Цифровізуємо коноплярство: виклики та перспективи

Україна стоїть на порозі відродження коноплярства – галузі, яка у своєму розквіті мала посівні площі близько 120 тис.
га.
Її занепад, розпочавшись у другій половині двадцятого століття, поглибився вже за часів незалежності. Розвиток сектору донедавна стримували застарілі законодавчі обмеження та надмірна бюрократія.
Ведення бізнесу ускладнювалося зарегульованістю галузі, зокрема надто суворими вимогами до вмісту тетрагідроканабінолу (ТГК).
Це створювало перешкоди для використання конопель у промисловості. Недавня законодавча зміна – ухвалення закону №3528-IX щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі – підвищила допустимий рівень ТГК в промислових коноплях з 0,08% до 0,2% з перспективою досягнення 0,3% у 2027 році.
Це гармонізує українське законодавство з міжнародними стандартами та відкриває нові можливості для розвитку галузі. Економічний потенціал відродження галузі Дерегуляція галузі може стати потужним драйвером економічного зростання, адже світовий ринок конопель стрімко розширюється.
За прогнозами громадської спілки "Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України", його обсяг може збільшитися з 11 млрд дол.
у 2023 році до понад 200 млрд дол.
до 2033 року. Промислові коноплі – це універсальна та високомаржинальна сировина.
Зокрема, рентабельність вирощування конопель на насіння і тресту (оброблена конопляна солома для отримання волокна) може сягати 184%, а потенційний виторг з гектара – 100 тис.
дол.
за умови використання всіх частин рослини. Цю культуру використовують у харчовій (виробництво продуктів з насіння та олії), текстильній (екологічні тканини та одяг), будівельній (матеріали із стебел) та авіаційній (композитні матеріали) промисловості. Відновлення коноплярства може створити робочі місця, залучити інвестиції та збільшити експортний потенціал.
Попит на конопляне волокно в ЄС зростає швидше, ніж внутрішні можливості.
Навіть із прогнозованим збільшенням площ до 110 тис.
га до 2033 року цього буде недостатньо для задоволення попиту. Саме тому зростає інтерес до імпорту.
Україна завдяки географічній близькості до ЄС, великим масивам родючих земель, сприятливим агрокліматичним умовам та недавній дерегуляції галузі може стати одним з провідних постачальників. За експертними оцінками, до 2033 року Україна може забезпечувати понад 30% імпорту цієї сировини до Євросоюзу, що еквівалентно понад 400 млн дол.
щорічного експортного потенціалу лише з площі 149 тис.
га.
Це ставить коноплярство в один ряд з ключовими експортними аграрними секторами. Екологічні переваги промислових конопель Розвиток коноплярства позитивно впливає на довкілля: один гектар посівів за сезон поглинає 7 тонн CO2 і виробляє кисень на рівні 4 га лісу.
Культура покращує структуру ґрунту та підвищує його родючість.
Коноплі ресурсоефективні: для виробництва тканини з них потрібно на 50% менше води порівняно з бавовною. Реєстр "єКоноплі" Одним з інструментів дерегуляції галузі є недавно створений реєстр виробників промислових конопель (інформаційно-комунікаційна система "Реєстр юридичних осіб, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та переробки конопель для промислових цілей" (ІКС) – "єКоноплі".) Система розроблена за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, яку виконує Фонд Східної Європи. Правові засади для створення реєстру забезпечив згаданий вище закон, а механізм його функціонування встановив наказ Мінагрополітики №2692 від 16 серпня 2024 року.
Впровадження системи є частиною приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС у сфері посіву, вирощування, збору врожаю, переробки та обігу продукції промислових конопель.
Система призначена для забезпечення державного контролю в цій сфері.
Система, зокрема, забезпечує: ? спрощену онлайн-процедуру реєстрації підприємств на ринку, що забезпечить їх прозорість, контрольованість та історичність; ? збирання та актуалізацію відомостей про підприємства, які культивують промислові коноплі; ? надання споживачам та органам державного контролю інформації про стан та походження продукції з промислових конопель; ? недопущення в обіг для промислової переробки конопель, вміст ТГК в яких перевищує норму. Важливим елементом системи є взаємосумісність даних.
Це дозволить провадити якісний контроль культивування промислових конопель.
Завдяки цифровізації процедура реєстрації підприємства та оновлення відомостей про нього, декларування здійснення посіву та збору врожаю, подання інформації про результати лабораторних випробувань на вміст ТГК та, у разі потреби, про знищення врожаю забиратимуть значно менше часу та ресурсу. Реєстр доступний для обміну даними з іншими пов’язаними державними реєстрами, системами та сервісами і містить усю необхідну державі інформацію про профільні підприємства.
Дані з реєстру стануть доступними для аналізу, що дозволить оцінити ефективність змін і розробити стратегію розвитку галузі. Читайте також: Від пороху до одягу.
Як відроджується промислове коноплярство Цифрова платформа "єКоноплі" забезпечує: ? ефективний контроль: відстеження кожного етапу виробництва, мінімізація ризиків зловживань, гарантування відповідності продукції стандартам; ? прозорість даних: доступність даних дозволяє органам контролю оперативно реагувати на порушення; ? спрощення процедур: декларативний принцип визначення ділянок та обсягів посівів полегшує ведення бізнесу, зберігаючи належний контроль; ? доступність інформації: дані про суб’єкти господарювання, обсяги виробництва, результати лабораторних досліджень доступна для контролерів та споживачів; ? зменшення бюрократії: цифрові механізми декларування спрощують взаємодію бізнесу з державними органами. Відновлення коноплярства відкриває для України нові перспективи.
Ключем до цього є цифровізація та дерегуляція галузі, можливості якої величезні.
Спираючись на традиції та використовуючи сучасні технології, Україна може не лише відновити, а й посилити свої історичні позиції у виробництві екологічно чистих матеріалів, стати важливим постачальником на міжнародному ринку промислових конопель. Для реалізації цього потенціалу необхідні ефективний контроль, підтримка підприємницьких ініціатив, діалог між державою та бізнесом.
Розвиток коноплярства, підтриманий цифровою трансформацією та дерегуляцією, – це важливий крок до зміцнення економіки та нові можливості для підприємництва.