід нелегальних гравців до виробництва сигарет у підпільних цехах. Це підтверджують факти, які наведені нижче. Як змінюється нелегальний ринок сигарет За даними Kantar, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами зріс із 12,6% у жовтні 2024 року до 16,2% у квітні 2025 року.
Збільшилися частка нелегальної продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту та частка підробок у загальному обсязі споживання сигарет до 5,8% та 8,8% відповідно. Злочинці оговтуються після складного для них 2024 року, адаптуються до нових реалій та налаштовані відновити свій вплив. Фіксуються факти, коли продукція з маркуванням Duty Free ніби експортується.
Контейнери із такими сигаретами виявили у пункті пропуску "Чорноморський рибний порт".
За документами, вони мали прямувати до Таїланду та ОАЕ.
На пачках вказано, що сигарети виготовлені в Єгипті, Португалії та Швейцарії.
Насправді ж їх виробником є одна з українських фабрик. Сигарети виготовлено у серпні 2024 року (вже під час дії заборони виробництва тютюнових виробів для магазинів безмитної торгівлі).
Було вилучено понад 2 млн шт.
сигарет вартістю близько 165,6 млн грн, які не потрапили до точок продажу на території України. Ще більш нахабним є виробництво підроблених сигарет.
У березні 2025 року детективи БЕБ виявили підпільну мережу, яка незаконно виготовляла, зберігала та продавала тютюнові вироби.
Вилучено контрафактні сигарети 15 відомих брендів вартістю 38 млн грн.
Мережа працювала без відповідних ліцензій на території Харківської, Дніпропетровської, Київської областей і столиці.
Нелегальне виробництво та склади розміщувалися в одному із селищ Вишгородщини і в Солом’янському районі столиці у приміщенні, що належить Київській міській Раді. У травні БЕБ сповістило, що на Київщині ліквідовано підпільний цех у приміщенні колишньої свиноферми, вилучено обладнання для виробництва і пакування сигарет.
Потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис.
пачок сигарет на день.
Сигарети без марок були підробками відомих брендів.
Реалізовували товар переважно у Київській області, а також відправляли покупцям за допомогою відомого поштового оператора.
В результаті обшуків вилучено понад 100 тис.
пачок сигарет. Читайте також: Тютюновий ринок: ціна зменшення тіні Інший травневий кейс – викриття незаконного виробництва сигарет у їдальні колишнього дитячого табору на Волині.
Вилучено товару на суму близько 800 тис.
грн. У виданні Forbes йдеться про те, що в Україні продовжують виробляти сигаретний нелегал дві "сірі" фабрики і 10 "чорних" виробничих ліній. Разом із тим, у наших реаліях навіть викриття нелегального виробництва і вилучення обладнання не обов’язково означає припинення злочинної діяльності.
Так, суддею Овідіопольського районного суду Одеської області винесено унікальне рішення, згідно з яким арештована лінія із виробництва сигарет передається на зберігання власнику.
Дуже влучно цю ситуацію прокоментував Гетманцев: "виготовлення контрафактного тютюну та красти в армії акциз можна продовжувати". У продажу тепер можна зустріти нелегальні пропозиції на будь-який смак: від сигарет без пачок (у поліетиленових зіп-пакетах) та фільтра за ціною 25 грн (новинка ринку) до більш звичної споживачу продукції, яка коштує 70 грн.
Для порівняння: середня ціна пачки легальних сигарет у квітні становила 111,33 грн. Високий темп зростання ставки акцизу у 2025 році є серйозним викликом для тютюнової галузі, який призведе до подальшого суттєвого подорожчання легальних сигарет.
При цьому ціна нелегальних сигарет, з яких не сплачуються податки, може залишатися стабільною, що посилює загрозу тінізації тютюнового ринку. В умовах, коли злочинці отримуватимуть дедалі більші доходи, якими можна живити корупцію, важливо докладати ще більших зусиль, у тому числі шляхом посилення громадського контролю для постійного фокусування політичної уваги, щоб скорочувати нелегальний ринок сигарет, а не бути свідками його відкату. Зволікання у боротьбі з нелегальною торгівлею сигаретами мають особливо високу ціну.
