У пастці міжнародних поштових відправлень

20.03.2025 08:14 | Економічна правда

Ми стали свідками радикальних змін.
Те, що ще два-три місяці тому здавалося очевидним і фундаментальним, тепер може піддаватися сумніву та руйнуватися швидкими рішеннями, а "наріжним каменем" всьому дедалі частіше є економічний інтерес. Схоже, ера бурхливого розвитку вільної торгівлі скінчилася, а на зміну їй прийшов тріумф нового виду протекціонізму, коли мита використовуються не лише для захисту національних економік, а й стають інструментом політичних торгів. 4 березня 2025 року США запровадили імпортні мита 25% на товари з Канади та Мексики і 20% – з Китаю.
Канада та Китай уже на це відповіли.
Дискутувалися також мита США для ЄС.
Але що робити країнам зі слабкими економіками, яким ще більше потрібно, щоб їх власне виробництво не залишалося "беззахисним" до впливу глобальних загроз? Небезпечним для України є також те, що вона опинилася на порозі фіскальної прірви, на що вказав МВФ.
Нам нагадали про дефіцит бюджету на рівні 19,6% ВВП, який включає додаткові надходження від акцизу на тютюнові вироби, яких поки що немає, бо президент не підписав відповідний законопроєкт. Фінансування такого дефіциту вимагатиме значної та своєчасної зовнішньої підтримки, а реагування на високі бюджетні ризики потребує готовності до компенсаторних заходів (зокрема, широкомасштабних, довгострокових та ефективних рішень щодо доходів). Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев відверто підкреслює, що детінізація сьогодні – це не питання покращення бізнес-клімату та створення якихось умов, – це питання виживання.
Фізичного.
Оскільки останні події на міжнародній арені яскраво свідчать про те, що якщо щонайменше тіньових 10 млрд дол на рік не перейдуть до держбюджету, нам не буде чим фінансувати армію вже у 2026 році. Треба дбати про економічне майбутнє та крок за кроком позбуватися тіні, а одним із рішень має стати розв’язання проблеми, про яку йдеться далі. Експансія інтернет-торгівлі китайським В Україні спостерігається різке збільшення продажів товарів, дуже часто китайського походження, на глобальних маркетплейсах Amazon, Temu, AliExpress тощо. За 9 місяців 2024 року частка імпорту в Україну товарів з Китаю зросла майже на 4 відсоткових пункти, сягнувши 20%.
Це вже само по собі викликає побоювання щодо потрапляння в економічну залежність від цієї не відомо, наскільки дружньої до нас держави; а тут ще додається інша, загрозлива для держбюджету обставина. Ми звикли до того, що імпорт приносить надходження ПДВ і мита.
Водночас дедалі більше китайських товарів надходить в Україну в міжнародних поштових відправленнях фізичним особам штучно подрібненими партіями вартістю до 150 євро, які звільняються від оподаткування ПДВ та митом, а потім продаються.
Зазначені перепродажі також часто здійснюються онлайн, зокрема через Телеграм-канали, і без сплати ПДВ, оскільки продавці можуть або використовувати спрощену систему оподаткування, або бути незареєстрованими як підприємці. Звернемо увагу також на те, що в Україні спостерігається стрімке збільшення чисельності підприємців на спрощеній системі оподаткування класу КВЕД 47.91 "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет".
У 2018–2024 роках кількість суб’єктів господарювання цього виду зросла на 37 391, до 57 051.
Зазначена сфера діяльності входить до топ-10 видів господарської діяльності фізичних осіб – підприємців.
Крім того, є ще офіційно незареєстровані онлайн-продавці, котрі реалізують товари без сплати будь-яких податків. Безподатковий імпорт китайських товарів може надходити безпосередньо споживачам, які часто перебувають у скрутному фінансовому становищі, а тому шукають можливості зекономити.
Водночас вкрай шкідливим є те, коли податкові пільги на незначні обсяги імпорту активно експлуатуються нечесними торгівцями, які під виглядом кінцевих споживачів масово скуповують дрібними партіями китайське, щоб потім це продати дешевше за ритейлерів, які сплатили усі податки. Найгірше те, що апетити таких бізнесменів зростають.
Вони зазіхають на дедалі більший шматок ринку і зубами вчепилися за живильні для них пільги, граючи на почуттях зубожілих українців.
Нас намагаються переконати мало не в тому, що у разі сплати митних платежів онлайн-продажів на маркетплейсах не буде. Серед найбільш поширених аргументів "проти" висуваються побоювання щодо значних затримок із доставкою товарів або взагалі настання митного колапсу.
Все подається так, немов би держава без будь-яких причин вирішила зазирнути до нашої кишені.
Але що насправді криється за цими процесами та емоційними дискусіями? Масштаби поширення зловживань Як уже зазначалося, товари, які надсилаються в Україну на адресу одного одержувача у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, вартість яких не перевищує 150 євро, не є об’єктом оподаткування ПДВ та митом.
Такі норми приймалися для спрощення податкового адміністрування.
Проте на практиці їх застосування призводить до того, що в кількісному вимірі 99% відправлень міжнародної електронної торгівлі надходять без оподаткування зазначеними митними платежами.
