Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Futures market trade,
Bets on prices yet to come,
Risk and reward weighed.

- Fin.Org.UA

Новини

21:00 - Новини 19 грудня: 90 мільярдів євро для України, удар по мосту
20:50 - У Європарламенті вважають, що ЄС зрештою ухвалить рішення про "репараційну позику"
20:20 - Україна отримала 125 мільйонів доларів від Світового банку
19:50 - У США погодили інвестицію, ймовірно, мільярдів доларів Nvidia у Intel
19:25 - Україна та Молдова готують альтернативні маршрути після удару московія по стратегічному мосту
18:55 - За поширення неправди про "Антидот гель", "Лізобам" та "Фосфалімін" 3 компанії оштрафували на 40 мільйонів
18:46 - Голова Центробанку московії попередила про сплеск інфляції у московія
18:30 - Цифрова трансформація дистрибуції: як Фелікс Черток модернізує український бізнес
18:15 - Депутатів з Луцька підозрюють у вимаганні $30 тисяч хабаря за дозвіл на будівництво
17:57 - В Україні планують збільшити зарплати працівників ЖКГ на 40%
17:45 - 20 грудня світло вимикатимуть у більшості регіонів України
17:15 - Доставки "Укрпошти" на південь Одещини можуть затримуватись через ускладнену логістику
17:07 - Ключові рішення НКЦПФР від 19.12.2025
17:07 - Нацбанк показав курс долара та євро на понеділок 22 грудня
17:00 - Коли наглядові ради держпідприємств перестануть бути дорогою формальністю
16:58 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:34 - Посадовець ДСНС отримав підозру: вартість елітних авто перевищує офіційні доходи
16:23 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:20 - Для ліквідації наслідків вибухів у Березині на Житомирщині виділили 147 мільйонів
16:16 - АМКУ оштрафував компанію, яка отримала два санаторії на Закарпатті без дозволу
15:45 - "Нова пошта" попередила про можливу затримку доставок у західній частині Одещини
15:36 - "Азов Простір": система підтримки, що працює на результат
15:32 - Вантажівкам заборонили рух трасою Одеса–Рені
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 22.12.2025
15:26 - Путін пояснив росіянам, чому їм необхідно вимикати інтернет
15:10 - Міст на трасі "Одеса-Рені", який неодноразово атакувала московія, перекрили на невизначений час
15:05 - Google навчила ШІ визначати, чи створені фото та відео її ж моделями
15:00 - Уряд спростив для виробників підтвердження локалізації в публічних закупівлях
15:00 - Російські гроші в Україні
15:00 - Уточнено дані платіжного балансу за 2020–2024 роки та І-ІІІ квартали 2025 року


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32624
Австралійський долар27.9049
Така0.34562
Канадський долар30.6345
Юань Женьміньбі6.0003
Чеська крона2.0339
Данська крона6.622
Гонконгівський долар5.4298
Форинт0.127908
Індійська рупія0.47275
Рупія0.0025226
Новий ізраїльський шекель13.154
Єна0.2687
Теньге0.081631
Вона0.028574
Ліванський фунт0.000472
Малайзійський ринггіт10.3651
Мексиканське песо2.3444
Молдовський лей2.4938
Новозеландський долар24.2589
Норвезька крона4.1536
Саудівський ріял11.2638
Сінгапурський долар32.6795
Донг0.0016053
Ренд2.5171
Шведська крона4.5377
Швейцарський франк53.0955
Бат1.34232
Дирхам ОАЕ11.5027
Туніський динар14.4854
Єгипетський фунт0.8878
Фунт стерлінгів56.4984
Долар США42.2481
Сербський динар0.42155
Азербайджанський манат24.8518
Румунський лей9.7207
Турецька ліра0.9869
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.697
Болгарський лев25.2967
Євро49.4725
Ларі15.6678
Злотий11.747
Золото182752.18
Срібло2778.61
Платина81322.95
Паладій70905.41

Курси валют, встановлені НБУ на 22.12.2025