Українські виробники та Єдиний ринок ЄС: чи готовий бізнес до інтеграції

Процес євроінтеграції — це, з одного боку, реформи, адаптація та гармонізація законодавства, посилення верховенства права і демократії.
З іншого — це питання приєднання України до Єдиного ринку ЄС та інтеграції українського бізнесу у внутрішній економічний простір Європейського Союзу.
EU Single Market є одним з найбільших економічних просторів світу: за даними Євростату, майже 450 мільйонів споживачів та 14,1% світового ВВП. Для українських компаній важливо не тільки не втратити свою конкурентоспроможність в процесі євроінтеграції, а ще й стати більш конкурентними внаслідок "вступу до ЄС".
Щоб зрозуміти унікальні переваги та потенціал українського бізнесу, у межах програми міжнародноі співпраці "EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП", що реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, команди Civitta та EasyBusiness провели перше в Україні комплексне дослідження, що стало частиною проекту "Better Market Connectivity of Ukraine to the EU".
Аналітики застосували нову логіку секторального аналізу економіки.
Традиційний підхід визначає конкурентоспроможні для експорту сектори та відповідні пріоритетні ринки.
Але процес економічної інтеграції двосторонній.
Ми не можемо говорити про пропозицію, якщо немає відповідного попиту. Саме тому ми не лише визначили найбільш пріоритетні для експорту сектори, а й проаналізували потенційний попит на ринках країн ЄС.
Адже внутрішній європейський ринок — це 27 різних національних економік з різними потребами.
За якими критеріями та яким чином проводили відбір? Та які це сектори? Про все по черзі. Як рахували? Головний наш фокус — малий і середній бізнес (МСБ).
Адже саме ці підприємства забезпечують 82,2% робочих місць та створюють 70,5% доданої вартості (дані Держстату на 2023 рік). Ключові умови: здатність генерувати дохід та більшу додану вартість (несировинні сектори), створювати робочі місця; експортний потенціал; достатня концентрація МСБ (мінус сектори із великою промисловістю) та наявність організацій з підтримки бізнесу. Команда експертів провела поетапний відбір на основі комплексного аналізу 29 товарних та 18 сервісних секторів. Узагальнений процес відбору зображено нижче. Визначили 10 найбільш перспективних товарних секторів: харчові продукти, фармацевтична продукція, деревообробка та вироби з деревини, інші неметалеві мінеральні продукти, меблі, електрообладнання, напої, готові металеві вироби, текстиль, хімічна продукція.
Та два сервісні сектори: ІКТ та транспортно-поштові послуги. З цих 12 секторів обрали п’ятірку лідерів: чотири товарні сектори та один сервісний.
На фінальний відбір вплинули умови наступних етапів реалізації проєкту "Better Market Connectivity of Ukraine to the EU", в рамках якого проводили аналіз.
Результати дослідження допомогли обрати сектори з високою часткою МСП та достатньою кількістю організацій з підтримки бізнесу.
Навчання бізнес-асоціацій і кластерів та допомога у пошуку партнерів в ЄС для цих організацій стали наступними етапами проєкту. Сектори, які були обрані для підтримки в рамках проекту серед найбільш перспективних 1.
Харчовий сектор Під час війни темпи зростання українського експорту до ЄС прискорились до 19% на рік (проти 12% до вторгнення).
Це свідчить про високу конкурентоспроможність українських виробників та потенціал для інтеграції в європейські ланцюги постачання.
Перспективні підсектори та продуктові категорії: Перероблені й консервовані фрукти та овочі — абсолютна першість: 73% товарів цієї групи вже експортуються в ЄС. Молочна продукція.
Попри необхідність отримати дозвіл авторизованих експортерів молочної продукції вдвічі більше ніж експортерів м’яса та риби.
Нереалізований експортний потенціал — 56% від поточного експорту. Продукти переробки зерна, крохмалі.
У 2022 році Україна стала другою за обсягом країною-постачальником борошна в ЄС.
Після вторгнення експорт з Близького Сходу та Африки переорієнтовано на Європу.
У 2023-2024 рр.
продажі борошна на зовнішні ринки знизились.
Через високу вартість доставки (закриті порти) важко конкурувати на світовому ринку з рештою експортерів.
Втім 24 країни ЄС залишаються найбільшими споживачами українського борошна та імпортують понад 50% виробленої продукції. Сектор вийшов на перше місце у більшості пріоритетних галузей.
Демонструє високу стійкість та адаптивність.2.
Деревообробна та меблева промисловість До повномасштабної війни експорт меблів до ЄС зростав на 21,1% щорічно.
За підсумками 2024 року, показники нижчі – 15,5%, але поступово зростають.
Українські виробники здатні задовольнити попит ЄС на екологічні товари з деревини.
Найбільш затребувані в ЄС: Вироби з деревини, пробки, соломи та матеріалів для плетіння.
Середньорічне зростання експорту цієї групи за останні 5 років — 10,4%.
Це свідчить про позитивну динаміку торгівлі цими товарами.
Причому у 2022 році Україна отримала 6,63 бали за індексом RCA (Revealed Comparative Advantage).
