Кабмін пропонує збільшити видатки на 400 мільярдів: на що підуть гроші, а кому зменшать фінансування

25.06.2025 15:54 | Економічна правда

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення плану видатків бюджету на 397,5 млрд грн. Відповідний документ є у розпорядженні ЕП. Законопроєкт передбачає збільшення низки статей видатків, передусім – на оборону. Так, пропонується збільшити фінансування: Міністерства внутрішніх справ на 84,24 млрд грн – до 522,5 млрд грн.
Зокрема, додаткове фінансування отримають Адміністрація Державної прикордонної служби (45,9 млрд грн), Національна гвардія (24,5 млрд грн), Нацполіція (13,73 млрд грн); Міністерства у справах ветеранів – на 53,5 млн грн; Міністерства оборони – на 338,2 млрд грн.
Зокрема, на забезпечення діяльності Збройних сил України передбачено додаткові 114,48 млрд грн (з цієї статті фінансується грошове забезпечення військових), на закупівлю та ремонт техніки додаткові 194,35 млрд грн. Також законопроєкт передбачає створення нової статті видатків – Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням – на загальну суму 26,54 млрд грн.
Після ухвалення законопроєкту загальні видатки Міністерства оборони зростуть до 1,9 трлн грн. Міністерства освіти на 5,9 млрд грн.
Зокрема, збільшується розмір субвенції місцевим бюджетам на фінансування харчування учнів (на 4,6 млрд грн). Також передбачається нова стаття видатків – субвенція місцевим бюджетам на оновлення матеріально-технічної бази військових ліцеїв – 1,5 млрд грн.
При цьому видатки за загальною програмою МОН – загальнодержавні заходи у сфері освіти – зменшаться на 191,6 млн грн. Міністерство охорони здоров"я на 2,77 млрд грн.
Зокрема, збільшаться видатки на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру. Міністерство з питань стратегічних галузей економіки на 4,5 млрд грн (до 59,76 млрд грн); Міністерство цифрової трансформації на 6,43 млрд грн (до 10,6 млрд грн).
Зокрема, збільшаться видатки на Фонд розвитку інновацій (на 2,77 млрд грн) та створюються нові програми: виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій (обсягом 3,5 млрд грн) та фінансування Державного агентства ПлейСіті (замість ліквідованого КРАІЛ) – нового регулятора азартних ігор. У Міністерство розвитку громад та територій видатки збільшаться на 211 млн грн, зокрема на 240 млн грн зростуть видатки на функціонування фонду енергоефективності, проте зменшаться видатки на Державіаслужбу. У Міністерства фінансів передбачене збільшення видатків на Держмитслужбу (на 231 млн грн), Державну податкову службу (на 182 млн грн) та на Резервний фонд (на 20 млрд грн), проте зменшення видатків на обслуговування державного боргу на 46,7 млрд грн (передусім через неплатіж держави за ВВП-варантами). Головне управління розвідки – на 4,56 млрд грн (до 29,7 млрд грн); Службу безпеки України – на 1,56 млрд грн (до 43,25 млрд грн); Управління державної охорони – на 505 млн грн (до 4,4 млрд грн); При цьому законопроєкт передбачає і урізання низки програм видатків.
Найбільше – на Державну службу спеціального зв"язку та інформації України, видатки якої скоротяться на 21,2 млрд грн – до 33,8 млрд грн.
Цікаво, що за даними Мінфіну, Держспецзв"язку за січень-травень цього року виконала свій план видатків на 33,78 млрд грн.
Тобто, у разі ухвалення змін, служба фактично не матиме ніякого фінансування до кінця року. Також скоротяться видатки на Міненерго – на 240 млн грн, Мінагро – на 227 млн грн, НАБУ – на 122,56 млн грн. В цілому, враховуючи всі коригування, передбачені законопроєктом, план видатків бюджету зросте на 397,49 млрд грн – до 4,38 трлн грн. Джерелами покриття додаткових видатків є збільшення плану зі збору податків на 147,5 млрд грн, а також плану внутрішніх запозичень – на 250 млрд грн. Реалізація акту призведе до збільшення дефіциту державного бюджету на 3% та граничного державного боргу на 184,88 млрд грн.
При чому законопроєктом передбачається можливість перевищення граничного боргу – відповідні зміни дозволять Україні використовувати кредит під заставу заморожених російських активів. Коментуючи схвалення законопроєкту, прем"єр-міністр України Денис Шмигаль нагадав, що за перші 5 місяців цього року уряд виділив на оборону та безпеку України майже 1 трлн грн.
Це 2/3 від усього, що Україна витрачає з державного бюджету і на 34% більше коштів, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року. Читайте також: У бюджеті знову не вистачає грошей на війну: під загрозою зарплати військових наприкінці року Євросоюз допоможе? Звідки Україна візьме трильйон гривень на війну Раніше ЕП писала про те, що план видатків державного бюджету необхідно буде збільшувати, оскільки на початку року держава почала використовувати кошти, передбачені на виплату грошового забезпечення військовим наприкінці року.
Іншими словами, без таких змін держава не матиме можливості фінансувати зарплати військовим вкінці поточного року. Згодом у Міністерстві фінансів цю інформацію заперечили, зазначивши, що ризиків для фінансування грошового забезпечення немає.
Проте схоже, що необхідність внесення відповідних змін все ж існує.

