Як застрахувати інвестиції від воєнних ризиків

Україна потребує на відбудову щонайменше 486 млрд дол., однак відновлення та підтримка сталого економічного розвитку неможливі без залучення міжнародних та внутрішніх інвестицій.
Щоб зацікавити інвесторів, недостатньо бути країною з великим потенціалом, необхідно створювати сприятливий бізнес-клімат. Серед інструментів, що сприяють залученню інновацій, істотне місце посідають інструменти страхування воєнних ризиків.
Де на цьому шляху перебуває Україна і що їй слід зробити в контексті захисту прав інтелектуальної власності? Початок зроблено… Передусім – кілька слів про механізми страхування воєнних ризиків, які доступні в нашій державі.
Відповідно до класифікації Організації економічного співробітництва та розвитку, Україна має найвищий можливий рівень ризику – як Афганістан, Білорусь, Іран, Ірак та деякі африканські країни. У цьому й проблема: більшість приватних та державних страхових агентств заморозили свої ліміти для України через відсутність інструментів оцінки ризиків. Іншими словами, для закордонних інвесторів та страховиків уся Україна – дуже небезпечна зона, хоча насправді рівень загроз суттєво змінюється залежно від регіону та галузі.
Додайте сюди те, що у світі загалом є лише кілька компаній, які страхують від воєнних ризиків, і залучення інвестицій стає ще складнішим завданням.
Проте це не означає, що його неможливо реалізувати. Наша держава рухається в цьому напрямку: у 2023 році уряд уклав меморандум з міжнародною брокерською компанією з перестрахування Marsh McLennan.
У межах цієї співпраці розробляється платформа з даними, необхідними для ефективного моделювання та оцінки воєнних ризиків в Україні. Це унікальний кейс: такі пули функціонують у кількох країнах G7 для страхування від тероризму.
Українська платформа матиме одну суттєву відмінність: ризики розподілятимуться не на національному, а на міжнародному рівні. Паралельно формується державний трастовий фонд (страховий пул), який буде залучати кошти з різних джерел та розділяти ризики кредиторів, інвесторів та страховиків.
Такі фонди, створені за ініціативи наших партнерів, уже є, наприклад, Трастовий фонд підтримки реконструкції та економічного розвитку України (SURE) від Багатостороннього агентства інвестиційних гарантій Світового банку (MIGA). …та цього недостатньо Відновлення системи страхування в реаліях великої війни – складний та довгий процес.
Поки він триває, у галузі страхування інвестицій з Україною співпрацюють лише кілька організацій: MIGA, DFC (США), UKEF (Великобританія), KUKE (Польща), Bpifrance (Франція) та 14 національних експортно-кредитних агентств. Усі вони, за невеликим винятком, підтримують резидентів своїх країн, тому систематичний захист інтересів українських інвесторів – це насамперед наша справа.
Для цього існує українське Експортно-кредитне агентство (ЕКА), створене для стимулювання експорту шляхом страхування фінансових ризиків. У 2023 році ЕКА розширило свої функції до страхування і перестрахування прямих інвестицій в Україну та інвестиційних кредитів на створення підприємств та інфраструктури для розвитку переробної промисловості, експорту українських товарів, робіт і послуг.
Доступ до гарантій мають українські та іноземні інвестори. Результати не забарилися: недавно агентство підписало перший та другий договори страхування інвестиційних кредитів від воєнних ризиків. Попри впевнений розвиток, наразі ЕКА здатне лише частково задовольнити потреби ринку: власний капітал агентства становить трохи більше 2 млрд грн, тоді як коло його статутних завдань простягається значно далі страхування воєнних ризиків.
