Публічні закупівлі: тест, що визначає майбутнє України в ЄС

17.03 17:30 | Економічна правда

Україна готується до вступу в ЄС, а це означає повну синхронізацію законодавства з євросоюзівськими нормами.
Одним із перших і найважливіших кроків стане трансформація публічних закупівель.
Чому ця сфера опинилася в центрі уваги? Публічні закупівлі – справжній детектор ефективності державного управління.
Вони дають змогу простежити, наскільки раціонально витрачаються бюджетні кошти, чи є чесна конкуренція на ринку і як працюють антикорупційні механізми. Крім того, закупівлі – одна з найбільш уразливих до корупції сфер.
Через непрозорість процесів можуть втрачатися 10-30% бюджету. Брюссель це прекрасно розуміє і наполягає, щоб країни-кандидати мали відкриту, чесну та конкурентну систему.
Крім того, ЄС інвестує мільярди євро в майбутнє України в межах програми Ukraine Facility.
Цілком логічно, що європейці хочуть бути впевненими: ці кошти будуть використані максимально ефективно. Отже, трансформація публічних закупівель – це перший тест на готовність України грати за правилами ЄС.
Але ось питання: чи зразкова євросоюзівська система?Ложка дьогтю в бочці меду На перший погляд, євросоюзівські закупівлі можуть здаватися ідеальними.
Проте на практиці доступ до багатьох даних обмежений.
Через це важко зрозуміти, хто отримує контракти.
Якщо заглибитися в деталі, ситуація стає цікавішою.
Наприклад, Європейський суд аудиторів провів дослідження трансформації публічних закупівель за десять років і цифри говорять самі за себе. Конкуренція зменшилася: частка тендерів з одним постачальником зросла з 23,5% у 2011 році до 41,8% у 2021 році.
Кількість учасників у тендерах упала з 5,7 до 3,2 компанії на закупівлю.
Транскордонні закупівлі майже не працюють: лише 5% контрактів укладаються між компаніями з різних країн Євросоюзу. Процеси стали довшими: середня тривалість закупівель збільшилася з 62 до 96 днів.
Для нашого е-каталогу Prozorro Market, де державні замовники можуть придбати все необхідне всього за дев"ять днів, це виглядає як справжній нонсенс. Цей приклад демонструє, що ідеальної моделі немає.
Навіть у, здавалося б, зразкових системах завжди є простір для вдосконалення.
Утім, євросоюзівський досвід дає важливі орієнтири: що працює добре, а що варто зробити інакше.Євросоюзівські best practices Лідером з цифровізації традиційно вважається Естонія.
Тут увесь процес відбувається онлайн: від оголошення тендера до підписання договору.
Це економить час і мінімізує ризики корупції, бо зменшує вплив людського фактора. Ще один ефективний підхід – централізація закупівель, яку активно розвивають Швеція та Австрія.
Там працюють спеціальні організації, що беруть на себе більшість державних закупівель.
Вони встановлюють єдині правила, об"єднують потреби та забезпечують вигідніші умови завдяки великим контрактам.Яких кроків очікують від України Наші правила вже частково відповідають євросоюзівським директивам, але гармонізацію законодавства потрібно продовжувати.
Попри війну, Україна зберігає прозорість і конкурентність закупівель.
Ми очікуємо ухвалення законопроєкту №11520, який запровадить нові процедури, адаптовані до стандартів ЄС. Одним із ключових нововведень стануть динамічні системи закупівель (ДСЗ).
Цей механізм спростить регулярні закупівлі.
Система міститиме готове технічне завдання, а постачальники зможуть кваліфікуватися та приєднатися до торгів у будь-який час.
Крім того, ДСЗ дозволить купувати не лише товари, а й послуги. Також у планах – впровадження інноваційного партнерства.
Це підхід, коли держава укладає договір для розробки унікального продукту, послуги чи роботи, а потім купує його.
Механізм може використовуватися, коли стандартні рішення не задовольняють потреби і необхідні справжні інновації. Законопроєкт №11520 допоможе перейти від системи, де вибір кращої пропозиції базується лише на найнижчій ціні, до моделі, яка враховує найкраще співвідношення "ціна – якість".
Це дозволить замовникам оцінювати не лише вартість, а й життєвий цикл продукції, екологічні та соціальні характеристики.
