Чи готові бізнеси створювати інклюзивне робоче середовище

Малий та середній бізнес (МСБ) відіграє ключову роль в економіці України, становлячи 99% від загальної кількості підприємств.
Впровадження представниками МСБ практик інклюзивності та безбар"єрності певною мірою відображає ставлення суспільства до цього питання.Статистичні дані Практики інклюзивності та безбар’єрності – це створення рівних можливостей для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей.
Вони включають усунення фізичних, інформаційних та соціальних бар’єрів. Інклюзивність означає відкритість до різноманіття, подолання стереотипів і забезпечення комфортного середовища для всіх.
Безбар’єрність передбачає доступність освіти, працевлаштування, послуг та простору для кожного. Команда OLX провела опитування, у якому взяли участь 1 584 компанії, серед яких 54% – ФОПи, 14% – юридичні особи, 37% – не визначилися ("складно відповісти"). Дослідивши відповіді, ми побачили, що показник кількості працівників у компанії не впливає на рішення щодо впровадження практик, а роки існування – впливає. Дослідження показало, що бізнеси з досвідом понад п’ять років частіше впроваджують практики інклюзивності та безбар’єрності.
Тимчасом компанії, що працюють на ринку один-три роки, більше схильні до планування таких практик.Підтримка співробітників Найбільше респондентів не мають соціальних програм, 12% пропонують оплачувані відпустки, 8,3% організовують програми професійного зростання.
Найпопулярнішою категорією соціально-вразливих груп працівників є особи 45-60 років.
Другу позицію займають люди з інвалідністю, третю – особи пенсійного віку.
Найменше бізнеси мають студентів, неповнолітніх та осіб із статусом УБД.
Інклюзивність та безбар’єрність Опитування показало, що понад половину учасників (50,67%) не впроваджують практики інклюзивності та безбар’єрності.
25,27% планують це робити, а 24,05% бізнесів впроваджують.
Показово також, що 39% респондентів обрали варіант "важко відповісти" щодо важливості впровадження інклюзивних практик.
Це свідчить не про негативне ставлення до цієї теми, а про брак інформації. Очевидно, що крім фінансових інструментів критично важливими є освітні програми та обмін успішними практиками між бізнесами.Труднощі при впровадженні безбар’єрних практик Серед респондентів, які не вважають впровадження інклюзивних практик пріоритетом, найчастіше звучать такі причини. Економічна нестабільність.
Респонденти вказують, що це не на часі через війну та економічні труднощі.
Багато підприємців фокусуються на виживанні бізнесу. Невизначена економічна вигода.
Поширена відповідь "Не розумію, як окупляться інвестиції".
Це свідчить про відсутність чіткого розуміння бізнес-переваг впровадження безбар"єрності.
За даними Світового банку, компанії, які впроваджують інклюзивні практики, демонструють на 28% вищу дохідність порівняно з конкурентами, але українському бізнесу бракує такої інформації.
Читайте також: Інклюзивний транспорт: чому безбар’єрність стає пріоритетом для України Брак знань та досвіду.
Значна кількість опитаних вказала на відсутність знань, необхідних для створення інклюзивного середовища. Масштаб бізнесу.
Малі та молоді компанії часто не бачать необхідності в інклюзивності через невеликий масштаб діяльності.
Молодий бізнес зазвичай фокусується на поточних проблемах: канали збуту, пошук постачальників та партнерів, точка беззбитковості.
Проте вони заявляють про наміри впровадження. Недовіра до держави.
Багато підприємців не відчувають підтримки з боку органів влади та сумніваються в ефективності ініціатив з безбар"єрності.
Існує державна програма компенсації витрат при облаштуванні безбар"єрного робочого місця, проте лише 17,7% підприємців зазначили, що знали про неї при облаштуванні безбар"єрного робочого місця, з них 14% користувалися цією програмою.
Респонденти, які реалізували практики інклюзивності та безбар’єрності, кажуть, що такий підхід підвищує соціальний капітал компанії і робить її більш привабливою для клієнтів та партнерів.
Забезпечення доступу для людей з інвалідністю дає їм можливість заробляти на життя та сприяє економічному розвитку. Який ми побачили запит у бізнесу щодо впровадження безбар"єрності? Потреба в інформації та навчанні.
Бізнес потребує більше знань про впровадження безбар"єрності. Державна підтримка.
Бажання отримати чіткі механізми державної підтримки.
Лише 129 із 730 респондентів знають про державну програму компенсації витрат при облаштуванні безбар"єрного робочого місця. Спрощення бюрократичних процедур.
Багато скарг на бюрократичні перепони. Докази економічної доцільності.
Бізнес хоче розуміти, як інвестиції в безбар"єрність можуть окупитися. Приклади успішних практик.
Бізнес потребує реальних кейсів та історій успіху, особливо від ветеранських бізнесів. Примітно, що 44% опитаних вважають важливим впровадження практик безбар"єрності, що свідчить про потенціал для розвитку цього напрямку при належній підтримці та інформуванні.