ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Збір до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 64,6 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – травні 2025 року платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень: понад 64,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками минулорічного відповідного періоду на понад 13,6 млрд грн, або на понад 26,7 відсотків. 
Державний бюджет у січні – травні 2025 року отримав майже 28,1 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн більше аналогічного періоду 2024 року. Темп росту –135,4 відсотки.
До місцевих бюджетів протягом п’яти місяців 2025 року надійшло понад 18,9 млрд гривень. Надходження зросли більш ніж на 2,5 млрд грн, або на 15,4 відс., у порівнянні з січнем – травнем минулого року. 
Державні цільові фонди упродовж січня – травня поточного року поповнились єдиним внеском на понад 17,6 млрд гривень. Це більше ніж у січні – травні 2024 року на понад 3,7 млрд грн, або на 27,1 відсотків.
«Висловлюємо вдячність нашим платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків. Підтримуємо стабільність економіки, працюємо спільно над фінансовою безпекою країни», – зазначила Теодозія Чернецька.
 
 
Чи звільняється від сплати МПЗ фізична особа, яка була призвана на військову службу під час загальної мобілізації?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 01 липня року, наступного за звітним.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Чинними нормами ПКУ не передбачено звільнення фізичної особи, яка була призвана на військову службу до Збройних Сил України під час загальної мобілізації, від сплати МПЗ, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Така особа звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для цього необхідно подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами, починаючи з дати демобілізації, зазначеної у військовому квитку або іншому документі, виданому відповідним державним органом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася демобілізація.
Довідково: абзац перший п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ; п. 3 розд. ІІ та абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (із змінами).
 
 
Покупець здійснює оплату товару декілька разів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди: скільки ПН складається постачальником?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар декількома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених декількома різними платежами протягом одного дня.
 
 
Де оприлюднюються набори даних з Реєстру платників податків – нерезидентів у формі відкритих даних?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі – Положення), яким визначені вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
Розпорядники інформації згідно з Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних» до Положення, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (п. 3 Положення).
Державна податкова служба України забезпечує виконання та оприлюднення у формі відкритих даних набори даних згідно з додатком до Положення, зокрема, Реєстр платників податків – нерезидентів на Єдиному державному реєстраційному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua та офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua). 
Доступ до зазначених вебпорталів є безоплатним та вільним.
Пошук відкритих даних Реєстру платників податків – нерезидентів на офіційному вебпорталі ДПС здійснюється за посиланням: Головна>Відкриті дані>Реєстр платників податків – нерезидентів, де відображається, зокрема інформація:
- стислий опис змісту набору даних (дані з Реєстру платників податків – нерезидентів: 
1) податковий номер нерезидента; 
2) найменування платника податків – нерезидента; 
3) дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента);
- дата і час першого оприлюднення набору даних;
- дата і час внесення останніх змін до набору даних;
- дата і актуальність даних у наборі даних;
- періодичність оновлення набору даних (щомісячно);
- версії даних (дозволяє завантажити файли з відкритими даними Реєстру платників податків – нерезидентів).
Пунктом 4 Положення визначено, що набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у місячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
 
 
Про подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
 
 
В яких випадках виникає право податкової застави?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області