Це вказує на її сильну конкурентну перевагу у цій сфері.
Серед виробів з деревини попит та перспективу для експорту мають шпон та паливна деревина (у вигляді пелет тощо). Меблі.
Потенціал для експорту — $110 млн.
В галузі задіяно 46 тис.
працівників.
Ця продукція має високу додану вартість.
Розвиток цього сектору важливий для України. Україна є конкурентоспроможною як глобальний постачальник виробів з деревини.
Високий експорт до країн світу та ЄС (останній є ключовим партнером). 3.
Електротехнічне обладнання Ключові підгалузі: Побутова техніка, вироблена в Україні, стає впізнаваною на ринку ЄС.
Основні товари — електротермічні прилади (72%).
Найбільший попит мають енергоефективні водонагрівачі, електрообігрівачі та холодильне обладнання. Світлотехніка також популярна — експорт до ЄС щороку зростав у середньому на 24% у 2017-2023 рр.
Європейські ринки цінують українське "світло" за стандарти екодизайну, енергоефективність та сучасні інноваційні рішення. Сектор має високі технологічні можливості та значний потенціал зростання експорту та попиту в ЄС. 4.
Український текстиль та одяг (окрім хутра) Текстильна галузь демонструє стабільне зростання виробництв і високу частку МСБ.
Найбільш перспективні підгалузі: Одяг. Понад 1400 діючих українських підприємств (та більше ніж 8500 ФОПів).
Найбільш перспективні товарні категорії — спортивні костюми, купальники та інший одяг (крім трикотажних і в"язаних гачком); чоловічі костюми, ансамблі, піджаки, блейзери, штани, комбінезони, бриджі та шорти.
Україна вже успішно експортує товари з цієї категорії. Інші текстильні вироби для облаштування — одні з найбільш перспективних на ринках ЄС. Сектор демонструє високі темпи зростання, а МСП суттєво переважають в обсягах реалізації.
Українські виробники легкої промисловості вже залучені до ланцюжків доданої вартості ЄС (наприклад, на основі "cut, make, trim" принципу). 5.
Сектор ІКТ Високий потенціал для інтернаціоналізації завдяки стійкості до економічних потрясінь та легкості експорту послуг.
Найбільш перспективна підгалузь — ІТ.
Україна стає одним із провідних ІТ-хабів Європи.
Гнучкість, інновації та висококваліфіковані спеціалісти забезпечують українському ІТ-сектору стабільність навіть у періоди глобальної економічної нестабільності: 40% експорту послуг з України припадає на країни ЄС. Українські компанії надають послуги технологічним гігантам і стартапам по всій Європі та стають лідерами у розробці програмного забезпечення, у кібербезпеці, ШІ та IT-аутсорсингу. Сектор залишається драйвером експорту українських послуг.
Демонструє стійкість до економічних потрясінь та високий потенціал до інтернаціоналізації в цілому. Маємо продавати не "що є", а "що потрібно" Внутрішний ринок ЄС — це відкритий простір для багатьох ринків із різними потребами.
Мета — дати європейському ринку те, що йому потрібно, в сегментах, де ми справді маємо конкурентні переваги.
Український бізнес уже зараз здатен зайняти конкретні ніші на ринку ЄС.
Ба більше, він може замістити імпорт з третіх країн, якщо запропонує кращу якість, ціну, логістику чи партнерство. Для МСП інтеграція до Єдиного ринку ЄС — це не лише виклик.
Це в першу чергу можливість і шанс масштабування, виходу на платоспроможного споживача, пошуку нових партнерів та зростання завдяки інноваціям.
Але для цього бізнесу потрібна цільова підтримка: доступ до фінансування, експортний консалтинг, навчання, гармонізація законодавства, допомога у проходженні процедур сертифікації тощо. Деталі методології.
Перший етап ("Фільтр 0") — аналіз 29 товарних секторів зі значною часткою МСП та здатністю генерувати більшу додану вартість. Кількісний аналіз товарних секторів базувався на 25 індикаторах і виокремив перелік з топ-10.
Якісний аналіз: сильні та слабкі сторони секторів на етапах створення доданої вартості, доступність секторам інфраструктури підтримки (політики, програми підтримки тощо).
Аналіз попиту ЄС на товари топ-10 секторів за 4 ключовими індикаторами (попит та прогноз та ін.).
Відбір сервісних секторів відбувався подібним чином, за винятком окремих етапів та індикаторів.
Зокрема, поглиблений аналіз потенціалу до інтернаціоналізації. Довідкова інформація: Програма міжнародноі співпраці "EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП" спільно фінансується Європеиським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Програма спрямована на підтримку економічноі стіикості, відновлення та зростання Украіни, створення кращих умов для розвитку украінських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інноваціи та експорту. Детальніше: www.eu4business.org.ua.
Зміст публікаціі є виключною відповідальністю Civitta Ukraine і не обов’язково відображає позицію Європеиського Союзу, уряду Німеччини, GIZ. Автор: виконавчий директор ГО EasyBusiness, партнер CIVITTA Дмитро Ливч.