Гранти на відновлення: Юлія Свириденко анонсувала нову грантову програму для постраждалих підприємств

Уряд готує нову грантову програму для підприємств, які зазнали руйнувань через бойові дії. Про це повідомила Перша віце-прем'єрка Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві. Максимальна сума допомоги — до 16 мільйонів гривень, але не більше суми завданих збитків.
«Щоденні атаки росіян руйнують економіку. Щоб відновлювати підприємства, потрібні ресурси, тому Уряд запускає новий грант, який так і назвали — на відновлення. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати до 16 млн грн, що допоможуть їм повернутися до роботи. Це про збереження виробництва, робочих місць і життя в громадах. Наше завдання підтримати бізнес та дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти й відновитися», — зазначила Юлія Свириденко.
Умови програми
Отримати грант зможуть як юридичні особи, так і ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. За кошти можна буде придбати нове обладнання, оплатити його доставку й монтаж. Потрібно подати бізнес-план, акт оцінки збитків та витяг з ЄРДР.
Ті підприємства, які раніше отримували грант на переробку, можуть подаватися повторно — але сума нового гранту зменшиться на попередню. Серед умов: створення щонайменше 5 робочих місць і сплата податків на суму гранту впродовж трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ із нових працівників).
Не зможуть отримати грант ті, хто має прострочені кредити, є фігурантами кримінальних справ, працює з країною-агресором або перебуває під санкціями. Рішення ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості.
Окрім нового гранту, Свириденко нагадала про вже чинні інструменти розвитку українських виробників, об’єднані політикою Зроблено в Україні: «Доступні кредити 5-7-9», компенсації за купівлю української техніки, індустріальні парки, локалізація в публічних закупівлях, єОселя.
Під час заходу представники бізнесу озвучили низку питань, які потребують подальшого опрацювання урядом.
Подальша підтримка українських виробників. Підприємці очікують подальшого впровадження програм розвитку виробництва. Зокрема, в частині доступу до публічних і оборонних закупівель. Потребують розширення програми компенсацій на українську техніку і обладнання. Очікують швидкого розгляду в Парламенті механізму компенсації капітальних інвестицій через податки. Економічна політика для прифронтових регіонів. Підприємства в прифронтових областях працюють у складніших умовах, і потребують окремої економічної політики. Насамперед — вирішення проблем з кредитуванням, оскільки банки не приймають майно з цих регіонів у заставу. Також актуальні питання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно та відновлення життя в громадах. Доступ до міжнародних ринків. Бізнес зацікавлений у розширенні доступу до зовнішніх ринків. Йдеться про скасування мит, усунення нетарифних бар’єрів, спрощення сертифікації та відповідності санітарним вимогам. Позитивним прикладом є прогрес у торгівлі з Канадою.  Інституційна підтримка експорту. Україна потребує розбудови сучасної інфраструктури для просування експорту. Бізнес очікує відновлення фінансування участі у міжнародних виставках, спрощення сертифікації, запуску промислового «безвізу». Важливо розвивати інституції — зокрема, докапіталізувати ЕКА, відновити торговельні місії при посольствах і створити установу з фінансування експорту. Розвиток людського капіталу. Підприємства по всій країні стикаються з дефіцитом кваліфікованих кадрів. Бізнес закликає розвивати програми повернення фахівців з-за кордону та з-поміж ВПО, а також забезпечувати їх житлом. Потрібні дієві програми профтехосвіти та перекваліфікації. Євроінтеграція та її виклики для бізнесу. Євроінтеграція відкриває нові можливості, але також несе виклики для української економіки, особливо для агросектору. Аграрії очікують активної позиції держави в переговорах з ЄС і системної підтримки адаптації до нових стандартів і правил. «Ми фіксуємо всі ці запити, у співпраці з бізнесом будемо шукати рішення. Ми опрацюємо питання та покладемо їх в основу подальших змін до нашої економічної політики», — підсумувала Юлія Свириденко.