Чому в Україні можна купити право порушувати ПДР

Українські автодороги давно стали територією ризику, де перевищення швидкості, агресивна їзда та нехтування правилами стали нормою для багатьох.
Щодня аварії забирають життя, калічать людей і завдають державі мільярдних збитків. За даними Патрульної поліції, за 2024 рік зареєстровано 25781 ДТП із потерпілими, у яких загинуло 3202 особи та 32023 отримали травми.
Основні причини аварій: перевищення безпечної та встановленої швидкості руху (39,4% від усіх ДТП з тяжкими наслідками), порушення правил маневрування та проїзду перехресть. 1000 ДТП стались через перебування водіїв у стані сп’яніння (алкогольного чи наркотичного), у яких загинуло 110 осіб та 1302 – травмовано.
Загалом, упродовж 2024 року винесено 5 млн постанов через недотримання швидкісного режиму на дорогах країни. Та попри всі ці цифри, чинна система покарань залишається неефективною, а штрафи – недостатньо стримувальним фактором.
Замість справедливого покарання маємо формальність, що дозволяє небезпечним водіям і далі безкарно створювати загрозу на дорогах.В Україні досі діє так званий "поріг толерантності" – водії не отримують штрафів за перевищення швидкості на 20 км/год.
Це означає, що в населених пунктах, де встановлене обмеження 50 км/год, можна безкарно їхати 70 км/год, а на трасах замість 90 км/год – 110 км/год. У жодній європейській країні такого немає, адже кожні додаткові 5 км/год значно підвищують ризик летальних наслідків у разі ДТП.
За статистикою, перевищення швидкості – головна причина аварійності в Україні, що спричиняє понад 55% смертельних випадків. Водночас система штрафів в Україні дозволяє порушникам платити вдвічі менше, якщо вони оплачують штраф протягом 10 днів.
Це створює ситуацію, коли водії сприймають штрафи не як покарання, а як плату за можливість їздити швидше. Європейський досвід доводить: ефективна система покарань має ґрунтуватися не лише на штрафах, а й на немонетарних санкціях.
Одним із найефективніших механізмів є система штрафних балів, яка успішно працює в багатьох країнах ЄС. Її суть проста: за кожне порушення нараховуються штрафні бали, які накопичуються.
Якщо водій перевищує певний ліміт, його позбавляють права керування.
У Німеччині достатньо трьох серйозних порушень, щоб втратити водійське посвідчення. В Україні ж відсутність такої системи дозволяє зухвалим водіям роками нехтувати правилами без страху реальних наслідків.
Запровадження штрафних балів дозволило б ефективно боротися з рецидивістами, які систематично перевищують швидкість або сідають за кермо в нетверезому стані.
Читайте також: Наркотики та безкарність: чому в Україні побільшало смертельних ДТП? Ще один важливий крок – запровадження чіткої градації штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості.
У країнах ЄС навіть невелике перевищення швидкості карається штрафом, а за значні порушення суми штрафів зростають у рази.
Для прикладу, у Польщі перевищення швидкості на 30 км/год коштує водієві 400 злотих (4 тис грн), тоді як в Україні за це ж порушення штраф становить лише 340 грн. Очевидно, що така різниця у розмірах штрафів впливає на поведінку водіїв.
Крім того, в європейських країнах штрафи можуть змінюватися залежно від рівня доходів водія, що дозволяє зробити їх однаково відчутними як для середньостатистичних водіїв, так і для заможних порушників, яким низькі штрафи не завдають значної фінансової втрати. Не менш важливим є перегляд системи санкцій для нетверезих водіїв.
У багатьох країнах Європи діє чітка градація покарань за керування в стані сп’яніння залежно від рівня алкоголю в крові.
В Україні будь-який показник понад 0,2 проміле карається максимально жорстко. Це не відповідає найкращим світовим практикам.
Наприклад, у Польщі покарання залежить від рівня алкоголю: при низькому рівні (0,2–0,5 проміле) це адміністративна відповідальність, при вищому – кримінальна.
Така система дозволяє більш точно карати порушників, враховуючи ступінь небезпеки, яку вони створюють на дорозі.Ще одна проблема – відсутність ефективного контролю за порушниками, які позбавлені прав.
В Україні випадки, коли водії, позбавлені посвідчення, продовжують кермувати, не є рідкістю.
У Європі контроль значно суворіший: у країнах, таких як Німеччина та Польща, керування без посвідчення є кримінальним злочином і може каратися навіть ув’язненням.
Україна має перейняти цей досвід, щоб зробити покарання за повторні порушення справді ефективним. Реформування системи санкцій за порушення правил дорожнього руху – не просто питання покарання, а й питання збереження людських життів.
Війна показала, що українці здатні згуртуватися для досягнення спільної мети.
І якщо ми справді прагнемо зменшити смертність на дорогах, то маємо не чекати кращих часів, а вже зараз впроваджувати дієві механізми контролю. Відмова від порогу толерантності, запровадження штрафних балів, градація штрафів, перегляд системи покарань за нетверезе керування та цифровізація процесу покарань – це ті кроки, які можуть зробити українські дороги безпечнішими. І, можливо, тоді порушники замисляться, перш ніж натискати на педаль газу, ризикуючи не лише своїм життям, а й життями оточуючих.