Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks rise and they fall
Investors gain and lose it all
Fortunes made and gone

- Fin.Org.UA

Новини

17:15 - У листопаді прибутки промисловості Китаю впали найшвидшими темпами за рік
16:45 - московіяни атакували об’єкти видобутку і ТЕЦ "Нафтогаза"
16:25 - У Міненерго повідомили, скільки українців все ще без світла
15:40 - Уряд перенаправляє три мільярда гривень на закупівлю озброєння
15:05 - Міненерго прокоментувало заяву московія щодо "ліцензування" енергоблока ЗАЕС
13:40 - московія продовжила заборону на експорт бензину на тлі ударів України по НПЗ
13:20 - "Укрзалізниця" протестує на кордоні автоматичну зміну ширини колії
12:05 - Національний кешбек: на вихідних надійдуть виплати за жовтень і листопад
11:35 - У столиці та на Київщині без світла наразі 600 тисяч споживачів
10:55 - Уряд оновив умови надання субвенції на облаштування укриттів
10:25 - "Укренерго" повідомило про наслідки російської атаки для енергетики
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 27.12.2025
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
19:30 - Нові індустріальні парки «МІСТО ДІЙ» та «ФУРСИ» включено до Реєстру
19:00 - Українські банки уклали кредитну угоду на 21,5 мільярда гривень для ОПК
18:44 - Міндіч заперечує свій зв’язок з виробником дронів "Файєр поінт"
18:35 - Заява Міністерства енергетики України щодо незаконного «ліцензування» енергоблока Запорізької атомної електростанції російською федерацією
18:16 - Українські банки об’єдналися для фінансування підприємства ОПК на понад 20 млрд грн
17:50 - Гендиректором "Укргазвидобування" став Юрій Ткачук
17:30 - Національний кешбек: виплата за жовтень-листопад відбудеться цими вихідними
17:20 - Затверджено порогове значення кредитної заборгованості, інформація про яку надається з Кредитного реєстру Національного банку
17:10 - Мінфін розповів про ситуацію із затвердженням місцевих бюджетів
16:46 - Повідомлення про оприлюднення проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження рішення наглядової ради Ради бізнес-омбудсмена щодо обрання Анки Фельдгузен на посаду бізнес-омбудсмена»
16:41 - Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження рішення наглядової ради Ради бізнес-омбудсмена щодо обрання Анки Фельдгузен на посаду бізнес-омбудсмена»
16:38 - Російський бізнес пожалівся Путіну на масову націоналізацію
16:30 - Що впливатиме на економіку на початку 2026 року
16:07 - АРМА вже отримало майже 2,5 мільйона гривень за продане судно USKO MFU
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 29.12.2025
15:37 - АМКУ оштрафував дві компанії за змову під час торгів Міноборони
15:12 - Міненерго до кінця грудня має надати річний план нарощення когенерації


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32549
Австралійський долар28.2121
Така0.34417
Канадський долар30.7427
Юань Женьміньбі6.0031
Чеська крона2.0458
Данська крона6.634
Гонконгівський долар5.4125
Форинт0.127686
Індійська рупія0.46817
Рупія0.0025107
Новий ізраїльський шекель13.1651
Єна0.26891
Теньге0.083207
Вона0.0291
Ліванський фунт0.00047
Малайзійський ринггіт10.3905
Мексиканське песо2.3468
Молдовський лей2.5055
Новозеландський долар24.4853
Норвезька крона4.1952
Саудівський ріял11.2149
Сінгапурський долар32.7548
Донг0.0015993
Ренд2.5223
Шведська крона4.5814
Швейцарський франк53.2857
Бат1.35519
Дирхам ОАЕ11.4528
Туніський динар14.5635
Єгипетський фунт0.8844
Фунт стерлінгів56.7692
Долар США42.0637
Сербський динар0.42217
Азербайджанський манат24.7434
Румунський лей9.7358
Турецька ліра0.9799
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.649
Болгарський лев25.3228
Євро49.5552
Ларі15.6023
Злотий11.7401
Золото189740.52
Срібло3129.08
Платина100323.61
Паладій77128.42

Курси валют, встановлені НБУ на 29.12.2025