Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Investing for growth,
Buy and hold, long-term vision,
Patience brings rewards.

- Fin.Org.UA

Новини

20:00 - Новини 7 липня: найбільший НПЗ московія зупинився, Україна атакувала 8 танкерів "тіньового флоту"
19:40 - Атака на танкер в Ормузі ускладнила плани Британії та Франції з розмінування
19:05 - Найбільший НПЗ московії зупинився після атаки українського дрона
18:40 - Мінекономіки розповіло про зміни у структурі кредитування аграріїв
18:25 - московія вивозить рекордні обсяги нафти морем, але не може її продати
18:05 - Varus відкрив свій перший супермаркет у Вінниці
18:00 - У Карпатах запрацював електронний квиток для національних парків
17:57 - Результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва за перше півріччя 2026 року
17:55 - "Газпром" провалився на біржі до рівнів фінансової кризи 2008 року
17:25 - У Ормузькій протоці підірвали танкер Катару
17:22 - ВАКС дозволив зняти браслет з ексвіцепрем’єра Чернишова
17:20 - Відкликано ліцензію у ТОВ "СЕНТ ПРО"
17:10 - Агрокредитування перевищило довоєнний рівень: понад 70% позик іде на модернізацію
17:10 - Протягом дня СБС уразили у Криму п’ять електропідстанцій
16:55 - Нацбанк показав курс валют на середу: долар впаде, євро зросте
16:40 - Відкликано ліцензію в ТОВ "ФК "РОЯЛ ФІНАНС 1"
16:35 - Укрнафта отримала в управління арештовані корпоративні права Укрнафтобуріння
16:30 - Як інтелектуальна власність формує сучасний спорт
16:13 - БЕБ змусило комунальників відшкодувати до бюджету понад 13,7 мільйона гривень
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 08.07.2026
16:00 - Пішов із життя Заслужений природоохоронець України Микола Стеценко
15:40 - Міжнародні резерви України за місяць збільшилися на 12,1% – НБУ
15:28 - Наказ від 06.07.2026 № 7351 «Про надання грантів для виробництв переробної промисловості»
15:15 - На Полтавщині росіяни атакували промисловість, постраждали дві людини
15:00 - International Reserves Increased to USD 51.3 Billion in June
15:00 - Міжнародні резерви збільшилися до 51,3 млрд дол. США за підсумками червня
14:58 - Україна може стати третьою економікою Європи за темпом зростання – МВФ
14:52 - Пів мільйона данських крон на навчання медиків: Carlsberg Group посилює підтримку UNBROKEN
14:35 - У Києві збудують дизельні енергокомплекси потужністю 40 МВт – Кличко
14:30 - Укрнафта отримає в управління арештовану частку в Укрнафтобурінні


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33438
Австралійський долар30.9232
Така0.36222
Канадський долар31.3119
Юань Женьміньбі6.5522
Чеська крона2.1002
Данська крона6.8075
Гонконгівський долар5.6757
Форинт0.143728
Індійська рупія0.46865
Рупія0.0024755
Новий ізраїльський шекель14.7052
Єна0.27487
Теньге0.094647
Вона0.029396
Ліванський фунт0.000496
Малайзійський ринггіт10.9366
Мексиканське песо2.5559
Молдовський лей2.5313
Новозеландський долар25.3305
Норвезька крона4.539
Саудівський ріял11.8551
Сінгапурський долар34.4663
Донг0.0016927
Ренд2.7413
Шведська крона4.6084
Швейцарський франк55.1957
Бат1.33763
Дирхам ОАЕ12.1184
Туніський динар15.0778
Єгипетський фунт0.9118
Фунт стерлінгів59.5897
Долар США44.5098
Сербський динар0.43344
Азербайджанський манат26.1915
Румунський лей9.7225
Турецька ліра0.9502
СПЗ (спеціальні права запозичення)60.4717
Євро50.8836
Ларі16.8713
Злотий11.8538
Золото184842.97
Срібло2727.61
Платина73807.49
Паладій57052.22

Курси валют, встановлені НБУ на 08.07.2026