Крім того, ЕКА насамперед орієнтоване на великі компанії. Ще одним важливим кроком стала презентація проєкту закону "Про систему страхування воєнних ризиків", розробленого НБУ, Мінекономіки та Мінфіном. Читайте також: Голова НБУ Андрій Пишний: Емісія гривні – це квиток в один кінець Він передбачає створення на базі Мінфіну Державної агенції зі страхування воєнних ризиків, яка буде визначати спільну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків – учасників системи, розробляти стандартизовані страхові продукти, визначати централізовані підходи до ціноутворення та вести Єдину централізовану базу даних в системі страхування воєнних ризиків. Страхування інтелектуальної власності Страховий ринок України і ланцюжки галузевої співпраці не просто перезавантажуються, а формуються наново.
Проте там відсутній елемент, який набуває популярності у високорозвинених країнах: страхування інтелектуальної власності.
Зі стрімким зростанням кількості та вартості нематеріальних активів зростають і ризики крадіжки чи порушення прав інтелектуальної власності. Незалежно від того, про які об"єкти йдеться – патенти, торговельні марки, авторські права, – підприємствам потрібно ефективно захищатися від зазіхань зловмисників та мінімізувати їхні наслідки.
На це і спрямоване страхування таких ризиків. Серед іншого воно забезпечує відшкодування творцям та правовласникам судових витрат, пов’язаних з порушенням або крадіжкою прав інтелектуальної власності, а також може гарантувати компенсацію прибутку, втраченого через такі порушення. Одним з перших етапів у процесі страхування інтелектуальної власності є оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності та їх облік у складі нематеріальних активів підприємства.
Цю послугу надають фахівці УКРНОІВІ. Безперечно, механізм страхування ризиків у сфері інтелектуальної власності актуальний у мирний час.
Проте в реаліях війни його розробка та повноцінне функціонування стає необхідністю, особливо в контексті гібридної війни та підступності рф.
Вона не гребує жодними методами: від масштабного промислового шпигунства до крадіжок авторських прав, патентів чи географічних зазначень, як це відбулося, наприклад, з "Мелітопольською черешнею". Окремий кейс – численні російські кібератаки, спрямовані на державні установи критичну інфраструктуру та приватні компанії.
Серед наслідків – заволодіння інтелектуальною власністю.
Активність російських хакерів впливає і на глобальну кібербезпеку: такі атаки щорічно завдають економічної шкоди на 945 млрд дол. Нові вимоги в нових реаліях Україні разом з цивілізованим світом належить ґрунтовно попрацювати. Насамперед наша держава має розширити термінологічні визначення закону "Про страхування".
Відповідно до його чинної версії, страхування стосується "володіння, користування і розпорядження майном", проте не майновими правами інтелектуальної власності, які мають відмінний правовий режим. Є ще один нюанс: міжнародний страховий ринок з часів Другої світової війни не стикався з настільки масштабними боями, як в Україні.
Додайте до цього непрямі наслідки російської збройної агресії (зокрема перебудову ланцюгів постачання через введення санкцій), які вплинули на світову економіку, і стане очевидно, що перед страховиками стоїть непросте завдання: підлаштуватися під нову геополітичну структуру та нові запити, які постають разом з її формуванням. Наприклад, почалися актуальні зміни у сфері страхування кіберризиків.
Недавно міжнародна страхова компанія Lloyd"s оновила стандартні формулювання винятків щодо покриття збитків у разі кібератак, пов"язаних з війною. Нові реалії, які впливають на глобальний ринок страхування воєнних ризиків (включно зі страхуванням інтелектуальної власності), є викликом і для України, і для світової спільноти.
Водночас наша держава зацікавлена в тому, щоб стимулювати необхідні трансформації на міжнародному рівні, паралельно створюючи сприятливі умови для зміцнення національного страхового ринку. Це – запорука залучення інвестицій, а отже – нашої успішної повоєнної відбудови та відновлення конкурентоспроможної економіки.
Інструмент страхування здатний надійно захистити інвесторів, бізнес і творців, забезпечуючи надійний фундамент для майбутнього розвитку.
Тож маємо реагувати на виклики разом з партнерами та пліч-о-пліч пройти шляхом реформ, напруженої роботи і всебічної співпраці.