Ревальвація гривні: тимчасове диво чи результат правильної політики

У березні-квітні 2025 року українці отримали несподіваний, але приємний сигнал – гривня почала зміцнюватися.
Курс долара опустився нижче психологічної позначки 42 грн/дол, що викликало пожвавлену дискусію: чи надовго це, і що насправді стоїть за ревальвацією національної валюти? Поясню, чому цей процес не є простою реакцією на зовнішні валютні коливання, а також має внутрішнє підґрунтя. Глобальний фон: долар втрачає, але не все так просто.
Дійсно, у світі американська валюта поступово слабшає.
Наприкінці 2024 року курс євро становив 1,04 дол, а навесні 2025-го – вже понад 1,14 дол.
Це пов’язано з торгівельними війнами, очікуваннями щодо м’якшої монетарної політики Федеральної резервної системи та рецесією економіки США, зміною ринкових настроїв і притоком капіталу в єврозону. Проте курс валют в Україні – це не копія світових трендів.
Наш ринок працює за своїми правилами, і тут визначальним є баланс попиту та пропозиції валюти, а також дії Національного банку.
Ключовий фактор – валютні інтервенції НБУ. У першому кварталі 2025 року Нацбанк активно впливав на ринок: загалом було продано 9 млрд дол., щоб згладити коливання та стримати тиск на гривню.
Найбільше – понад 1 млд дол в тиждень – витрачалося впродовж перших тижнів січня.
Проте вже в лютому темпи інтервенцій сповільнилися, а гривня почала ревальвувати.
Це не випадковість. Читайте також: "Якщо всі об"єднаються проти Штатів, то Штати програють".
Економіст про наслідки торговельної війни НБУ, ймовірно, дозволив гривні трохи "відіграти" назад – з кількох причин: • по-перше, для стримування інфляції; • по-друге, щоб не демотивувати збереження в гривні (активи в гривні мають бути інвестиційно-привабливими); • і по-третє, тому що ситуація на ринку дозволила зменшити обсяг інтервенцій НБУ. Зміна поведінки учасників ринку.
Банки та корпоративні клієнти вже адаптувались до нових реалій: попит на валюту стабілізувався, імпортери діють обережно, а експортери ймовірно активніше продають валюту. Водночас фізичні особи зайняли вичікувальну позицію: багато хто припинив купувати долар за поточним курсом, розраховуючи на "дно" і вигіднішу точку входу.
Цей ефект сам себе підсилює: менше покупців – нижчий попит – стабільніша гривня. Сезонність і бюджетні чинники.
Наприкінці березня – початку квітня традиційно зростає потреба у гривні для сплати податків.
Це теж зміцнило попит на національну валюту.
До того ж, у цей період міжнародна допомога надходить ритмічно, що підтримує валютну ліквідність.
Плюс посівна і аграрії продають свої валютні кошти для забезпечення ефективної посівної компанії. Читайте також: Трамп оголосив "торговельну війну" проти всіх.
Як реагує світ? Що буде далі? Хоча зміцнення гривні виглядає позитивним сигналом, є кілька ризиків: • у другому півріччі очікується зростання імпорту (зокрема енергоносіїв); • військові ризики та їх негативні наслідки; • фіскальні потреби держави зростатимуть. Тож до кінця року курс долара може поступово коливатись в різні сторони, проте НБУ має всі інструменти для стримування різких коливань.
Золотовалютні резерви Національного банку на кінець року за прогнозами складуть більше ніж 40 млрд дол. Висновок: гривня зміцнилась не випадково, це результат зваженої політики Національного банку України, покращення зовнішньоекономічного балансу та зміни очікувань громадян.
Але валютна стабільність – не мета сама по собі. Це лише інструмент для відновлення довіри до економіки, стримування інфляції та збереження купівельної спроможності українців.
І дуже важливо, щоб ми використовували цей момент – для реформ, модернізації економіки та зміцнення фінансової стійкості країни навіть в умовах війни.