Чому зростає імпорт і хто винен

30.04.2025 09:00 | Економічна правда. Публікації

За даними Державної митної служби, у січні-березні 2025 року експорт українських товарів, відносно аналогічних місяців 2024 року, впав на 7%.
За той же період імпорт зріс на 16%.
Таким чином негативне сальдо торгівлі вкотре досягло історичного максимуму. Наразі цей дефіцит покривається завдяки зовнішній фінансовій допомозі.
Її обсяги у 2023 році становили 42,5 млрд дол., у 2024 році – 41,7 млрд дол., а у 2025 році можуть сягнути 56,9 млрд дол.
Завдяки тому, що Національний банк продає накопичену валюту, що надходить від партнерів, Україна й має можливість продовжувати імпортувати вдвічі більше товарів, ніж експортує. Проте потік доларів та євро від союзників не безкінечний.
"Ситуація із зовнішнім фінансуванням суттєво погіршиться у 2026 році", – попереджає директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан. Чому попри зменшення населення обсяги імпорту в Україну зростають? Які категорії іноземних товарів на додаткові 2,4 млрд дол.
придбали українці у першому кварталі? Який вплив на це має війна? Газ, хімія, енергетика, війна – зростають У 2024–2025 роках московія атакувала 34 об’єкти "Укргазвидобування".
Найбільш руйнівною стала атака в лютому 2025 року: тоді втрати у видобутку газу сягнули майже 50%.
Російські обстріли могли призвести до системного газового блекауту. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/ca3158a33d706c0d@1056.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-4fcc8d00")); }); У відповідь на цей виклик "Нафтогаз" почав прискорені ремонти пошкодженої інфраструктури та імпорт газу.
Як результат в першому кварталі 2025 року закупівлі закордоном блакитного пального зросли вчетверо, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 629 млн дол. Це майже стільки ж, скільки Україна витратила на імпорт газу за увесь 2024 рік.
Проте це все ще менше за довоєнні обсяги. Після початку великої війни країна трималася на власному видобутку, але обстріли початку 2025 року частково знищили й ці потужності, а на додачу до виснажених наразі запасів газу у сховищах зростають ризики того, що Україна буде змушена зберігати високі показники імпорту і далі. Читайте також: В Україні історичний розрив між експортом та імпортом.
Проте є і позитивні новини Дефіцит газу спричинив кризу в хімічній промисловості.
У березні виробництво добрив в Україні скоротилось на 50%.
За інформацією профільного агентства "Інфоіндустрія", у лютому "Рівнеазот" та "Черкасиазот" працювали на 65-67% потужностей, тоді як за місяць до цього – на 45% і 31% відповідно. "Це пояснюється обстрілами газотранспортної системи, що стались на тлі високої активності ринку добрив напередодні посівної.
Таким чином, у березні в Україні виробництво карбаміду скоротиться у порівнянні з минулим роком не менше ніж на 45-50%", – додають аналітики агентства. На це ринок відреагував збільшенням закупівлі іноземних добрив напередодні посівної, що за розрахунками ЕП додало до загальної цифри імпорту 220 млн дол. Те ж саме стосується енергетики.
Через часткове знищення генерації Україна змушена все більше імпортувати як електроенергію, так і обладнання для поточних ремонтів і відновлення: електрогенераторів, трансформаторів тощо.
Це призвело до зростання імпорту ще не менш ніж на 900 млн дол. Читайте також: Чи перевела Україна промисловість на воєнні рейки Попри розмови про мир, не збавляє темпів військовий імпорт.
Безпілотники, мікроелектроніка, радіотелеграфи чи передавачі для РЕБ – все продовжує зростати, як і утаємничена категорія "Інші товари" (на 15% до 1,36 млрд дол.).
Раніше ми аналізували, що під цією категорією, якої майже не існувало до 2022 року, імпортується зброя. Від початку 2025 року це "коштувало" торговельному балансу додаткові 500 млн дол імпорту. Споживчі товари – падають Імпорт майже всіх споживчих категорій товарів на початку 2025 року або впав, або не змінився у порівнянні з першим кварталом 2024 року.
Найбільше скоротився імпорт ліків, легкових автомобілів, мобільних телефонів, автомобільного пального та побутової техніки. Відтак, збільшення негативного торгового балансу з початку року – аж ніяк не результат поглиблення структурних проблем в економіці.
Природний газ, енергообладнання та військові потреби відповідають за 2,1-2,2 млрд дол.
з 2,4 млрд дол., на які імпорт зріс у першому кварталі 2025 року порівняно з аналогічним періодом торік.
Купівля цих категорій товарів – прямий наслідок військової агресії московія. "Вочевидь, економічному блоку уряду треба вжити додаткових заходів для підтримки українських експортерів", – дає універсальну пораду голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Залишилося придумати, як її втілити в життя, адже експортні спроможності не менше залежні від ситуації на фронті.

