Публічно-приватне партнерство: Верховна Рада вдосконалила механізм залучення приватних інвестицій для відбудови України

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7508, який спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП). Документ вирішує одразу декілька проблем — спрощує бюрократичні процедури, передбачає фінансові гарантії для інвесторів та дозволяє швидше реалізовувати проєкти. 
«Публічно-приватне  партнерство — один з ключових інструментів залучення інвестицій. Хоча концепт ППП в Україні існує вже давно, але за весь час у нас було укладено лише два великі концесійні договори. Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм ППП нарешті запрацює і принесе нам у найближчі роки до 1 млрд доларів інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти. Крім того, законопроєкт передбачає наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Вдячна парламенту за прийняття цього законопроєкту», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Що змінює законопроєкт:
Передбачається впровадження електронної торгівельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору. Нові та удосконалені гарантії для інвесторів та кредиторів: приватний партнер отримуватиме від держави гарантії захисту своїх прав, стабільності умов та недискримінаційного ставлення під час реалізації проєктів ППП. Зміни в законодавстві не впливатимуть на умови вже укладених договорів. Нові джерела фінансування: у законодавстві з'являється поняття «донор» — міжнародні партнери, які можуть надавати фінансову підтримку напряму або через бюджети. Такий підхід значно мінімізує ризики для приватних партнерів і зробить доступнішими проєкти для публічних партнерів. Спрощення процедури підготовки «невеликих» проєктів: проєкти вартістю до 5,5 млн євро зможуть реалізовуватись без розроблення техніко-економічного обґрунтування, а рішення прийматиметься лише на основі концептуальної записки.Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти.  Особливий режим для проєктів відновлення: для відбудови зруйнованої війною інфраструктури буде діяти спрощений механізм підготовки проєктів ППП, порядок якого визначатиметься Урядом України. Цей порядок діятиме під час воєнного стану і ще 7 років після його завершення. «Інфраструктура в розстрочку»: держава зможе оплачувати реалізацію інфраструктурних проєктів приватному партнеру бюджетними коштами вже після введення об’єкта в експлуатацію. Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів та дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проєктів навіть в умовах обмеженого фінансування. Розширення переліку публічних партнерів: до участі в ППП зможуть долучатися державні компанії, що дозволить залучити більше інвестицій. Спеціальні процедури для проєктів з будівництва житла: через масштабні руйнування та необхідність забезпечити людей новими домівками, передбачили особливості укладення договорів ППП щодо житла.  Очікується, що спрощення загальної процедури підготовки проєктів ППП та впровадження електронної системи закупівель за стандартами ЄС допоможе залучити великий обсяг приватних інвестицій в розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури. Це дасть мультиплікативний ефект для економіки, що є особливо важливо для країни в сучасних умовах. 
Розробники законопроєкту очікують на залучення в економіку України додаткових 8-10 млрд гривень щорічно, за умови затвердження та реалізації в середньому по 5 проєктів на область вартістю принаймні 50-100 млн грн кожен.