Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Monetary policy,
Interest rates and inflation,
Central bank power.

- Fin.Org.UA

Новини

09:45 - Нафта стабільна попри заяви Трампа
09:00 - Каси "Укрзалізниці" працюють в посиленому режимі, відновлення онлайн-сервісів триває
08:30 - Умови сталого розвитку водопровідної галузі
08:00 - Цілого фонду замало. Як влада програє битву з отримувачами спецпенсій
23:00 - Накази Міністерства енергетики України
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:25 - Компанія прострочила поставки озброєння для ДПСУ за гроші, які призначались АОЗ
21:00 - Новини 24 березня: деталі збою системи "Укрзалізниці", звинувачення Коломойського його бізнес-партнером
20:35 - НБУ оштрафував "Ідея Банк" на понад 100 тисяч: причина
20:30 - Ключова система продажу квитків "Укрзалізниці" витримала кібератаку
20:00 - В Європі впали продажі Tesla, натомість зріс попит на елекромобілі Volkswagen та BMW
19:40 - В Україні знизився виторг від продажу тютюнових виробів та алкоголю
19:35 - Трамп повторив, що угоду про надра з Україною підпишуть найближчим часом
18:54 - В будинках Києва опалення відключать протягом 3-4 днів
18:25 - Бізнес-партнер Коломойського звинуватив його у відмиванні коштів через благодійний фонд
18:15 - До банку застосовано захід впливу за порушення вимог щодо етичної поведінки
17:53 - Трамп погрожує 25% митами усім країнам, що купують нафту у Венесуели
17:45 - Ускладнює ліквідацію наслідків ворожих атак: в Києві посилять контроль за паркуванням в дворах
17:20 - ОПЕК+ збільшуватиме видобуток нафти ще два місяці – Reuters
17:16 - Бізнес не може стояти на місці: як змінюватися, не руйнуючи компанію
16:50 - "Торговий апокаліпсис": США планують обкласти митами китайські вантажні судна
16:35 - Орудували в приміщенні КМДА: БЕБ викрило підпільне виробництво сигарет
16:22 - У московії зростають ціни на пальне: причини
16:16 - Інтерв’ю заступника Голови НБУ Юрія Гелетія та Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом Юрія Буци Clearstream GFF Podcast series
15:45 - Биткоин оттолкнулся от 200-дневки
15:45 - єОселя: Від початку дії програми українці отримали доступні кредити на житло на 26,4 млрд грн
15:45 - "Нова пошта" відкрила відділення в нідерландському Утрехті: деталі
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 25.03.2025
15:24 - Ілон Маск планує заробити мільярди на державних контрактах з урядом США
15:12 - В Україні завершили виплати "тисячі Зеленського"


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.1674
Канадський долар29.0409
Юань Женьміньбі5.7409
Чеська крона1.8057
Данська крона6.0449
Гонконгівський долар5.3573
Форинт0.113242
Індійська рупія0.48633
Рупія0.0025142
Новий ізраїльський шекель11.2516
Єна0.27792
Теньге0.082804
Вона0.028381
Мексиканське песо2.0638
Молдовський лей2.3135
Новозеландський долар23.8374
Норвезька крона3.9608
московський рубль0.49488
Сінгапурський долар31.1338
Ренд2.2966
Шведська крона4.1111
Швейцарський франк47.2268
Єгипетський фунт0.8228
Фунт стерлінгів53.8964
Долар США41.6446
Білоруський рубль15.1369
Азербайджанський манат24.4925
Румунський лей9.0624
Турецька ліра1.0959
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.3378
Болгарський лев23.0577
Євро45.0886
Злотий10.7885
Алжирський динар0.30678
Така0.3396
Вірменський драм0.105329
Домініканське песо0.66703
Іранський ріал0.00007112
Іракський динар0.031627
Сом0.47378
Ліванський фунт0.00042
Лівійський динар8.476
Малайзійський ринггіт9.2849
Марокканський дирхам4.1619
Пакистанська рупія0.1482
Саудівський ріял11.0469
Донг0.0016211
Бат1.21254
Дирхам ОАЕ11.2812
Туніський динар13.0501
Узбецький сум0.0032174
Новий тайванський долар1.25939
Туркменський новий манат11.8375
Сербський динар0.36798
Сомоні3.7938
Ларі14.8366
Бразильський реал7.0922
Золото125919.94
Срібло1378.17
Платина40638.05
Паладій39893.03

Курси валют, встановлені НБУ на 25.03.2025