У грошовому вираженні більше половини вартості посилок не оподатковується. Кількість міжнародних поштових відправлень динамічно зростає: якщо у 2023 році їх надійшло 51,98 млн шт., то минулоріч – 73,36 млн. Дані 2024 року свідчать про те, що серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових та експрес-відправлень є 80 фізичних осіб, жодна з яких не сплачувала митних платежів. У 2022–2024 роках частка товарів китайського походження у структурі продажів через електронні платформи (за кількістю) зросла з 32,5 до 62,2%. Зазначене посилює необхідність створення рівних умов конкуренції та оподаткування для вітчизняного виробника і ритейлу. Виявляється, що різке зростання кількості суб’єктів господарювання за КВЕД 41.91 зумовлені не лише зручністю для споживачів купівлі товарів на електронних маркетплейсах, але й пільговими умовами оподаткування таких відправлень і можливостями податкової оптимізації за допомогою спрощеної системи оподаткування. Обсяги покупок на глобальних маркетплейсах в Україні динамічно зростають, а разом із ними зменшується виробництво та реалізація вітчизняних товарів і збільшуються втрати доходів бюджету. Недоотримані податкові надходження За нашими оцінками, у 2023 році втрати надходжень ПДВ та мита від застосування пільг в оподаткуванні міжнародних поштових та експрес-відправлень для фізичних осіб вартістю не більше 150 євро становили близько 12,8 млрд грн.
Є ще додаткові недонадходження єдиного податку на рівні орієнтовно 2,6 млрд грн. За підсумками 2024 року можна говорити про щонайменше 19 млрд грн втрат надходжень ПДВ та мита, а також 3,9 млрд грн неотриманого єдиного податку (разом – 22,9 млрд грн).
У 2025 році втрати надходжень лише митних платежів становитимуть щонайменше 23 млрд грн. Водночас є ризик розвитку подій за ще гіршим сценарієм.
Зростання обсягів неоподатковуваного імпорту зменшуватиме мотивацію національних виробників.
Це може спровокувати часткове переміщення виробництва товарів у сусідні країни для їх імпорту в Україну у міжнародних відправленнях задля "економії на ПДВ". Наслідками цього будуть заміщення української продукції імпортною та погіршення платіжного балансу, скорочення робочих місць, додаткове зменшення податкових надходжень. Як захистили себе ЄС та США У світі сформувалося розуміння того, що, поряд із перевагами електронної комерції через зменшення бар’єрів у транскордонній торгівлі, існують загрози для національних економік, які можуть набувати значних масштабів. З 1 липня 2021 року в ЄС скасовано неоподатковане ПДВ ввезення міжнародних поштових відправлень вартістю до 22 євро.
Таке рішення зумовлено саме агресивним демпінгом низки маркетплейсів та зростанням бюджетних втрат. Сьогодні в ЄС сплата ПДВ здійснюється з усіх посилок, що надходять з третіх країн (виняток – подарунки вартістю до 45 євро).
При цьому електронні платформи/онлайн-магазини з продажу товарів можуть задекларувати та сплатити ПДВ через систему Import One Stop Shop (IOSS), якщо вартість товару не перевищує 150 євро.
IOSS створено з метою спрощення декларування та сплати ПДВ для онлайн-продажів товарів низької вартості.
Застосування такого підходу є добровільним. Важливо наголосити на тому, що Україна не зможе вступити до ЄС без обов’язкової імплементації зазначених гармонізованих правил оподаткування. Низка країн за межами ЄС, зокрема Норвегія й Туреччина, додатково підтримали національну економіку встановленням більш жорстких правил щодо мита.
Показовим є також те, що США скасували пільгу, яка дозволяла імпортерам та американським покупцям уникати сплати митних зборів на посилки вартістю до 800 дол. Водночас ми продовжуємо втрачати десятки мільярдів. Що робити Рішення очевидне.
В Україні потрібно не винаходити власний велосипед, а скористатися досвідом ЄС, а саме: скасувати режим пільгового ввезення без оподаткування ПДВ товарів (крім підакцизних), що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, залишивши один виняток – неоподатковуваний поріг 45 євро на посилки для особистого або сімейного використання одержувачем. Важливо забезпечити зручний для платника механізм сплати ПДВ при оподаткуванні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Доцільно за прикладом ЄС покласти відповідальність за сплату ПДВ на постачальників-нерезидентів та цифрові платформи (у тому числі маркетплейси).
Крім того, необхідно запровадити ефективний механізм збору ПДВ, що включає, зокрема, використання сучасної системи управління ризиками. Розвиток сучасних цифрових технологій та автоматизація процесів дали можливість країнам ЄС імплементувати відповідні законодавчі норми без суттєвих проблем із затримками митного оформлення товарів.
В Україні поштові оператори відмінно справляються із різким зростанням кількості посилок.
Все це вирішується.
То чому нам через перебільшені побоювання у зв’язку зі змінами правил податкового адміністрування далі залишатися у пастці міжнародних поштових відправлень? Звісно, за покупки на глобальних маркетплейсах доведеться платити на 20% більше.
Але це буде сплачений ПДВ, за рахунок якого профінансують видатки на ЗСУ. На одній шальці терезів – поточна економія споживачів.
А що на іншій? Погіршення конкуренції, поступовий занепад національної економіки та добровільна здача ринку китайцям? Дедалі більше зростання втрат доходів бюджету? І це за масштабних, щодня нових руйнувань.
При величезній площі окупованих територій із невизначеними перспективами їх повернення і гострій постановці питання, що за надану з 2022 року підтримку потрібно сповна заплатити.
Що переважує? Все зазначене враховано у законопроєктах про внесення змін до Податкового і Митного кодексів України № 12429 та № 12430.
Їх потрібно приймати. Ми не виживемо, якщо замість створення умов для розвитку національної економіки і наповнення власного бюджету, на противагу прагматичним рішенням в ЄС, США та інших країнах світу, оберемо "китайську пастку".