Якщо у 2025 році частка їх нелегального споживання залишиться на рівні 16,2%, втрати податкових надходжень сягнуть 25,2 млрд грн. Але й це ще не все.
Оскільки ринок сигарет скорочується, а новітньої продукції для споживання нікотину – зростає, слід стежити за тим, які альтернативи курінню набувають поширення і наскільки проникає тінь у їх ринок.
З цієї точки зору найбільшу небезпеку становить збільшення обсягів споживання електронних сигарет. Загроза нелегального ринку рідин для електронних сигарет Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, якщо у жовтні 2024 року електронні сигарети вживали 15,8% споживачів тютюнових та нікотиновмісних виробів, то на початку 2025 року – 17%. Здавалося б, такий приріст не має привертати особливої уваги.
Але якщо врахувати, що з липня 2023 року в Україні діє заборона на виробництво та імпорт рідин зі смако-ароматичними добавками (їх вживає переважна більшість вейперів), яка ухвалювалася парламентом для зникнення цієї продукції з нашого ринку, то стає зрозуміло, що "ми рухаємося зовсім не туди". У другій половині 2023 року ринок рідин для електронних сигарет не зменшення, а став майже повністю нелегальним і річні втрати надходжень лише акцизного податку від його тінізації становили 3–4 млрд грн. Наприкінці 2024 року, завдяки зусиллям податкового комітету парламенту та ДПС, ситуація дещо покращилася, але сьогодні надходження акцизу від рідин для електронних сигарет знову "скотилися у глибоку яму". У 2025 році в Україні не було придбано жодної акцизної марки на імпортні рідини (проти річних показників 1759,8 тис.
шт.
у 2024 році та 6958,1 тис.
шт.
– у 2023 році).
Реалізація марок для вироблених в Україні рідин для вейпів у перші два місяці 2025 року відбувалася в обсягах, зіставних зі щомісячними закупівлями у кінці минулого року, а в березні-квітні – різко скоротилася до 100 тис.
шт. Читайте також: Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва З 1 квітня ставка акцизного податку на рідини для електронних сигарет підвищилася з 10 тис.
грн до 300 євро (13 тис.
грн) за літр, що, з одного боку, стимулювало форстолінг, а з другого – збільшило втрати акцизу від нелегального ринку таких рідин до рівня близько 5 млрд грн. Для обходу заборони реалізації ароматизованих вейпів на ринку набула популярності схема, коли споживчу пропонуються окремо пусті пристрої для електронних сигарет, гліцерин, харчові ароматизатори (не є підакцизними товарами) та нікотин (часто як "рекламний продукт").
Без сплати податків до бюджету. Нещодавно БЕБ викрило масштабну мережу з нелегального виробництва та продажу компонентів для електронних сигарет.
Роботу підпільних цехів у двох областях України налагодило подружжя з м.
Харків.
Виготовляли рідини, картриджі та заправні контейнери для вейпів.
Вилучено 2,8 тонн нікотиновмісних рідин, 8,6 тонн гліцерину, 1,4 млн шт.
харчових ароматизаторів в пластикових ємкостях, обладнання повного циклу виробництва тощо.
Вартість вилучених матеріалів – 1,2 млрд грн. А скільки таких цехів та контрабандних потоків ароматизованих одноразових електронних сигарет, зважаючи на обсяги споживання такої продукції, ще не виявлено? І що буде з легальним тютюновим ринком, коли набере чинності заборона сигарет у пачках більше 20 штук, частка яких у загальному обсязі споживання вже становить близько 20%? Податкові втрати у тютюновій галузі досі значні та, на жаль, можуть бути ще більшими.
Є за що боротися.