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks rise and they fall
Investors gain and lose it all
Fortunes made and gone

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
20:00 - Новини 7 липня: найбільший НПЗ московія зупинився, Україна атакувала 8 танкерів "тіньового флоту"
19:40 - Атака на танкер в Ормузі ускладнила плани Британії та Франції з розмінування
19:05 - Найбільший НПЗ московії зупинився після атаки українського дрона
18:40 - Мінекономіки розповіло про зміни у структурі кредитування аграріїв
18:25 - московія вивозить рекордні обсяги нафти морем, але не може її продати
18:05 - Varus відкрив свій перший супермаркет у Вінниці
18:00 - У Карпатах запрацював електронний квиток для національних парків
17:57 - Результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва за перше півріччя 2026 року
17:55 - "Газпром" провалився на біржі до рівнів фінансової кризи 2008 року
17:25 - У Ормузькій протоці підірвали танкер Катару
17:22 - ВАКС дозволив зняти браслет з ексвіцепрем’єра Чернишова
17:20 - Відкликано ліцензію у ТОВ "СЕНТ ПРО"
17:10 - Агрокредитування перевищило довоєнний рівень: понад 70% позик іде на модернізацію
17:10 - Протягом дня СБС уразили у Криму п’ять електропідстанцій
16:55 - Нацбанк показав курс валют на середу: долар впаде, євро зросте
16:40 - Відкликано ліцензію в ТОВ "ФК "РОЯЛ ФІНАНС 1"
16:35 - Укрнафта отримала в управління арештовані корпоративні права Укрнафтобуріння
16:30 - Як інтелектуальна власність формує сучасний спорт
16:13 - БЕБ змусило комунальників відшкодувати до бюджету понад 13,7 мільйона гривень
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 08.07.2026
16:00 - Пішов із життя Заслужений природоохоронець України Микола Стеценко
15:40 - Міжнародні резерви України за місяць збільшилися на 12,1% – НБУ
15:28 - Наказ від 06.07.2026 № 7351 «Про надання грантів для виробництв переробної промисловості»
15:15 - На Полтавщині росіяни атакували промисловість, постраждали дві людини
15:00 - International Reserves Increased to USD 51.3 Billion in June
15:00 - Міжнародні резерви збільшилися до 51,3 млрд дол. США за підсумками червня
14:58 - Україна може стати третьою економікою Європи за темпом зростання – МВФ
14:52 - Пів мільйона данських крон на навчання медиків: Carlsberg Group посилює підтримку UNBROKEN


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33438
Австралійський долар30.9232
Така0.36222
Канадський долар31.3119
Юань Женьміньбі6.5522
Чеська крона2.1002
Данська крона6.8075
Гонконгівський долар5.6757
Форинт0.143728
Індійська рупія0.46865
Рупія0.0024755
Новий ізраїльський шекель14.7052
Єна0.27487
Теньге0.094647
Вона0.029396
Ліванський фунт0.000496
Малайзійський ринггіт10.9366
Мексиканське песо2.5559
Молдовський лей2.5313
Новозеландський долар25.3305
Норвезька крона4.539
Саудівський ріял11.8551
Сінгапурський долар34.4663
Донг0.0016927
Ренд2.7413
Шведська крона4.6084
Швейцарський франк55.1957
Бат1.33763
Дирхам ОАЕ12.1184
Туніський динар15.0778
Єгипетський фунт0.9118
Фунт стерлінгів59.5897
Долар США44.5098
Сербський динар0.43344
Азербайджанський манат26.1915
Румунський лей9.7225
Турецька ліра0.9502
СПЗ (спеціальні права запозичення)60.4717
Євро50.8836
Ларі16.8713
Злотий11.8538
Золото184842.97
Срібло2727.61
Платина73807.49
Паладій57052.22

Курси валют, встановлені НБУ на 08.07.2026