П’ять кроків до ЄС

Коли Україна задекларувала євросоюзівський вектор розвитку, це означало не лише нові перспективи, а й зобов’язання.
Зміни, передбачені в системі гарантування вкладів, можуть здатися вузькопрофільними, але вони стосуються кожного вкладника, кредитора і банківської системи загалом. Уже сьогодні Фонд гарантування вкладів працює в складі євроінтеграційної команди на чолі з віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, щоб спільно з міжнародними партнерами та банківською спільнотою до 2027 року напрацювати законодавчі ініціативи і завершити їх імплементацію до 2030 року. Заплановані зміни не просто наблизять Україну до стандартів ЄС, вони посилять захист прав вкладників, зменшать ризики для банківської системи та сформують підґрунтя для довгострокової фінансової стійкості держави.
Курс системи гарантування вкладів на ЄС передбачає п’ять ключових стратегічних кроків. 1.
Гарантування вкладів юридичних осіб. Українська система гарантування вкладів показала свою ефективність у періоди банківських криз і під час великої війни залишається важливим інструментом захисту вкладників.
Проте законодавство охоплює лише фізосіб і ФОП.
Юридичні особи, зокрема мікро-, малі та середні підприємства, які часто не володіють диверсифікованими фінансовими ресурсами, не мають аналогічного захисту. Понад 20 країн ЄС уже включили юридичних осіб, принаймні малий та середній бізнес, до сфери дії національних систем гарантування вкладів.
Це передбачено директивою 2014/49/ЄС Європарламенту та Ради, яка встановлює єдині мінімальні стандарти захисту вкладників у державах ЄС.
Україна має стати наступною. Такий крок став би не лише сигналом наближення України до стандартів Євросоюзу, а й позитивно вплинув би на рівень довіри до банківського сектору з боку бізнесу.
Особливо це стосується підприємств, для яких навіть часткова втрата депозиту може означати суттєві труднощі в операційній діяльності. Водночас запровадження такої норми потребуватиме виваженого підходу – з урахуванням фінансових розрахунків, потенційного впливу на систему, а також позиції банків.
Це не одномоментне рішення.
Це процес, який потребує аналітики, консультацій та законодавчих змін.
Ми вже його розпочали. 2.
Включення до системи гарантування членів кредитних спілок. Кредитні спілки відіграють значну роль у фінансовій інклюзії, особливо в сільській місцевості та серед малих громад.
Проте, на відміну від банків, вклади їхніх членів не захищені державними гарантіями.
Це створює дисбаланс у системі захисту фінансових прав споживачів та обмежує довіру до цього сегменту ринку. До 2030 року ми маємо долучити кредитні спілки до системи гарантування, надавши однаковий рівень безпеки для всіх учасників фінансового ринку незалежно від обраного інструменту заощаджень.
Для цього потрібні зміни в законодавстві, чітка система нагляду, яку здійснює НБУ, та фінансова модель, яка б забезпечила стабільність і довгострокову спроможність системи гарантування. Це складне, але реалістичне завдання, над яким ми вже почали роботу і яке важливо завершити, допоки триває процес побудови нової фінансової архітектури, орієнтованої на довіру, прозорість і євросоюзівські принципи регулювання. 3.
Поступове підвищення гарантованої суми до 100 тис.
євро. Євросоюзівська директива 2014/49/ЄС передбачає єдиний стандарт гарантування вкладів у межах 100 тис.
євро.
На період воєнного стану в Україні було запроваджене стовідсоткове відшкодування за банківськими вкладами, тобто у разі визнання банку неплатоспроможним фізособи отримають усі свої кошти. Через три місяці після скасування воєнного стану, відповідно до законодавчих змін від 2022 року, гарантована сума буде збільшена до 600 тис.
грн.
Наступним етапом має стати наближення суми відшкодування до євросоюзівського рівня, тобто до еквіваленту 100 тис.
євро.
Це не лише юридична вимога, а й інструмент зміцнення довіри вкладників, що сприятиме зростанню капіталу в банківській системі. Ми проводимо розрахунки, щоб фонд мав відповідні спроможності.
Кроки до підвищення гарантованої суми мають бути виваженими – гарантії стосуватимуться більшої кількості учасників ринку, зокрема юридичних осіб та кредитних спілок. 4.
Скорочення терміну відшкодування до семи робочих днів. Оперативність у кризових ситуаціях – ознака зрілої системи.
Зараз, згідно з українським законодавством, термін початку виплат вкладникам становить до 20 робочих днів.
Зазвичай фонд починає цей етап швидше, десь на 13-15-й день. Читайте також: Голова НБУ Андрій Пишний: Емісія гривні – це квиток в один кінець Наше завдання – скоротити термін до семи днів, як передбачають стандарти ЄС.
Для цього ми спільно з Мінцифри провели цифровізацію процесу виплати вкладів, зокрема через мобільний застосунок "Дія".
Однією з передумов є глибока взаємодія з банками на етапі передбачення потенційних проблем. 5.
Механізм раннього реагування та врегулювання кредитних установ. Євросоюзівська система гарантування вкладів більше орієнтована на передбачення та раннє реагування на фінансові труднощі в роботі банків, а не на подолання наслідків.
Запобігання – завжди ефективніше за ліквідацію. Євросоюз робить акцент на ранньому втручанні в проблемні банки задовго до втрати їхньої платоспроможності і ми повинні наслідувати цей підхід. Фонд повинен посилити аналітичну функцію, співпрацювати з Нацбанком у частині раннього втручання з метою запобігання ліквідації банків.
Це дозволить мінімізувати втрати вкладників та бюджету.
Це найкращий стандарт. Фонд уже зараз дотримується стратегії пріоритетності застосування способів врегулювання неплатоспроможного банку, а не суто ліквідації.
Захист вкладників полягає не в тому, щоб виплачувати кошти після банкрутства банку, а в тому, щоб передати активи і зобов’язання здоровим установам безболісно для клієнтів. Фонд уже реалізував 12 кейсів врегулювання неплатоспроможних банків: у шести випадках передавав активи і зобов’язання, двічі створював перехідний банк, супроводжував продаж банків.
Для банківського сектору і для вкладників та кредиторів буде значно краще, якщо клієнти неплатоспроможної фінансової установи залишатимуться в банківській системі та безперервно користуватимуться фінансовими послугами, не зазнавши жодних незручностей. Курс на членство в ЄС – не лише геополітичний вибір, це вибір на користь прозорості, стабільності і передбачуваності державної політики.
Зазначені кроки до оновлення системи гарантування вкладів – важлива складова в структурі реформ.