Хто відбудує Україну

Відбудова України після війни вимагатиме колосальних трудових ресурсів, але кадровий дефіцит уже зараз гальмує її економічний розвиток.
За прогнозами Fitch Ratings, тільки у 2025 році через брак кадрів економічне зростання України сповільниться до 2,9%, а до 2032 року, за прогнозами Міжнародної організації праці, країні бракуватиме майже 9 млн працівників. Дефіцит робочої сили має системні причини: висока смертність, низька народжуваність, відплив населення за кордон.
Після початку великої війни ситуація ускладнилася: трудові ресурси скоротилися через мобілізацію, значні людські втрати, зростання кількості поранених та осіб, які втратили працездатність. За оцінками НБУ, чисельність робочої сили за три роки війни зменшилася на понад чверть.
Як результат, 58% компаній у 2024 році відчували брак персоналу. У цих умовах одним із ключових інструментів подолання кадрового дефіциту може стати кадровий аутсорсинг.
У світі це давно ефективна практика, проте в Україні вона лише починає формуватися.
Зараз настав час для її масштабування. Моделі аутсорсингу На ринку праці існують дві основні моделі аутсорсингу: аутсорсинг робочої сили та аутсорсинг процесів. Аутсорсинг робочої сили передбачає, що персонал, юридично оформлений через посередника, виконує роботу для замовника.
Така модель особливо ефективна в галузях із сезонною чи проєктною зайнятістю: будівництві, логістиці, агросекторі чи виробництві.
В умовах післявоєнної реконструкції, коли є гостра потреба в швидкому залученні кадрів, аутсорсинг робочої сили може стати рятівним колом для підприємств, які не мають змоги оперативно наймати власний персонал. Аутсорсинг процесів (Business Process Outsourcing) передбачає передавання на аутсорсинг працівників, виробництва, ІТ-супроводу та кадрового діловодства.
У цьому випадку за результат відповідає підрядник, який володіє відповідною експертизою та доступом до технологій.
Замовник отримує готовий результат без потреби інвестувати у внутрішню розбудову відповідної інфраструктури. Аутсорсинг процесів використовують транснаціональні корпорації.
Coca-Cola та IKEA передали третім сторонам свої логістичні та виробничі процеси, Nike – виробництво товарів, а сама сконцентрувалася на дизайні та маркетингу.
IBM активно користується аутсорсингом у сфері ІТ та клієнтського сервісу. Євросоюзівський досвід Історичний досвід доводить: країни, що пройшли через масштабні воєнні руйнування, відновлювалися завдяки швидкій мобілізації трудових ресурсів. Західна Німеччина, яка зіткнулася з гострим дефіцитом кадрів після Другої світової війни, уклала двосторонні угоди про вербування працівників з Італії, Туреччини, Греції та Іспанії.
Це дало змогу німецьким компаніям швидко отримувати робочу силу, особливо в промисловості та будівництві.
Ба більше, система централізованого підбору працівників за кордоном, зокрема через представництва біржі праці ФРН у Туреччині, нагадувала сучасну модель аутсорсингу робочої сили. Після розпаду Югославії свої ринки праці для тимчасових працівників з інших країн відкрили уряди Словенії та Хорватії.
Як свідчить звіт щодо мобільності робочої сили в Хорватії, на початку 2000-х років більшість дозволів на роботу в країні видавалися у сферах будівництва, суднобудування, транспорту та виробництва. Читайте також: "Щороку зникає місто завбільшки з Житомир".
Коли Україні чекати навалу трудових мігрантів Не менш показовий приклад Польщі.
У період стрімкого економічного зростання, що почався після вступу країни в ЄС, польська економіка зіткнулася з дефіцитом робочої сили в логістиці, виробництві та агросекторі.
Єдиною ефективною відповіддю на це стало широке використання аутсорсингу робочої сили.
Агенції з працевлаштування не лише наймали працівників з-за кордону, а й брали на себе повний спектр супроводу: від поселення до управління трудовими ризиками. Пізніше міжнародні компанії створили нову модель аутсорсингу, коли найманий працівник є повноцінним членом команди компанії, а не клієнтом.
Тобто компанія інвестує в його навчання, адаптацію та кар’єрний розвиток.
Це не лише пришвидшує процес наймання, а й суттєво знижує плинність кадрів. Система аутсорсингу дозволила Польщі офіційно працевлаштувати понад мільйон іноземців, що стало каталізатором економічного росту.
За попередніми оцінками Головного статистичного управління Польщі, у 2024 році ВВП країни зріс на 2,9% порівняно з попереднім роком, що суттєво випереджає середній показник єврозони, а безробіття знизилося до 2,6%, досягнувши історичного мінімуму. Аутсорсинг в Україні Щоб кадровий аутсорсинг запрацював в Україні як ефективний інструмент відбудови, потрібні деякі законодавчі зміни. У Кодексі законів про працю, Цивільному кодексі, законах "Про зайнятість населення", "Про працю", "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутнє визначення терміну "аутсорсинг".
Відповідно, аутсорсинг здійснюється через цивільно-правові або господарські договори, що робить його правомірним, але не завжди захищеним.
Податкові чи контрольні органи можуть намагатися кваліфікувати такі відносини як приховану трудову діяльність. Також Україна не ратифікувала конвенцію Міжнародної організації праці №181 про приватні агентства зайнятості від 1997 року, яка встановлює базові принципи безпечної та ефективної роботи приватних агентств в усьому світі. Окрему увагу слід приділити спрощенню процедур працевлаштування іноземців: від скорочення термінів надання дозволів на працевлаштування до спрощення візового режиму для сезонних чи контрактних працівників.
Це критично важливо для швидкого реагування на потреби бізнесу в умовах відбудови. Аутсорсинг персоналу не працюватиме ефективно без активної участі HR-посередників.
Уряд та бізнес мають зрозуміти: самостійне залучення, навчання та супровід іноземних працівників затратне та малоефективне.
Агенції з працевлаштування спроможні виконати цю функцію значно краще, адже вони можуть запропонувати просте бізнес-рішення: персонал "під ключ". Агенції здатні реалізовувати модель контрольованого залучення працівників завдяки зовнішній міграції: на чітко визначений строк, із супроводом, адаптацією та поверненням після завершення контракту.
Це дозволяє мінімізувати ризики безконтрольної міграції, що може викликати суспільний резонанс. Ринок посередників теж потребує контролю якості, тому необхідно запровадити стандарти, які б відрізняли формальний "кадровий прокат" від сервісу повного циклу.
Якісний аутсорсинг – це не просто "передавання робітника в оренду", а комплексна робота з ним.
Така модель дозволяє отримати стабільну та мотивовану робочу силу, що особливо важливо в період відновлення країни. Сподіваюся, уряд врахує потреби бізнесу і розробить нову політику щодо трудових ресурсів, спрямовану на створення робочих місць для українців, які планують повернутися, і на потенційне залучення працівників завдяки зовнішній міграції.