Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Inflation, deflation,
Interest rates and fiscal policy,
The world of finance.

- Fin.Org.UA

Новини

20:00 - Уряд встановив єдиний порядок підготовки Національного плану з енергетики та клімату
19:40 - Підтримка оборонної промисловості: Уряд запроваджує спрощену процедуру в межах Defense City
18:00 - Зроблено в Україні: в індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано або будується 37 заводів
18:00 - 0,95% росту ВВП забезпечила програма "Зроблено в Україні" – Свириденко
17:14 - У Києві прорвало тепломережу
17:06 - Спадщина без конфліктів: ключові інструменти для розподілу активів
16:19 - Ціни на нафту продовжують падати на початку 2026 року
16:00 - Меліорація в Україні: підсумки року реформ та підтримки державою будівництва зрошувальних систем
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 05.01.2026
15:03 - Маск заявив, що у 2026 році почне масово виробляти імпланти для керування пристроями думками
15:00 - Чи стане українська енергетика магнітом для зелених інвестицій ЄС?
14:44 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
14:07 - ДБР ліквідувало канал постачання кокаїну: організував українець, який відсидів у США
13:45 - Політика «Зроблено в Україні» забезпечила 0,95 в.п. зростання ВВП у 2025 році
13:16 - московіяни атакували магазин JYSK у Запоріжжі
13:10 - 2025 рік у енергетичній сфері України: розвиток розподіленої генерації
13:10 - Реформа рибного господарства: підсумки 2025 року
13:00 - Що відбувається на ринку нових авто та як премія "Авто Лідер" визначає найкращих
12:45 - ДТЕК показала масштаби руйнувань енергооб’єктів на Одещині
12:25 - Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?
12:23 - Коли необхідно подавати до контролюючих органів витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
12:22 - Зміна облікових даних: алгоритм дій фізичної особи – платника податків
12:21 - До уваги ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп!
12:20 - США у 2025 році активніше залучали державні інвестиції, ніж країни, що розвиваються
12:19 - Платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів майже 162 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску
12:17 - Інформація для платників єдиного внеску щодо уточнення категорій платників в розрізі символів звітності
12:16 - Вимога щодо обов’язкового використання платіжних терміналів для певних категорій торговців відтермінована
12:15 - 2026 рік для ФОП: нові розміри єдиного податку та військового збору
12:13 - 2026 рік для ФОП: нові розміри єдиного податку та військового збору
12:01 - Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?


Більше новин