Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Ринок розвивається,
Україна – майбутнє світу,
Відкрий йому двері.

- Fin.Org.UA

Новини

18:25 - московія розглядає закупівлі зерна для компенсації перебоїв з експортом
17:28 - OpenAI на 20% знижує ціни для розробників на передову модель GPT-5.6
16:19 - Південна Корея випробує перший арктичний комерційний маршрут
15:10 - TikTok виплатить 400 мільйонів доларів у справі щодо конфіденційності дітей у США
13:55 - На заводі "Іскра" у Львові спалахнула пожежа: є постраждалі
13:12 - Ватикан побудує агросонячну електростанцію для забезпечення себе світлом
13:02 - Цього тижня українські регіони через Фонд підтримки енергетики отримали обладнання майже на 1,4 млн євро від ЄС, Великої Британії та Люксембургу
11:31 - московіяни завдали удару по розподільчому центру "Аврори"
11:16 - Під час атаки на Одещину ворог значно пошкодив енергетичні об’єкти
10:00 - Полонені, квіти й дрони: що перевозять військові авто на фронті — історії від бійців
10:00 - Сили оборони вперше уразили логістичний хаб Ozon у московії: вирує масштабна пожежа
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
00:00 - Регуляторні акти Міністерства енергетики України
22:18 - НБУ вимагає відсторонити відповідальну за фінмоніторинг у "Сенс банку"
22:00 - Уряд звільнив голову наглядової ради "Сенс банку"
21:50 - Національний банк заборонив надання фінансових послуг через інтернет-сервіси “MONEY24/7”, брендовані відділення “MONEY24/7” або з використанням бренду “MONEY24/7”
20:00 - Новини 21 серпня: Мінфіну доручили продати Сенс банк, суд обрав запобіжний захід Микитасю
19:50 - JYSK втратив магазин після удару московія по ТЦ у Кривому Розі
19:40 - Один із найбільших експортерів нафти став головним покупцем мазуту з московія
19:10 - Сомалійські пірати взяли на абордаж танкер Ірану
18:40 - московія за пів року знищила або пошкодила понад 300 українських АЗС – Шмигаль
18:10 - Біля Венесуели утворився затор з танкерів – порти не витримали темпу продажу нафти
17:40 - Одна з компаній екосистеми Genesis скоротила понад половину працівників
17:30 - КПІ ім. Ігоря Сікорського підключився до Системи BankID НБУ
17:10 - Курс євро на День Незалежності встановить новий історичний максимум
17:00 - Оприлюднено Проміжну скорочену консолідовану фінансову звітність Національного банку України за перше півріччя 2026 року
16:40 - НБУ перевіряє відключення фінмоніторингу в Сенс банку для застави Галущенка
16:30 - На чому заробляють готелі
16:10 - Об’єкти теплопостачання в Києві відновили на 90% – Кличко
15:45 - ВАКС обрав запобіжний захід Микитасю: яка сума застави


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33613
Австралійський долар31.9906
Така0.36509
Канадський долар32.5072
Юань Женьміньбі6.6447
Чеська крона2.1665
Данська крона6.9892
Гонконгівський долар5.6959
Форинт0.143842
Індійська рупія0.46655
Рупія0.0025239
Новий ізраїльський шекель14.9581
Єна0.28143
Теньге0.097183
Вона0.032271
Ліванський фунт0.000498
Малайзійський ринггіт11.0584
Мексиканське песо2.6423
Молдовський лей2.6002
Новозеландський долар26.7168
Норвезька крона4.8077
Саудівський ріял11.8937
Сінгапурський долар35.2037
Донг0.0017099
Ренд2.7883
Шведська крона4.7214
Швейцарський франк55.8615
Бат1.36684
Дирхам ОАЕ12.1587
Туніський динар15.4032
Єгипетський фунт0.8779
Фунт стерлінгів60.9845
Долар США44.659
Сербський динар0.44524
Азербайджанський манат26.2715
Румунський лей9.9407
Турецька ліра0.9291
СПЗ (спеціальні права запозичення)61.3711
Євро52.2492
Ларі17.0999
Злотий12.1245
Золото205330.38
Срібло3117.33
Платина84175.78
Паладій60736.64

Курси валют, встановлені НБУ на 24.08.2026