Чимало країн Європи уже багато років застосовують цей підхід.
Читайте також: Закупівлі продуктів — лише через Prozorro Market У ЄС діє European Green Deal – стратегія зменшення вуглецевих викидів та кліматичної нейтральності до 2050 року.
"Зелений" курс впливає на закупівлі: дедалі більше тендерів містять вимоги щодо екологічності, енергоефективності та стійкого виробництва.
Крім того, директиви ЄС інтегрують принципи гендерної рівності та соціальної відповідальності, що створює нові вимоги до бізнесу. Утім, застосування нецінових критеріїв може створити простір для суб’єктивності та зловживань.
Уявіть, що, оголошуючи закупівлю, скажімо, молока, замовник встановить такі умови: 50% оцінки буде нараховано за цінову пропозицію, 20% – за середній вік працівників компанії, 30% – за гендерний баланс, 10% – за екологічність.
Як ці показники можуть об"єктивно відображати якість продукції? Саме тому важливо заздалегідь затвердити чіткий порядок застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій.
Це допоможе замовникам використовувати нецінові критерії більш ефективно, уникаючи дискримінаційних вимог.Що може стати найбільшим викликом Одне з найскладніших питань у переговорах з ЄС – локалізація.
В Україні активно впроваджується програма президента "Зроблено в Україні", програма національного кешбеку та інші ініціативи, що стимулюють витрати всередині країни.
Логіка розуміла: якщо є можливість купувати українські товари, то варто це робити, адже кошти залишаться в економіці, підуть на зарплати і податки. Проте цей підхід суперечить принципам Єдиного економічного простору ЄС, де суворо дотримуються вимог рівного доступу до державних контрактів.
ЄС прагне забезпечити вільну торгівлю, завдяки чому, наприклад, польські компанії можуть легко отримувати державні замовлення в Чехії, а німецькі – у Франції. Під ці принципи налаштовані й закупівельні директиви: вони вирівнюють правила для всіх учасників ринку.
Європейська комісія наполягає, щоб Україна відмовилася від обмежень для іноземних постачальників.
ЄС розглядає це як економічну можливість для своїх компаній, особливо будівельних.
Коли відбудова України набере обертів, євросоюзівський бізнес захоче брати в цьому активну участь і повертати частину інвестованих коштів у власну економіку.Що ми можемо запропонувати ЄС Українська система вже випереджає деякі євросоюзівські за прозорістю, уніфікацією та цифровізацією.
Навіть під час війни ми зберігаємо високі стандарти й удосконалюємо процеси.
Несподівано велика війна стала каталізатором змін. Спочатку уряд дозволив витрачати кошти без суворих обмежень, але згодом стало очевидно, що така система не може існувати довгостроково.
Повернення до старих бюрократичних процедур теж не було виходом – закупівля продуктів могла тривати до 40 днів, що зовсім не відповідало воєнним реаліям. Відповіддю стало розширення Prozorro Market.
Це маркетплейс, який дозволяє державним замовникам закуповувати стандартизовані товари: харчові продукти, офісне обладнання, товари для оборони, шкільні автобуси, електроенергію.
Система містить перевірених постачальників, готову тендерну документацію та шаблони договорів.
Завдяки цьому процедура може тривати до дев"яти днів. З початку 2025 року завдяки Prozorro Market держава зекономила 3 млрд грн.
Автоматизація та висока конкуренція серед постачальників роблять процеси швидкими та ефективними.
Головне – це довіра, що формується через прозорість та чесні правила.
Цей успішний кейс ми можемо запропонувати ЄС, адже там активно шукають способи вдосконалення закупівельного законодавства.Замість висновку Українська система публічних закупівель ефективно функціонує та прозоро забезпечує потреби держави.
Це не означає, що вона досконала.
Попереду на нас чекає масштабний процес гармонізації законодавства з євросоюзівськими нормами.
Ми повинні автоматизувати всі етапи закупівель, впроваджувати інноваційні механізми та орієнтуватися на найкращі євросоюзівські практики. Публічні закупівлі стануть нашим тестом на зрілість.
Вони можуть стати історією успіху або залишитися зоною ризику.
Вибір за нами.

