Особливий пацієнт. Чому президента обурили ціни в аптеках?

10 лютого президент Володимир Зеленський анонсував засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо зниження цін на ліки.
"Ціни абсолютно неадекватні.
Аптечні мережі та виробники повинні дати більш комфортні умови нашим людям.
Готуємо засідання РНБО щодо цього й дуже конкретні пропозиції в інтересах наших людей, щоб знизити ціни", – заявив в понеділок Зеленський. За п"ять днів до цього, 5 лютого, він різко розкритикував завищені ціни на ліки та пригрозив кадровими змінами, якщо ситуація не зміниться. Цим заявам президента передувала драматична боротьба на фармацевтичному ринку останні кілька місяців.
У серпні 2024 року уряд вніс на розгляд парламенту законопроєкт, який 20 листопада депутати підтримали у першому читанні.
Як виявилось, документ здатен перевернути фармацевтичний ринок. Річ у тім, що законопроєкт передбачає спрощення реєстрації лікарських засобів іноземного виробництва.
Якщо депутати ухвалять його в цілому, то Україна визнаватиме препарати, які вже пройшли реєстрацію у Великій Британії, ЄС, США або включені до списків ВООЗ та PEPFAR. Це дозволить іноземним виробникам заходити на український ринок самостійно, а не через місцевих дистриб"юторів з повним проходженням процедури реєстрації лікарських засобів. Українські виробники виступили проти такої ініціативи, про що вони недвозначно заявляли.
Ухвалення законопроєкту не вигідне і великим гуртовим дистриб"юторам. На ринку останніх працюють дві компанії – "БаДМ" та "Оптіма-Фарм".
Дніпровська "БаДМ" (належить Олександру Дитятковському та Олександру Суходольському) станом на вересень 2021 року забезпечувала близько 40% постачань ліків в аптечні заклади, писало видання Forbes, а "Оптима-фарм" (належить родині екснардепа Богдана Губського) – близько 45%.
Читайте також: Полиці більше не пусті.
Як працюють українські аптеки та магазини під час війни У законопроєкті міститься норма, яка може похитнути позиції гуртовиків.
Річ у тім, що вона обмежує закупівлю одного препарату в одного вітчизняного виробника ліків лише 20% від його загального обсягу виробництва.Іншими словами, у разі ухвалення законопроєкту сумарна частка "БаДМ" та "Оптіма-Фарм" у дистрибуції ліків впаде з 85% до 40%.
До того ж, вітчизняним виробникам довелося б ламати голову, як і через кого доставити іншу частину виробленої продукції у 18 тис українських аптек. Аптечні мережі також не в захваті від законопроєкту, адже їм можуть заборонити так звані маркетингові договори.
Це коли виробники чи хтось інший приховано платить за продажі певних препаратів пацієнтам. Іншими словами, ринок влаштовує поточний статус-кво, коли продажі лікарських засобів приносять непристойні прибутки, про що свідчить порівняння цін в Україні та сусідніх країнах. Наприклад, у Києві упаковка препарату "Німесил", згідно з даними сайту Tabletki.ua, коштує від 386 грн до 665 грн, тоді як у Варшаві – 187 грн.
Подібна ситуація і з "Нурофеном": 113-238 грн в Україні проти 121 грн у Польщі – без будь-якого розкиду цін.
Не дивно, що в Україні аптек на душу населення більше, ніж будь-де в Європі.Заяви профільних асоціацій і професійних об’єднань учасників фармацевтичного ринку і намагання "збити" чи змінити законопроєкт пройшли б повз широку аудиторію, якби не показова цінова акція, влаштована в січні 2025 року. Приблизно місяць тому ціни на більшість препаратів в аптеках підскочили в середньому на 15%, а вже за пару тижнів частково відкотилися назад, свідчить аналіз ЕП півсотні популярних препаратів на сайті Tabletki.ua для лікування нервової системи, знеболюючих та серцево-судинних захворювань.
Очевидно, саме цю ситуацію і мав на увазі Зеленський у своєму відеозверненні 5 лютого..weekly_charts figure{margin-inline-start:0px;!important;margin-inline-end:0px;!important;font-size:13px}label[for^="inputs"]{font-size:14px} import{Runtime,Inspector}from"https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";import define from"https://api.observablehq.com/d/49d284deb3ca9cea@310.js?v=4";new Runtime().module(define,name=>{if(name==="vis1")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-0aab5477"));if(name==="viewof text_")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-viewof-text_-0aab5477"));return["text"].includes(name);}); Хто влаштував цінові "гойдалки", достеменно не відомо.
Це могли бути гуртовики і українські виробники, які на тлі загрозливого для них законопроєкту вирішили показати свою силу.
В "Оптіма-Фарм" відмовились коментувати причини зростання цін на лікарські препарати, а в "БаДМ" сказали, що отримання відповіді на це питання займе кілька днів.
Читайте також: Прокурори з обмеженими можливостями.
Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю? Хай там як, проте на цю ситуацію звернули увагу в Офісі президента.
Ймовірно, там усвідомили можливість отримати швидку, легку і гарантовану перемогу: одразу після анонсу засідання РНБО учасники фармацевтичного ринку почергово заявили про намір працювати над зниженням цін. Аптечна професійна асоціація погодилась з необхідністю знизити вартість ліків, запропонувавши аби знижки робили і виробники препаратів.
Відповідну декларацію підписали національні виробники лікарських засобів, аптечні заклади, два найбільших дистриб’ютори медикаментів та направили її до МОЗ. Проте в цій історії дещо загубилися інтереси споживача.
"Велика частина аптечних продажів – це ліки, які люди мали б отримати під час перебування у лікарнях.
Але не отримують.
Замість цього вони змушені бігти на перший поверх в аптечні пункти і купувати їх там. Останнє дослідження "Індекс здоров’я" показало, що від початку (медичної) реформи люди стали відчутно менше платити лікарям та медсестрам, але так само багато продовжують платити за ліки.
Це велика проблема, яка справедливо викликає у багатьох недовіру до реформи", – вважає екс-заступник міністра охорони здоров"я Павло Ковтонюк. Є куди розширювати і держпрограму "Доступні ліки", в рамках якої вартість ліків населенню компенсує держава.
"В Україні реімбурсується мінімум у 30 разів менше препаратів, ніж у країнах ЄС.
Розширення цієї програми не лише підвищить доступ населення до ліків, а й дозволить охопити державним регулюванням цін більше лікарських засобів", – додають в Європейській Бізнес Асоціації.