Країни Південно-Східної Азіi диктують Китаю умови торгівлі – Asia Times

Розмови про "другий китайський шок", що потрясає АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії, до якої входять 10 країн, розташованих в Південно-Східній Азіi), не враховують зростаючу силу та вплив блоку на формування торгівлі з Пекіном. Про це пише видання Asia Times. "Сплеск виробництва в Китаї, який дехто називає "другим китайським шоком", викликав побоювання, що потік дешевого китайського імпорту може призвести до деіндустріалізації значних територій Південно-Східної Азії.
Проте, уряди країн Південно-Східної Азії все частіше використовують доступ до своїх швидкозростаючих ринків як стратегічний важіль впливу", – говориться у публікації. Характер торгівлі між Китаєм та АСЕАН змінився, що зумовлено зростанням вартості китайських проміжних та готових товарів порівняно з товарним експортом Південно-Східної Азії.Цей зсув у поєднанні зі зростанням середнього класу та купівельної спроможності в регіоні сприяв збільшенню торговельного дисбалансу, пише Asia Times. "Держави АСЕАН застосовують подібні важелі впливу, використовуючи доступ до ринку для стимулювання промислової модернізації за допомогою мандатів на місцеву складову, передачу технологій та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності", – зазначає видання. Як приклад Asia Times наводить Таїланд, який вимагає від виробників електромобілів, які отримують податкові пільги, виробляти основні компоненти на місцевому рівні.
Це спонукає китайські компанії BYD і Changan взяти на себе зобов"язання використовувати 40%-90% місцевих ресурсів. "Це частина політики Таїланду, яка залучила понад $3,5 млрд китайських інвестицій і має на меті збільшити національне виробництво електромобілів на 40% у 2025 році", – говориться у публікації. Інший приклад, який наводить видання – Малайзія, яка уповноважує регіональні дизайнерські центри ліцензувати м"яку іграшку Labubu китайської компанії Pop Mart.
При чому Південно-Східна Азія стала найбільшим і найшвидше зростаючим міжнародним ринком китайської компанії.
Доходи в регіоні зросли на 619% у річному обчисленні до 336 мільйонів доларів, що становить майже половину закордонних доходів Pop Mart. "Ці приклади показують, що країни АСЕАН не просто поглинають і не обов"язково страждають від так званого "другого китайського шоку".
Навпаки, у багатьох випадках вони активно формують умови своєї взаємодії з Китаєм", – запевняє Asia Times. Глобальні тенденції роблять залежність від виробництва з одного джерела неприйнятною.
Згідно з опитуванням McKinsey, проведеним у 2025 році серед 400 китайських компаній-експортерів, 58% з них використовують стратегію "Китай+1", причому АСЕАН є їхньою провідною вторинною виробничою базою. За прогнозами, товарообіг між Китаєм та АСЕАН сягне одного трильйона доларів США, що перевищить сукупний обсяг торгівлі Сполучених Штатів та Європейського Союзу з Китаєм і зробить АСЕАН найбільшим торговельним партнером Китаю. Видання пише, що сьогодні взаємозалежності Китаю та АСЕАН загрожує не економічна логіка, а зростаючий внутрішньополітичний тиск.
Громадська думка все більше формує межі та напрямки зовнішньої політики. "Таїланд і Камбоджа мають активну двосторонню торгівлю.
Але бурхлива прикордонна суперечка викликала політичну реакцію в обох країнах, що призвело до закриття прибуткової прикордонної торгівлі.
На Філіппінах націоналістичне обурення через напруженість у морських відносинах з Китаєм посилило позицію Маніли щодо широких відносин.
Навіть Китай стикається з внутрішніми обмеженнями, оскільки внутрішній націоналізм формує його зовнішню політику щодо Тайваню, а також Південно-Китайського і Східно-Китайського морів", – говориться у публікації. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у квітні експорт Китаю зріс більше, ніж очікувалося, попри різке падіння поставок до США на 21%.
Тоді китайським компаніям вдалося компенсувати втрати за рахунок зростання продажів на інших ринках: загальний експорт зріс на 8,1% — більше, ніж очікували економісти, хоча й менше, ніж у березні (понад 12%).
Поставки до Індії та 10 країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) зросли більш ніж на 20%, а експорт до ЄС — на 8%. Також раніше повідомлялося, що Китай повністю скасував імпортні мита для всіх найменш розвинених країн, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Рішення охоплює 44 країни, визнані ООН як найменш розвинені.
Серед них — 32 в Африці, 8 в Азії, 3 у Тихоокеанському регіоні та 1 у Карибському басейні.