Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Trading at all hours,
Money never takes a break,
The market never sours.

- Fin.Org.UA

Новини

17:08 - Масштабні "зелені" проєкти: на Вінниччині планують збудувати п’ять вітропарків
17:00 - В Україні платежі за землю зросли на 15%: які регіони сплатили найбільше
16:56 - За рік податкова оштрафувала обмінники на 58 мільйонів гривень
16:50 - Оновлено вимоги до платоспроможності страховика
16:34 - Апеляція частково змінила запобіжний захід Кудрицькому
16:30 - ПДВ для ФОПів – боротьба із схемами чи розширення корупційних можливостей?
16:25 - Україна значно збільшила імпорт свинини
16:15 - Україна у світовому рейтингу розвитку ШІ піднялась на 14 позицій
16:09 - Оновлено порядок оцінки банками та банківськими групами операційного ризику
15:57 - Енергокомпанії братимуть державне обладнання в оренду без аукціонів
15:51 - Компанія Ахметова виграла родовище глин на Закарпатті
15:35 - До страхової компанії застосовано захід впливу
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 24.12.2025
15:25 - Уряд закликає НКРЕКП не змінювати тарифи на воду для населення
15:14 - Уряд ухвалив пакет рішень для зміцнення українського ОПК
15:03 - Одеський експортер сої повернув до бюджету майже 15 мільйонів
15:00 - Спрощення для бізнесу: Уряд запроваджує електронне декларування права на промислове рибальство
14:56 - Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 703,1 млн гривень
14:50 - Банки декількох країн посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією
14:30 - Мінрозвитку розповіло, які пункти пропуску реконструюватиме у 2026 році
14:21 - Індустріальний парк на Тернопільщині збільшив площу у п'ять разів
14:15 - Передсвятковий попит призвів до подорожчання огірків в Україні: яка їхня ціна
14:15 - Jean Jack — новий смак знайомої класики
13:50 - На продаж виставили активи банків на 298 мільйонів гривень
13:39 - У московії не знайшлося грошей на будівництво майже 1500 цивільних суден
13:25 - Уряд спрямував 8,8 млрд грн на компенсацію громадянам за знищене агресором житло
13:25 - Двох організаторів азартних ігор оштрафували на понад півтора мільйона: причина
13:00 - Соціальне підприємництво як стратегія стійкості: чому МХП розвиває мережу соціальних магазинів
13:00 - "Інвестори повертаються, але дивляться на ризики" — Анна Лаєвська про підсумки 2025 року
12:57 - В Одеському порту в результаті російської атаки пошкоджено судно


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32535
Австралійський долар28.1819
Така0.34451
Канадський долар30.7279
Юань Женьміньбі5.99
Чеська крона2.0409
Данська крона6.6451
Гонконгівський долар5.4125
Форинт0.126927
Індійська рупія0.46948
Рупія0.0025087
Новий ізраїльський шекель13.174
Єна0.26987
Теньге0.08261
Вона0.028417
Ліванський фунт0.00047
Малайзійський ринггіт10.3586
Мексиканське песо2.3464
Молдовський лей2.4985
Новозеландський долар24.5824
Норвезька крона4.1875
Саудівський ріял11.2244
Сінгапурський долар32.7552
Донг0.0015989
Ренд2.5211
Шведська крона4.5867
Швейцарський франк53.4607
Бат1.35319
Дирхам ОАЕ11.4627
Туніський динар14.5495
Єгипетський фунт0.8858
Фунт стерлінгів56.8501
Долар США42.1003
Сербський динар0.42287
Азербайджанський манат24.7649
Румунський лей9.7545
Турецька ліра0.983
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.7055
Болгарський лев25.3861
Євро49.6363
Ларі15.6216
Злотий11.73
Золото188909.1
Срібло2929.35
Платина91748.34
Паладій75644.98

Курси валют, встановлені НБУ на 24.12.2025