Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Earnings reports out
Profit margins scrutinized
Market reacts fast

- Fin.Org.UA

Новини

18:00 - московіяни знову атакували енергетику Чернігівщини, низка громад без світла
16:50 - Найбільший порт московія відновив завантаження нафти після ударів ракет
15:55 - Іноземні інвестори повертаються на китайський ринок акцій
14:40 - "Чебурнет": у московія перебої з дротовим інтернетом, працюють лише сайти з держсписку
13:39 - Суд відібрав у підприємства будівлю Національної академії статистики
12:32 - Hyundai оголошує інвестиції в Південній Кореї на 86 мільярдів доларів
11:24 - Прокуратура не змогла примусово виселити компанію з "Батьківщини-Мати"
10:58 - Україна домовилась за постачання газу із Греції: із фінансуванням допоможуть
10:00 - На Одещині знеструмлення після атаки московія
09:46 - Зеленський анонсував кадрові зміни у енергетиці на тлі аудиту
09:05 - День працівників сільського господарства України
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 16.11.2025
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:15 - Попри збільшення мита, московія збільшила експорт добрив до ЄС
17:55 - На Чернігівщині світло повернули половині споживачів
17:30 - "Каолінова справа" на 190 мільйонів гривень: прокурори завершили розслідування
17:28 - Микола Колісник: На Чернігівщині триває ліквідація наслідків атаки на енергетичні об’єкти. Світло вже повернули половині споживачів
16:58 - московіяни знову знищили склад одного з найбільших фармдистриб’юторів країни
16:45 - "Лукойл" віддав аеропорту Кишинева паливний термінал
16:15 - Перезавантаження держпідприємств: Зеленський розповів, як воно відбудеться
15:55 - АМКУ на 11 мільйонів гривень оштрафував продавців дієтичних добавок
14:50 - «Зимова тисяча»: як підтримати українських виробників
14:32 - "Пакунок школяра": Мінсоцполітики закриває прийом заяв
13:48 - "Зимова підтримка" поклала "Дію", але півмільйона українців заявки вже подали
13:30 - Розвалювався на льоту: у московії екстрено посадили літак
12:55 - Падіння акцій технологічних компаній підігріло розмови про "бульбашку" ШІ
12:30 - Залучення інвестицій для відбудови енергосектору: результати другого дня ReBuild Ukraine 2025
12:00 - Естонія виділяє 3,5 мільйона євро на Starlink для України
11:00 - Закордонні активи "Лукойлу": США відтермінували санкції
10:10 - "Зимова підтримка" стартувала, але поки лише у застосунку "Дія"


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32316
Австралійський долар27.4326
Така0.34392
Канадський долар29.9874
Юань Женьміньбі5.9242
Чеська крона2.0245
Данська крона6.5591
Гонконгівський долар5.4091
Форинт0.127308
Індійська рупія0.47376
Рупія0.0025166
Новий ізраїльський шекель12.9844
Єна0.27309
Теньге0.08021
Вона0.028996
Ліванський фунт0.000469
Малайзійський ринггіт10.1726
Мексиканське песо2.2898
Молдовський лей2.4855
Новозеландський долар23.9031
Норвезька крона4.1768
Саудівський ріял11.2113
Сінгапурський долар32.3676
Донг0.0015955
Ренд2.4566
Шведська крона4.4589
Швейцарський франк53.3126
Бат1.29784
Дирхам ОАЕ11.4463
Туніський динар14.3259
Єгипетський фунт0.8909
Фунт стерлінгів55.4033
Долар США42.0423
Сербський динар0.41787
Азербайджанський манат24.7279
Румунський лей9.6323
Турецька ліра0.9932
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.282
Болгарський лев25.0341
Євро48.9835
Ларі15.5401
Злотий11.5704
Золото172932.59
Срібло2177.5
Платина65248.39
Паладій59181.68

Курси валют, встановлені НБУ на 17.11.2025