Що зміниться після скасування Господарського кодексу

На початку 2025 року Верховна Рада ухвалила закон "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", що скасовує Господарський кодекс України з 28 серпня 2025 року.
Ця зміна переводить регулювання господарських відносин під дію Цивільного кодексу України. Реформа спрямована на спрощення правових норм, усунення суперечностей у законодавстві та наближення України до євросоюзівських стандартів, де господарська діяльність регулюється переважно цивільними кодексами. Скасування Господарського кодексу припинить дію низки організаційно-правових форм, які визначали правовий статус державних і комунальних підприємств. Під дію змін потрапили такі типи: державне комерційне підприємство; казенне підприємство; державне некомерційне підприємство; комунальне комерційне підприємство; комунальне некомерційне підприємство, спільне комунальне підприємство; приватне підприємство, іноземне підприємство; дочірнє підприємство; підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки); підприємство споживчої кооперації. Реєстрація нових юридичних осіб за цими формами забороняється.
Для державних і комунальних підприємств ці зміни передбачають перетворення або, у разі невідповідності новим вимогам, ліквідацію. Державні підприємства (включно з комерційними та казенними) повинні бути перетворені на акціонерні товариства (АТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), 100% акцій чи часток яких належать державі.
Альтернативою для некомерційних державних підприємств є перетворення на державні некомерційні товариства, які регулюватимуться за окремим порядком. Комунальні комерційні підприємства мають два варіанти: реорганізація в АТ чи ТОВ, 100% акцій чи часток яких належать відповідній територіальній громаді, або в комунальні некомерційні товариства.
Спільні комунальні підприємства перетворюються на АТ, ТОВ або на комунальні некомерційні товариства із збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад. Ці зміни вимагають від державних та комунальних підприємств швидкої адаптації, оскільки відмова від проведення реорганізації в установлені строки може призвести до припинення діяльності та втрати активів. Що потрібно знати підприємствам З кінця лютого 2029 року забороняється вносити зміни до Єдиного державного реєстру щодо державних і комунальних підприємств, крім тих, що стосуються перетворення чи ліквідації; зміни керівника чи складу ліквідаційної комісії; банкрутства; передавання майна до Фонду державного майна. Недотримання вимог закону може призвести до штрафів, вилучення доходу чи обмеження діяльності.
Державні та комунальні підприємства зобов’язані припинити діяльність шляхом перетворення на акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або ліквідації до 28 серпня 2028 року. З 28 серпня 2025 року до кінця лютого 2026 року учасники або уповноважений орган, який управляє держмайном, повинні ухвалити рішення про припинення діяльності держпідприємств (крім некомерційних), якщо вони не перебувають у процесі банкрутства шляхом ліквідації або перетворення, призначити ліквідаційні або інвентаризаційні комісії.
Для комунальних підприємств, що належать територіальним громадам, такі рішення ухвалюють місцеві органи влади. Якщо такі рішення не ухвалюються в установлені строки, Кабмін може передати єдині майнові комплекси Фонду державного майна, а він вирішуватиме: перетворювати підприємства на АТ чи ТОВ, ліквідувати їх чи приватизувати.
Перетворення не зупиняються через арешти майна (крім арештів за рішенням суду), податкову заставу, борги, відсутність згоди кредиторів чи іпотекодержателів. Нові правила для підприємств Підприємства, що перетворюються, зберігають чинність своїх дозвільних документів.
Ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші документи, видані державним чи комунальним підприємствам, залишаються дійсними для юридичної особи-правонаступника протягом строку їх дії, але важливою умовою цього є подальше дотримання ліцензійних вимог. Після інвентаризації майна уповноважений орган, який управляє держмайном, або місцева влада вирішують, що робити з активами підприємства.
Майно, закріплене за правом господарського відання (крім того, яке не можна приватизувати), передається до статутного капіталу нового АТ чи ТОВ.
Майно, що не підлягає приватизації або закріплене за правом оперативного управління, надається правонаступнику для користування, але без права продажу чи передавання. Читайте також: Мільярди на кону.
Зеленський підписав закон про корпоративне управління держкомпаніями.
Що це змінює? Через три роки з дня введення в дію закону підприємства не зможуть закріплювати майно за правом господарського відання чи оперативного управління. Перетворення державних і комунальних підприємств на нові форми супроводжується змінами в управлінні їх майном та звітності, а також скасуванням старих підходів до розпорядження активами.
При перетворенні проводиться інвентаризація майна, за результатами якої складається передавальний акт.
Цей документ затверджує уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності або уповноважений орган місцевого самоврядування. Переваги та недоліки форм У процесі перетворення державних і комунальних підприємств перед уповноваженими органами постає вибір між двома організаційно-правовими формами: товариством з обмеженою відповідальністю або акціонерним товариством.
Кожна форма має свої переваги та недоліки.
Їх варто врахувати з огляду на специфіку діяльності й управління і майнові аспекти підприємств. ТОВ має спрощену структуру управління, де ключові рішення ухвалюють загальні збори учасників.
Це зменшує бюрократію та полегшує оперативне управління.
Ця форма не вимагає випуску акцій чи дотримання складних процедур, пов’язаних з ринком цінних паперів, що знижує витрати на реєстрацію та звітність. Однак те, що товариство з обмеженою відповідальністю не може випускати акції, ускладнює залучення зовнішніх інвестицій.
Для держпідприємств, які зобов’язані оприлюднювати звітність, це може ускладнити виконання вимог щодо публічності. АТ може випускати акції, що полегшує залучення капіталу через продаж акцій чи розміщення на фондовому ринку.
Це може бути корисним для залучення партнерів та інвестицій.
Суворіше регулювання АТ забезпечує вищий рівень прозорості та відповідності вимогам звітності, важливим для державних і комунальних структур. Разом з тим, форма АТ вимагає створення складної структури та дотримання процедур, пов’язаних з цінними паперами, що збільшує адміністративне навантаження.
Реєстрація, випуск акцій, підтримка реєстру акціонерів і звітність перед регулятором потребують значних фінансових та часових ресурсів. Що обрати Вибір між ТОВ та АТ залежить від цілей підприємства.
Товариство з обмеженою відповідальністю підходить для менших організацій з простою структурою, де важливі низькі витрати та гнучкість управління, наприклад, для комунальних підприємств з локальним фокусом.
Акціонерне товариство краще для великих державних підприємств, які потребують високого рівня прозорості. Скасування Господарського кодексу відкриває для державних і комунальних підприємств можливості модернізації: спрощення управління, адаптацію до євросоюзівських стандартів, підвищення прозорості.
Однак реформа несе значні ризики: правова невизначеність може призвести до зловживань чи рейдерських атак, а перехід до нових форм управління майном ускладнить облік активів. Підприємства чекають масштабні зміни: від оновлення документів до перебудови внутрішніх процесів.
Управлінцям потрібно оцінити ризики і підготуватися до нових умов, щоб зберегти стабільність і реалізувати потенціал реформи.