ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Рентна плата: внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 1,3 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 1 314,6 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли на понад 81,0 млн грн, темп росту – 106,6 відсотків.
«Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Податкова служба продовжує активну взаємодію з бізнесом. Ми відкриті до діалогу і прагнемо разом будувати чесні та прозорі правила співпраці. Комунікації удосконалюємо і спрямовуємо на системне вирішення питань, які виникають у суб’єктів господарювання, створюємо комфортні умови роботи для кожного платника податків», – зауважила очільниця податкової служби регіону.
За який звітний період вперше розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2025 № 195 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами) (далі – Наказ № 195), внесено зміни до форми декларації з акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку її заповнення та подання (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами).
Пунктом 3 Наказу № 195 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 29.04.2025 № 34).
Метою прийняття Наказу № 195 є приведення у відповідність форми Декларації і Порядку до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 09 жовтня 2024 року № 4014-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014).
Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Пунктом 2 розд. II Закону № 4014 встановлено, що першим податковим (звітним) періодом, за який розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку, є календарний місяць, наступний за місяцем введення в дію Закону № 4014.
Отже, першим податковим (звітним) періодом, за який розраховується гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку, є травень 2025 року, Декларація за який буде подаватись до 20 червня 2025 року включно.
Вимоги щодо визначення гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували понад 1,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом чотирьох місяців 2025 року платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,7 млн гривень. Це порівняно з січнем – квітнем 2024 року надходження виросли майже на 33,0 тис. грн, темп росту склав 102,0 відсотки.
Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає можливість, зокрема допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо, а також максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків.
Понад 110,9 млн грн – внесок фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – квітні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 110,9 млн гривень. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження зросли на понад 24,1 млн грн, або на 27,8 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Яка відповідальність передбачена за порушення граничного строку реєстрації ПН, в якій одночасно відображено операції з постачання за різними ставками?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та ст. 201 ПКУ.
Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені у п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Відповідно до п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у таких розмірах:
до 15 календарних днів – 2 відс. суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування;
від 16 до 30 календарних днів – 5 відс. такої суми ПДВ;
від 31 до 60 календарних днів – 10 відс. такої суми ПДВ;
від 61 до 365 календарних днів – 15 відс. такої суми ПДВ;
на 366 і більше календарних днів – 25 відс. такої суми ПДВ.
Відповідно до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відс. обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., при реєстрації в ЄРПН, зокрема податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, за порушення граничного строку реєстрації ПН, в якій одночасно відображено операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою, та основною (або за ставкою 7, 14 відс.) застосування штрафу буде здійснюватися:
у розмірах, визначених п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в залежності від кількості днів прострочення) – щодо операцій, які оподатковуються за основною (або за ставкою 7, 14 відсотків);
у розмірі, визначеному п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ (2 відс. обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн) – щодо операцій з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
На користь яких установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при добровільному перерахуванні коштів або передачі товарів/виконанні робіт/наданні послуг для потреб забезпечення оборони держави згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не проводяться коригування фінансового результату до оподаткування та який перелік документів необхідний для здійснення таких операцій, як таких що здійснені для забезпечення потреб оборони держави?
Якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі іншим бюджетним установам, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету, які прямо не зазначені у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Стосовно документів на підтвердження зазначених вище операцій необхідно враховувати таке.
Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Питання бухгалтерського обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах в середині року переходить на оподаткування як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах: подання звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу та який в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, повинен звітувати з урахуванням строків, визначених у п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та подати:
Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;
Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).
Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, повинен подати Декларацію за підсумками звітного (податкового) року, в якій показники обраховуються як за період перебування на загальній системі оподаткування (з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду – три квартали), так і за період перебування на особливих умовах оподаткування як резидента Дія Сіті (щодо операцій, проведених у четвертому кварталі звітного (податкового) року).
Щодо включення до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи негрошової (натуральна форма) благодійної допомоги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п.170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (у редакції, яка діяла до 16.03.2025).
Згідно із Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності з 16.03.2025, п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ викладено в новій редакції, а саме: «не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума (вартість) отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги».
Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 (зі змінами) (далі – Перелік).
Враховуючи викладене, до набрання чинності Законом № 4254, відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включалась до оподаткованого доходу фізичної особи, зазначеної у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, виключно сума благодійної допомоги на потреби, зазначені у Переліку.
Після набрання чинності Законом № 4254 відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподаткованого доходу платника податків сума благодійної допомоги, яка нараховується на користь фізичних осіб, визначених у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, та надається як у грошовій, так і в натуральній формі відповідно до потреб, зазначених у Переліку.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