Додати коментар

Користувач:
email:





Український ринок,
Діє згідно з міжнародними стандартами,
Інвестуй, будь у центрі подій.

- Fin.Org.UA

Новини

21:00 - Новини 9 листопада: відключення світла, атака на НПЗ рф
20:45 - На кону 1,8 мільярда: аудитори перевірять спірні торги Енергоатома
20:20 - Атака рф залишила без світла значну частину Дніпра та Кам'янського
20:10 - Атакували нафтопровід, яким іде 4% світових поставок нафти
20:05 - Міжвідомча робоча група щодо вступу України до ЄС ухвалила пріоритети підготовки до закриття переговорних розділів у 2027 році
19:50 - У ДТЕК розповіли, що зі світлом після 128 атак за тиждень
19:35 - Мінфін та місія МВФ розпочали зустрічі щодо другого та третього переглядів програми EFF
19:27 - Світла може не бути понад 12 годин: Укренерго оголосило відключення на вівторок
18:50 - Українці ризикують потрапити в цінову пастку й не відчути підвищення зарплат – НБУ
18:33 - Мінрегіон розпочинає відбір громад для участі в Конференції з відновлення України URC-2027 у Таллінні
18:20 - Нацбанк показав курс валют на вівторок 10 листопада
18:17 - Ділову репутацію низки надавачів фінансових послуг та їх власників визнано небездоганною
18:15 - В Україні повертаються конкурси на державну службу
17:46 - Правоохоронці викрили масштабні врізки у трубопроводи Укрнафти
17:45 - "Наслідки надзвичайно серйозні": рф атакувала важливу для трьох областей ТЕС
17:32 - Індія сприятиме налагодженню продовольчих коридорів у Чорному морі – Зеленський
17:31 - Мінмолодьспорт затвердило методичні рекомендації щодо розвитку адаптивного спорту в громадах
17:20 - Ілона Гавронська представила концепцію Мережі єдності українців на Другому Форумі лідерів соціальних змін
17:08 - На кордоні з Румунією тимчасово обмежать рух машин
17:05 - У жовтні до Фонду підтримки енергетики надійшло понад 249,7 млн євро
16:40 - НКРЕКП досліджує резонансний аукціон Енергоатому, який нардепи назвали маніпулятивним
16:27 - Мінфін: За тиждень підприємці отримали 1,4 млрд грн на 332 пільгові кредити за держпрограмою «5-7-9%»
16:22 - Фігурант журналістського розслідування звільнився з БЕБ
16:11 - єОселя: за тиждень 147 українських родин отримали доступну іпотеку
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 10.11.2026
15:45 - Українська кукурудза зникла з ринку Єгипту: яка причина
15:44 - Відсутність зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу: здійснення розрахункових операцій в режимі офлайн
15:43 - Прощення покупцю заборгованості за товар, знищений внаслідок обставин непереборної сили: податкові наслідки у продавця
15:43 - Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?
15:42 - Чи подається виправлена фінансова звітність, якщо виявлені помилки вплинули/не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?


Більше новин