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks, bonds, and currencies,
Traded daily around the world,
Fortunes made and lost.

- Fin.Org.UA

Новини

22:14 - Уряд шукає рішення, щоб молодь обирала технічні спеціальності — тема розмови Сергія Корецького зі студентами технічних університетів
21:00 - Новини 17 листопада: відключення до пів доби, знищення "Королівського смаку"
20:40 - У сервісах Apple стався збій: користувачі скаржаться на AppStore, iCloud та Apple Pay
20:30 - Хуанг готовий знову очолити Nvidia через кілька днів після скандальної відставки
20:10 - У Кременчуці почали зупинятися харчові підприємства: яка причина
19:52 - У Мінрегіоні відбулося засідання Коордштабу з проведення евакуаційних заходів
19:40 - Північним мостом у Києві знову пустили громадський транспорт
19:36 - Сергій Корецький: Попри безпрецедентні російські атаки на енергетику, Україна вчасно розпочала опалювальний сезон
19:20 - На середу оголосили цілодобові графіки з відключеннями до половини доби
18:50 - У МАГАТЕ можуть призначити на керівну посаду росіянина під санкціями України
18:37 - Український павільйон на COP31: головні події першого тижня
18:27 - Держспецзв’язку: Від профілю безпеки до авторизації систем – 60 фахівців завершили навчання у CISO Campus
18:20 - Мінфін готує автоматичне стягнення ПДВ із дешевих закордонних посилок
18:20 - Співробітнику Нацполу та власниці фірм-постачальниць МОУ вручили підозру
18:15 - Держспецзв’язку посилює спроможності команд реагування на кіберінциденти за підтримки міжнародних партнерів
18:05 - "Славсько творить": стартував другий набір програми з фондом 1,5 млн грн
17:58 - Мінцифри: Протези made in Ukraine — як працює програма «Інноваційне протезування» від УФС та Brave1
17:53 - московіяни вдарили по важливому енергооб’єкту на Київщині
17:50 - Нацбанк показав курс валют на середу 18 листопада
17:27 - Укрзалізниця розпочинає продаж непрофільної нерухомості
17:00 - Партнери нададуть Україні 70 мільйонів євро на розмінування територій
16:56 - На ReBuild Ukraine представили нові програми UIF на €376 млн для підтримки енергетики та бізнесу в Україні
16:45 - Понад 3,5 тонни водних біоресурсів поповнили іхтіофауну Кременчуцького водосховища, - Держрибагентство
16:35 - Частково відновлюємо рух Південним мостом у Києві – Кличко
16:30 - Mars інвестує $1,4 млрд у виробництво та операційну діяльність в США протягом 2027 року
16:28 - Олександр Кравченко обговорив із керівництвом ЄС фінансування на 2026-2027 роки та інші пріоритети
16:22 - Мінвідновлення готує проєкт тунелю під Дніпром у Києві
16:14 - "Мирний" атом Кремля. Як московія підсаджує країни на свою ядерну голку
16:13 - Подвоїти постачання дронів і посилити захист неба: Україна окреслила пріоритети партнерам у ЄС
16:01 - «Доступні ліки»: за жовтень українці погасили 2,8 млн рецептів — понад удвічі більше, ніж у жовтні торік


Більше новин