Онкодіагностика під загрозою: чому Україні критично потрібне сучасне обладнання

В Україні досі не створено повноцінної мережі центрів ядерної медицини, які б відповідали світовим стандартам діагностики та лікування онкологічних захворювань.
І хоча ця проблема не на слуху щодня, вона має реальну ціну — десятки тисяч життів щороку.
Пацієнти не можуть пройти якісне обстеження, лікарі — відстежити динаміку лікування, а держава — ефективно планувати медичну допомогу. Про те, чому ситуація залишається невирішеною і які наслідки це матиме для системи охорони здоров’я, розповідає Вікторія Кундіна — лікарка з ядерної медицини, освітня спеціалістка з медичного обладнання, доцент кафедри радіології Національного університету охорони здоров’я України. "Циклотрон — це не просто "дороге обладнання".
Це одна з найважливіших складових ядерної медицини.
Він є серцем ПЕТ-КТ діагностики, яка, в свою чергу, має на меті не тільки первинну діагностику та стадіювання значної більшості онкологічних захворювань, але й оцінку ефективності проведеної терапії або ж для виявлення рецидивів.
Але в Україні, і, власне, тільки в Києві таких центрів — одиниці.
А пацієнтів — тисячі", — каже Кундіна. Основна проблема — відсутність циклотронного обладнання, яке генерує короткоживучі радіоізотопи, що необхідні для ПЕТ-досліджень.
Його не можна "замовити з-за кордону", як вакцину: речовини мають гранично короткий період використання, тому мають вироблятися безпосередньо на місці.
Саме тому створення таких центрів — це не про "розкіш", а про базову інфраструктуру, яку мають країни з відповідальним підходом до охорони здоров’я. Наразі є українські компанії, здатні постачати циклотронні комплекси, запускати їх в роботу, навчати лікарів і інженерів.
Серед них — Protech Solutions Ukraine, офіційний дистриб’ютор GE Healthcare.
Компанія має десятки інженерів, сучасний тренінговий центр і досвід роботи навіть у прифронтових регіонах.
Але на заваді — складна і затягнута процедура тендерних закупівель. "Ми маємо ситуацію, коли потенційні постачальники є.
Обладнання є.
Потреба — кричуща.
Але в реальності закупівля або не відбувається взагалі, або йде з затягуванням, або з пониженням технічних вимог, через що в результаті програє саме ядерна медицина.
І це б’є по вразливій верстві населення — по онкологічним пацієнтам.
Ми ризикуємо отримати "вітринну медицину" — обладнання є на папері, але реально не працює або не використовується на повну", — пояснює Кундіна. Ще одна проблема — брак підготовлених фахівців.
Багато молодих лікарів просто не мають можливості навчитись працювати зі складною технікою.
Часто — навіть не знають, де таку освіту можна отримати.
Саме тому велику роль відіграють компанії, які не лише продають обладнання, а й беруть на себе функцію навчання — і це має підтримуватись на рівні держави. "Після перемоги ми матимемо величезну кількість людей, які потребуватимуть складної діагностики та довготривалого лікування.
Ми вже зараз маємо велику кількість переселенців, ветеранів, людей із загостреними хронічними захворюваннями.
Тому інвестувати в інфраструктуру ядерної медицини треба вже.
Бо життя не чекатиме тендеру", — підсумовує Вікторія Кундіна.