Як ми змінимо пенсійну систему

Наразі пенсійна система вкрай складна, регулюється багатьма законами і має багато винятків (так звані спеціальні та статусні пенсії).
Одних це демотивує платити страхові внески, а інших – мотивує через суд намагатися отримати кращі умови.
Результат – "звичайні" пенсії низькі, а система не справедлива. Ми в Мінсоцполітики активно розробляємо комплексну модель цільової пенсійної системи, яка дозволить у майбутньому поетапно зробити систему прозорою і справедливою, а пенсії – достатніми для забезпечення потреб пенсіонерів. Ми готуємо на розгляд уряду та парламенту проєкт реформи солідарної і запровадження накопичувальної пенсійної системи.
Працюємо над можливим дизайном професійних пенсійних систем, які є в більшості розвинених країн.
Також ми зробили низку кроків, які вже зараз покращують пенсійну систему. Перший крок – визначили єдині правила обрахунку пільгового стажу для кадрових співробітників сектору безпеки й оборони та органів із спецстатусом.
Раніше кожен орган мав свої правила пільгового обчислення стажу – те, як кожен місяць роботи впливає на розмір майбутньої пенсії (майже легендарна постанова від 1992 року). Правила відрізнялися для людей, які працювали на схожих посадах, але в різних спеціальних органах.
Це викликало обурення серед "користувачів" цієї постанови.
Головне – правила часто були несправедливими.
Наприклад, військовослужбовці, які зараз перебувають на фронті, мають гірші умови, ніж ті, хто там не був. Ми виправили це урядовою постановою.
Відтепер пільгове зарахування стажу дається лише тим кадровим службовцям цих органів, які брали участь у збройному захисті Батьківщини.
Ці правила діють лише з моменту ухвалення постанови.
Весь пільговий стаж, накопичений до цього за старими правилами, зберігається. Читайте також: Цілого фонду замало.
Як влада програє битву з отримувачами спецпенсій Другий крок – прибрали дискримінацію пенсіонерів, які походять з різних регіонів, зокрема з тимчасово окупованих територій (ТОТ).
Раніше виплати українцям, які походили із "старих" та "нових" ТОТ, здійснювалися за різними правилами. Наприклад, українці із "старих" ТОТ отримували пенсії лише за наявності довідок, що підтверджували статус внутрішньо переміщеної особи, навіть якщо вони давно перемістилися на підконтрольну територію та інтегрувалися з новими громадами. Або отримували пенсії лише в Ощадбанку, тоді як інші пенсіонери – у будь-якому банку країни.
Також застосовувалися різні вимоги до ідентифікації та руху коштів на рахунках.
Ми це виправили, щоб усі українці, які проживають на підконтрольній Україні території, отримували пенсії за єдиними правилами. Третій крок – верифікували отримувачів доплат за проживання в зонах радіаційного забруднення.
В останні роки люди часто переселялися в такі зони або там реєструвалися (ці зони зберігаються в п’ятьох областях у майже тисячі населених пунктів), аби отримати передбачену законом виплату.
Такі громадяни через суд встановлювали собі доплати до пенсій за проживання в цих зонах. На початку 2022 року отримувачів таких доплат було 10 тис., у кінці 2024-го – 147 тис.
Видатки на це зросли з 50 млн до 1,2 млрд грн на місяць.
У січні 2025 року ми ініціювали проведення верифікації отримувачів, аби платити кошти лише тим особам, які постійно жили в цих зонах з моменту катастрофи на ЧАЕС. Після верифікації з реєстрами Державної міграційної служби Пенсійний фонд продовжив надавати доплати двом третинам отримувачів, іншим – припинив. Читайте також: Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість? Червертий крок – уперше, принаймні за 21 рік, ухвалили порядок використання коштів трансферту з державного бюджету до Пенсійного фонду України. Раніше було складно віднайти інформацію, на які саме виплати використовувався трансферт з держбюджету до ПФУ.
Це створювало підґрунтя для численних маніпуляцій, наприклад, про величезний дефіцит ПФУ, хоча у 2023 і 2024 роках фонд був бездефіцитним.
Кошти, які держбюджет спрямовує фонду, – це зобов’язання держави з фінансування спецпенсій, статусних надбавок та різні типи соціальних гарантій, які не є частиною солідарної пенсії.
Іншими словами, кошти ЄСВ, які сплачуємо ми з вами, не мають витрачатися на такі видатки. Тепер маємо чіткий регламент використання цих коштів та пріоритетності виплат. Крім того, ухвалили наказ Мінсоцполітики №168-Н, що деталізує форми щомісячної і щоквартальної звітності ПФУ.
Як колишня дослідниця публічних фінансів прагну чіткості, зрозумілості і структурованої подачі інформації, яка буде зрозуміла аналітикам, журналістам, полісімейкерам, будь-яким громадянам. Також готуємо перший звіт щодо використання коштів ПФУ за новими формами, визначеними в наказі Мінсоцполітики.
Сподіваюся, більш чіткий, зрозумілий підхід до представлення результатів роботи Пенсійного фонду допоможе більшій частині українців зрозуміти, що відбувається "під капотом" пенсійної системи. Пенсійна система надзвичайно складна, строката і далеко не кожне рішення можна зробити універсальним та ефективним для всіх.
Тим більше – зробити це швидко.
Однак проблеми, які можна вирішити підзаконними актами, – вирішуємо.
Паралельно працюємо над системними змінами в законодавстві.