Море відповідальності

На суші дорожній рух регулюють знаки та національні правила.
У морі – міжнародні конвенції.
На воді теж можливі аварії, які призводять до мільйонних втрат, арештів суден, зупинки логістичних ланцюгів, арбітражних або судових спорів. Попри війну, Україна залишається морською державою.
Тисячі тонн зерна щодня виходять з портів Одещини, сотні суден курсують у рамках тимчасового коридору.
У таких умовах ризик зіткнення зростає.
Хто відповідає за такі інциденти, які міжнародні правила працюють і як не опинитися в юридично вразливій позиції? Морські "правила дорожнього руху" Основним документом, який регулює уникнення зіткнень суден у морі, є Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 1972 року (COLREGs).
Вони зобов’язують судна дотримуватися правил маневрування, вогнів та сигналів і головне – діяти так, щоб уникнути зіткнення за будь-яких умов. Якщо відбулося зіткнення, відповідальними можуть визнати обидві сторони.
"Менш винне" судно може бути покаране за недостатні зусилля для уникнення інциденту. Право на компенсацію та обов’язок з її виплати Юридичний фундамент для вирішення спорів формують "Міжнародна конвенція для уніфікації деяких правил щодо зіткнення суден" від 1910 року, "Конвенція ООН з морського права" від 1982 року, право держави прапора судна (юрисдикція держави, під прапором якої ходить судно), право держави, де розглядається позов. Згідно з ними, винна сторона повинна відшкодувати шкоду судну (ремонт), втрату вантажу, шкоду довкіллю, життю та здоров’ю екіпажу.
У випадку спільної вини кожна сторона несе відповідальність пропорційно до своєї провини. Український бізнес у ризиковій зоні Компанії, які експортують продукцію морем, часто не мають прямого впливу на дії екіпажу або судновласника.
Однак юридичні наслідки можуть торкнутися саме фрахтувальника або власника вантажу, якщо судно затримане внаслідок зіткнення, вантаж пошкоджений або втрачений, виникають претензії від третіх сторін. Ба більше, існує процесуальний інститут арешту судна як тимчасовий запобіжний захід.
Такі ситуації вже траплялися, вони можуть зупинити бізнес-процес на місяці. Війна – це не форс-мажор у морі Попри війну, дія міжнародних морських конвенцій не зупиняється.
Судна зобов’язані уникати зіткнень за будь-яких умов, включно з обмеженою видимістю, ризиками в зоні боїв чи відключеннями навігаційних систем.
"Міжнародна конвенція для уніфікації деяких правил щодо зіткнення суден" встановлює, що винуватець зіткнення несе відповідальність навіть в умовах непередбачених обставин, якщо доведено, що були порушення обов"язку уникнення зіткнення. Читайте також: Єменські хусити вбивають торгівлю.
Чим загрожує конфлікт у Червоному морі? До того ж, у морському праві відсутнє універсальне визначення форс-мажору.
Міжнародні арбітражі оцінюють, чи міг екіпаж реально уникнути зіткнення і чи були дотримані мінімальні стандарти безпеки.
Якщо виявиться, що судно діяло недбало, перебування в зоні бойових дій не врятує від відповідальності. Це критично для українського бізнесу, що працює через тимчасовий коридор або доставляє товари морем.
Багато контрактів містять стандартні положення про форс-мажор, але в морському праві такі умови зазвичай тлумачаться вузько. Що робити бізнесу Ідеться насамперед про чартерні контракти (договори фрахтування), які укладаються між вантажовласником (або фрахтувальником) і судновласником.
Саме в цих контрактах закладаються ключові положення про відповідальність у разі зіткнення, порядок страхового покриття, процедури дій у надзвичайних ситуаціях і форс-мажор.
Умови контракту купівлі-продажу товару зазвичай не регулюють ці моменти напряму, але можуть містити посилання на умови чартеру. Перевіряйте контракти: умови та юрисдикцію. Хто відповідає за збитки в разі зіткнення? Яке право застосовується? Де буде розглядатися спір? Чи є в контракті винятки, що звільняють від відповідальності? Включайте чіткі положення про відповідальність у випадку зіткнення. Не покладайтеся лише на умову про форс-мажор, це не завжди захист. Перевіряйте страхове покриття вантажу та відповідальності. Чи покриває поліс не лише фізичну шкоду судну, а й відповідальність перед третіми особами? Чи діє поліс у зоні боїв або підвищеного ризику? Досліджуйте репутацію судновласника або оператора. Чи має компанія історію зіткнень, арештів чи спорів? Чи є підтвердження наявності чинного класу та сертифікатів? Фіксуйте документи. Усі переговори, інструкції та погодження мають бути задокументовані. Електронне листування – це теж доказ. Збирайте докази одразу після інциденту. Вимагайте AIS-записи (дані автоматичної ідентифікаційної системи судна: GPS-треки з курсу, швидкості, позиції). Робіть фото- і відеофіксацію (футедж), записуйте навігаційну інформацію. З’ясуйте, хто є контактною особою судновласника, саме вона зазвичай зберігає та надає AIS-записи, відеофіксацію та іншу інформацію. Вимагати ці дані можна і від іншого судна, та це часто можна зробити лише в межах юридичної процедури, особливо якщо сторони не мають прямого контракту. Після зіткнення власники вантажів на обох суднах можуть мати претензії один до одного або до третіх сторін.
Іноді вони опиняються по різні боки одного процесу, особливо якщо їхні вантажі пошкоджені або затримані. Фіксуйте все: від переговорів до технічних даних, навіть якщо поки що не плануєте звертатися до арбітражу або суду.
Це може стати ключем до захисту. Чим швидше зафіксуєте факти, тим легше буде відстояти свою позицію. Зіткнення суден – це не лише питання безпеки на морі, а й серйозний юридичний ризик для бізнесу.
Розуміння правил і своєчасна підготовка допомагають мінімізувати втрати і зберегти репутацію компанії.
Це особливо актуально для українського бізнесу, який працює в умовах підвищених ризиків.