Євросоюз поверне квоти на 30 українських агротоварів — УКАБ

Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення "торговельного безвізу" поширюватимуться не на 7, а на 30 товарів. Про це розповіла голова комітету з євроінтеграції "Українського клубу аграрного бізнесу" Олександра Авраменко, пише Latifundist.com. Вона нагадує, що 5 червня 2025 року Україна втратить режим "торгового безвізу" з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн.
"Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни", пояснила Авраменко. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів.
Наприклад, пшениця — з 6 млн т до 1 млн т, кукурудза — з 4,7 млн т до 650 тис.
т, а цукор — лише до 20 тис.
т.
Проблема в тому, що повернення йде не лише до умов автономних заходів, а до ще більш обмежувального формату — торгової частини угоди про асоціацію 2014 року, яка передбачає понад 30 квот. "Ситуація ускладнюється тим, що Єврокомісія наразі не готова до офіційних переговорів з Україною щодо оновлення 29-ї статті угоди.
Це пояснюється внутрішньополітичними процесами у країнах ЄС, зокрема очікуванням виборів у Польщі.
Саме тому поки що впроваджується перехідна модель — 7/12 від старих квот", – зазначає вона. Від згортання "торгового безвізу" між Євросоюзом та Україною найбільш постраждають українські виробники продукції з доданою вартістю, каже Авраменко. Йдеться про виробників борошна, круп, молочних виробів і томатної пасти.
Їхні обсяги експорту різко зменшаться через повернення мит і обмежень, адже квоти зазвичай вичерпує сировинна продукція — пшениця, кукурудза, сире молоко. Єврокомісія обіцяє повернутись до питання оновлення 29-ї статті після завершення виборів у ключових країнах ЄС.
Очікується, що офіційні переговори почнуться влітку і можуть тривати до осені.
Проте навіть у разі домовленостей, новий торговий режим може запрацювати лише з 2026 року. Однією з головних умов подальшої лібералізації стане відповідність української продукції європейським стандартам.
Це, за словами Авраменко, значно ускладнює ситуацію для бізнесу, який вже й так працює в умовах війни, нестабільної логістики та постійних ризиків. Європейські чиновники поки намагаються балансувати між підтримкою України і захистом внутрішніх ринків.
Пропозиція 7/12 виглядає як компроміс: вона дозволяє уникнути різкого обвалу українського експорту, але й не створює політичної напруги всередині ЄС. "Проте без нових домовленостей ситуація може швидко погіршитись.
Уже зараз продукція, яка залишатиметься в Україні, здешевшає, а для багатьох експортерів це означатиме збитки і втрату ринків.
Відтак, стратегія виходу з цієї ситуації — термінове відновлення переговорів та адаптація до нових реалій", – резюмує Авраменко. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що найгірший сценарій у торгівлі з Євросоюзом з 6 червня, коли завершиться дія автономних торгівельних заходів (АТМ), – це повернення до режиму вільної торгівлі, який діяв до війни, та введення АТМ в червні 2022 року.
Про це повідомив заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка. "Із 29 статтею поки що ми трішки пригальмувалися через низку зовнішніх різних обставин.
Але сподіваюся, що ми це рішення знайдемо досить швидко.
Якщо не до 6 червня, то максимально швидко після 6 червня", – розповів торгпред "І принаймні на час, поки ми будемо домовлятися щодо нових параметрів лібералізації торгівлі цими товарами, які вже були повністю лібералізовані, в нас не буде проблем з доступом на ринок Європейського Союзу", – запевнив він. Раніше повідомлялося, що у 2024 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом зросла до $17 млрд, що є найвищим показником за часів дії угоди про асоціацію, та перевищує попередній рекорд 2022 року ($16,5 млрд) на 3%.