Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Ринок розвивається,
Нові ідеї й можливості,
Багатство чекає.

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:40 - Макроекономічний та монетарний огляд, квітень 2026 року
21:35 - Зеленський доручив уряду підготувати програми проти зростання цін для населення
21:00 - Новини 7 квітня: зупинка Слов’янської ТЕС, вартість кошику на Великдень
20:45 - На внутрішньому ринку легковиків зросла активність покупців: які моделі обирають найчастіше
20:25 - Водії громадського транспорту Гвінеї-Бісау масово страйкують через ціни на пальне
19:50 - Українці почали частіше купувати нові вантажівки: які марки найпопулярніші
19:15 - На трасі Київ-Чоп частково обмежать рух: на якій ділянці
19:06 - московія та Китай ветували резолюцію Радбезу ООН про розблокування Ормузу
18:49 - Помер один з перших міністрів фінансів України
18:42 - Лубінець звинуватив Мінсоцполітики у невиплаті 169 тисяч пенсій через бюрократію
18:40 - Верховна Рада схвалила в цілому закон щодо об’єднання електроенергетичних ринків України та ЄС
18:35 - «Промисловий безвіз»: Верховна Рада ухвалила закон про гармонізацію системи акредитації та технічного регулювання з вимогами ЄС
18:15 - 8 квітня графіки відключень електрики для бізнесу діятимуть вранці та ввечері
18:00 - Денис Шмигаль: Атомна генерація буде основою нової енергетичної архітектури України
18:00 - Понад 3,6 млрд грн — результат онлайн-аукціонів на Прозорро.Продажі за I квартал 2026 року
18:00 - Національний банк у березні 2026 року застосував до одного банку і п’яти небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства
17:35 - Слов'янська ТЕС зупинила роботу внаслідок ворожих атак
17:25 - Російський НПЗ за 800 кілометрів від України зупинив роботу після атаки дронів
17:00 - В Україні тестують пілот IKEE із переробки будівельного сміття для доріг
17:00 - Україна об’єднає енергоринок з ЄС: Рада ухвалила закон про market coupling
16:30 - Як отримати житло від держави: три актуальні програми компенсацій
16:20 - Рада продовжила дію військового збору на 3 роки після завершення війни
16:18 - Про затвердження листа очікувань власника акціонерного товариства «Агентство індустріального розвитку «Зроблено в Україні» на 2026 рік, затвердженого наказом Мінекономіки від 07.04.2026 № 4801
16:05 - В ДАР призупинено добір на дотацію на утримання кіз та овець
16:00 - Ціна на російську нафту зросла до найбільшої за 13 років
15:57 - Ключові рішення НКЦПФР від 07.04.2026
15:35 - Як врятувати придунайські водойми: в Мінекономіки для півдня Одещини шукають нові рішення
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 08.04.2026
15:30 - На окупованій Луганщині забирають працівників промисловості на війну проти України


Більше новин