Як підсилити потенціал українського виробництва

Глобальний світ, який обіцяв виграш для всіх учасників, не виправдав надміру позитивних сподівань.
Виявилось, що окремі гравці, отримавши одного разу перевагу, ретельно оберігають її, не даючи наблизитись конкурентам до вершини. Свято різноманіття на полицях українських магазинів, де космополітично зустрічаються товари з усіх закуточків світу, де польський сир постає поруч і іспанським тунцем, а норвезький оселедець разом з ізраїльським хумусом рекомендують покласти в кошик, ще й мексиканський соус гуакамоле, спочатку захоплює, втім згодом змушує замислитися, чи не замала частина покупок має суто вітчизняне походження. Що вже й казати про промислові товари, де навіть доволі прості вироби проїжджають неабиякий шлях з Китаю, щоби врешті витіснити з полиць неконкурентні за ціною українські аналоги. Модель сталого негативного торгівельного балансу, на яку хвора наша економіка, можуть дозволити собі хіба США, які продають свій національний борг усьому світу, легко покриваючи ним дефіцит.
Та й то останнім часом роблять все можливе, аби змінити цю усталену парадигму. Читайте також: Торговий представник України про наслідки мит Трампа, можливості українських експортерів і переговори з ЄС З приходом адміністрації Трампа світ ризикує відмовитись від звичних правил міжнародної торгівлі, закритись в протекціонізмі.
Це зрештою буде означати, що у виграші на цьому етапі історії залишаться доволі автономні економіки, меншою мірою залежні від зовнішніх ринків, а відкриті і кволі, такі, як українська, постануть коло розбитого корита. В рамках євроінтеграційних прагнень Україна намагається доєднатися до клубу розвинутих європейських економік.
Наприклад, за словами міністерки економіки Юлії Свириденко, переробна промисловість мала б складати 20% в структурі ВВП замість нинішніх 10%.
Це неможливо без тисяч нових виробництв, інвестицій в розвиток конкурентоспроможного вітчизняного продукту. Дев"ять кроків, щоб підтримати виробників Аспен Інститут Київ провів діалог "Зроблено в Україні: можливості і пріоритети у 2025".
Його учасники представники дуже різних за галузями і розмірами сфер бізнесу, винесли на загал ряд основних проблемних питань і сформували вектор їх вирішення, що зрештою має вивести економіку на колію стабільного зростання. На думку різних представників бізнесу, щоб підсилити потенціал українського виробництва потрібні наступні кроки. Програми підтримки: комунікація, ефективність, охоплення Комунікація наявних програм підтримки.
Значна кількість економічних суб’єктів навіть не здогадується про вже доступні можливості підтримки розвитку бізнесу. Фокусування на найефективніших програмах.
Доцільно не розпорошувати обмежений ресурс на велику кількість невеликих програм, натомість зосередитись на тому, що дає зрозумілий вимірний ефект. Хто за все заплатить.
Кожен бізнес здатен озвучити, що саме допоможе йому, яких ресурсів потребує, але походження допомоги – це ресурси держави, тобто кошти платників податків, які мають оплатити програми підтримки. Програма "5-7-9" дає кредитний ресурс обмеженому колу потенційно зацікавлених у ній бізнесів.
Необхідно знайти резерви для формування стимулів розвитку бізнесам, які не підпадають під дію програми.
Наприклад, дозволити скорочувати базу оподаткування податком на прибуток на виробничі капітальні вкладення в умовах, коли політика "дорогих грошей" і відсутність проєктного фінансування в банківській системі не дозволяють широко залучати кредитні ресурси в ініціативи розвитку і масштабування бізнесу. Читайте також: В Україні працюють над відкриттям експорту озброєнь.
Навіщо це під час війни? Ширший фокус політики: великий бізнес, експорт зброї Зняття регуляторних бар’єрів для виробників зброї, зокрема і відкриття можливостей експорту.
Міністерство оборони сьогодні спроможне викупити лише невелику частину того, що українські зброярі здатні виробити.
Експорт зброї сприятиме поліпшенню фінансового стану підприємств оборонної промисловості, що зрештою допоможе українському війську. Великий бізнес також потребує програми і співпраці з державою.
Політична доцільність може стимулювати уряд дистанціюватись від проблем великого бізнесу, але це зрештою гальмує розвиток країни.
Часто тисячі малих і середніх бізнесів є партнерами, постачальниками для великого бізнесу, створюють велику екосистему з ним, і це неможливо ігнорувати.
Великі переробні виробництва також мають бути в фокусі політики. Окремий акцент – необхідність податкової реформи.
"ФОПізація економіки" призводить до неможливості, з одного боку, грати за цивілізованими правилами, коли ринок навколо дотримується такої моделі, з іншого, бізнес стає її заручником, не здатним залучати інвестиції, кредити, масштабуватися; юридична і фактична реальності живуть власним незалежним життям. Демографія та культура Демографія – один із ключових стовпів визначення завдань економіки.
Для кого ми це робимо? В усіх частинах світу, крім Африки і Близького Сходу, рівень народжуваності вже є таким, що не забезпечуватиме відтворення населення в майбутньому, а в Україні ситуація ще гірше, народжуваність в останні роки менше показника 1 дитина на 1 жінку при необхідному для простого відтворення населення показнику 2,1.
Додатково посилюється міграцією внаслідок воєнних дій.
Повернути українців додому можуть лише можливості самореалізації, позитивні перспективи. Культура є вкрай важливим елементом сталості суспільства.
Вона є невидимим клеєм, що поєднує людей і організації.
Культура задає етичний тон у ставленні до бізнесу, його місії, відповідальності, ролі у суспільстві. Не дивлячись на війну, фінансові негаразди, в країні все ще існує вагомий нерозкритий потенціал для підвищення продуктивності, конструктивності, згуртованості.
Українські підприємці – це люди, які часто діють всупереч, не бояться викликів і потенційно здатні забезпечити стрімке економічне зростання України. Завжди є тисячі обґрунтованих відповідей на те, щоби не зробити, не реалізувати, відмовитись від власного розвитку, не піти на ризик, натомість сильні люди знаходять аргументи жити і творити тут і зараз, долаючи перешкоди, розчарування і поразки.
Роблять наш світ іншим, зрештою кращим. Ініційований Аспен Інститутом захід було організовано в рамках Програми розвитку ООН в Україні у межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні", який фінансує уряд Японії та впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.