Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Гроші - не корінь зла, але й не листя
Гроші - це просто засіб, щоб жити
Але, якщо взяти ізлишок, то
З морокою дістанеться тобі, бо...

- Fin.Org.UA

Новини

08:00 - Сезон звітності у США: хто звітує 29 січня 2026 року та які очікування ринку щодо ключових показників
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 29.01.2026
01:36 - Тесла у 2025 році: перший рік спаду дохідності, очікування на революцію у 2026
01:00 - Американські корпорації 28 січня 2026 року: результати, аналіз показників, поведінка акцій та прогнози
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:35 - Київ з опівночі переходить на тимчасові графіки відключень – ДТЕК
21:48 - Енергостійкість бізнесу: уряд розширив програму кредитування
21:37 - Уряд спростив процедури встановлення сонячних електростанцій на будівлях
21:25 - Номінаційним комітетом завершено формування наглядової ради АТ “Енергоатом”
21:17 - Для дітей з інвалідністю закуплять 10 тисяч зарядних станцій – Свириденко
21:01 - Уряд ухвалив додатковий "енергопакет" для підтримки людей і бізнесу
21:00 - Новини 28 січня: гострий дефіцит електроенергії та нова наглядова рада "Енергоатома"
20:46 - Президент Казахстану звинуватив Росію у відмиванні $14 мільярдів через його країну
20:21 - В "Енергоатомі" нова наглядова рада: хто увійшов і з чого почне роботу
19:56 - Суд дозволив зняти електронний браслет з Кудрицького
19:46 - Україна наростила імпорт овочів "борщового набору" торік: у яких країн купували найбільше
19:39 - АРМА досі не прийняло в управління всі арештовані активи – аудитори
19:17 - ДСНС дало поради щодо використання газових обігрівачів
19:01 - PlayCity визначило переможців конкурсу на проведення лотерей: його критикував Гетманцев
18:35 - Суд заарештував майно компанії, яку підозрюють у співпраці з Росією
18:30 - Розпочинається обговорення змін стосовно реєстрації колекторських компаній
18:23 - В Україні 29 січня відключення світла діятимуть усю добу
18:00 - У 2025 році погашено понад 253 млн грн проблемної заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків
17:55 - Майно померлих на 6 мільйонів гривень: на Харківщині судитимуть шахраїв
17:39 - В найбільшому банку Німеччини провели обшуки через російського олігарха
17:38 - Нацбанк показав курс долара та євро на четвер 29 січня
17:35 - Футбольні клуби торік витратили на трансфери рекордні $13 мільярдів
17:24 - Вантажні перевезення "Укрзалізниці" за рік знизилися на 8%
17:16 - Венесуельська нафта повертається: США готуються зняти частину санкцій – Reuters
17:15 - Київстар запустив тестову зону 5G у Бородянці


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33131
Австралійський долар29.9489
Така0.34991
Канадський долар31.5475
Юань Женьміньбі6.1574
Чеська крона2.1087
Данська крона6.861
Гонконгівський долар5.4821
Форинт0.134523
Індійська рупія0.46597
Рупія0.0025583
Новий ізраїльський шекель13.837
Єна0.28031
Теньге0.084847
Вона0.029942
Ліванський фунт0.000478
Малайзійський ринггіт10.9121
Мексиканське песо2.4925
Молдовський лей2.5435
Новозеландський долар25.7918
Норвезька крона4.4458
Саудівський ріял11.4041
Сінгапурський долар33.9113
Донг0.0016394
Ренд2.6943
Шведська крона4.8414
Швейцарський франк55.7685
Бат1.37503
Дирхам ОАЕ11.6441
Туніський динар15.1148
Єгипетський фунт0.9117
Фунт стерлінгів58.9826
Долар США42.7689
Сербський динар0.43623
Азербайджанський манат25.1537
Румунський лей10.0529
Турецька ліра0.9851
СПЗ (спеціальні права запозичення)59.1843
Євро51.2286
Ларі15.8921
Злотий12.1918
Золото225624.77
Срібло4845.84
Платина113504.81
Паладій83578.56

Курси валют, встановлені НБУ на 29.01.2026