Додати коментар

Користувач:
email:





Capital market
Where savers meet investors
Long-term funds are raised

- Fin.Org.UA

Новини

08:00 - Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 09.05.2025
21:00 - Новини 8 травня: ратифікація угоди щодо надр зі США, нардепи вдвічі збільшили сукупний дохід
20:44 - Канада збудує модульну АЕС за $15 мільярдів – першу серед країн G7
20:15 - Для обходу санкцій: Іран відправив до Китаю "зомбі-супертанкер" із нафтою
19:46 - Брюссель наточив мита: ЄС підготував удар на $107 мільярдів по імпорту США
19:45 - Репетитор мрії чи провал освіти: як ШІ може змінити уявлення про навчання
19:20 - Зеленський про угоду щодо надр зі США: "Такої перспективної домовленості ще не було"
19:00 - Європарламент продовжив на три роки безмитний імпорт заліза та сталі з України
18:40 - У квітні зросла сума сплачених митних платежів
18:38 - Bitcoin "пробив" рубіж ціни в 100 тисяч доларів
18:30 - НКЦПФР видала ліцензію колишньому сумнівному інвестпроєкту
18:25 - ЄС витісняє компанії США з китайського ринку – завдяки торговій війні Трампа
18:15 - В "Дії" доступні послуги зняття та зміни місця проживання
18:05 - Пауэлл поддержал доллар через ставку
17:51 - Нацбанк показав курс долара та євро на п'ятницю 9 травня
17:30 - Україна подвоїла експорт електроенергії
17:20 - Як monobank, Rozetka та "Нова пошта" досягли успіху з мінімумом ресурсів
17:15 - США і Кремль таємно обговорюють повернення газу московія до Європи
16:57 - Путін попросив Сі Цзіньпіна будувати в московії заводи: Китай поки утримується
16:52 - Повідомлення про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного регламенту машин»
16:51 - Індія закрила понад 25 аеропортів на тлі ескалації конфлікту з Пакистаном
16:45 - Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного регламенту машин»
16:35 - Світові бестселери авто: які моделі найбільш популярні
16:16 - АМКУ оштрафував французьку мережу гіпермаркетів товарів для дому
16:00 - Торік нардепи збільшили свої доходи на понад 7,7 мільярда гривень - дослідження
15:57 - Засідання Комісії
15:49 - Експорт Тайваню побив рекорд через митну загрозу США
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 09.05.2025
15:29 - НАЗК перевірило "Ліси України": знайшло корупційні ризики та ініціювало розслідування


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.31268
Австралійський долар26.6337
Така0.34026
Канадський долар29.8879
Юань Женьміньбі5.7354
Чеська крона1.8804
Данська крона6.2849
Гонконгівський долар5.3411
Форинт0.115547
Індійська рупія0.48446
Рупія0.0025158
Новий ізраїльський шекель11.5989
Єна0.28695
Теньге0.080453
Вона0.029659
Ліванський фунт0.000464
Малайзійський ринггіт9.6939
Мексиканське песо2.1193
Молдовський лей2.417
Новозеландський долар24.5954
Норвезька крона4.0106
Саудівський ріял11.067
Сінгапурський долар32.018
Донг0.0015985
Ренд2.2859
Шведська крона4.2994
Швейцарський франк50.3076
Бат1.26482
Дирхам ОАЕ11.3017
Туніський динар13.8523
Єгипетський фунт0.8198
Фунт стерлінгів55.3283
Долар США41.5113
Сербський динар0.39993
Азербайджанський манат24.4141
Румунський лей9.158
Турецька ліра1.0745
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.1642
Болгарський лев23.9728
Євро46.887
Ларі15.1313
Злотий10.9792
Золото138782.65
Срібло1345.29
Платина40869.54
Паладій40402.12

Курси валют, встановлені НБУ на 09.05.2025