Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Traders watch and wait,
Candlesticks rise and fall fast,
Money generates.

- Fin.Org.UA

Новини

18:30 - "Зимова підтримка": у новій хвилі українцям виплатять 350 мільйонів гривень
18:20 - L'Oreal придбала 20% компанії Galderma
18:10 - Український ГМК за 11 місяців: виробництво чавуну зросло, сталі – знизилося
18:05 - Казахстан вирішив качати нафту через Китай після атаки України на порт московія
18:01 - АРМА знайшло покупця на судно, яке вивозило крадену агропродукцію з Криму
18:00 - Розвиток зрошення: в Мінекономіки обговорили кроки з прискорення передачі гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів
17:56 - Енергетики показали графіки відключення світла на вівторок 9 грудня
17:35 - Нацбанк показав, яким буде курс долара і євро на вівторок 9 грудня
17:22 - Кількість оформлених фіскальних чеків зростає – податкова
17:10 - Порушення правил зберігання пального: бурова компанія "Енергофінанс" сплатить штраф
17:03 - Незадекларовані активи голови облради та депутатки: слідство завершено
17:00 - Post COP30: підсумки, здобутки та наступні кроки кліматичної політики України
16:55 - Мережу магазинів відомої франшизи напівфабрикатів викрили в ухиленні від сплати податків
16:25 - По Україні почалися аварійні відключення світла: графіки не діють
16:05 - АРМА шукає управителів на нерухомість ексміністра Захарченка
16:00 - єОселя: щотижнева статистика
15:55 - "Нафтогаз" заявив про розкриття масштабної схеми крадіжки газу
15:50 - На Харківщині внаслідок обстрілу московія четверо дорожників поранені, один загиблий
15:30 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 09.12.2025
15:22 - В Україні у 2026 році студентські стипендії зростуть вдвічі – Мінфін
15:15 - Коломойського не привезли до суду, де він обіцяв "гучну заяву": зламалось авто
15:05 - Презентація Стратегії зайнятості населення 2030
15:00 - В Україні кількість пропозицій житла під єОселю зросла в рази
15:00 - Як роботи замінюють будівельників
14:55 - Уряд московія визнав падіння цін на російську нафту до мінімуму з 2020 року
14:30 - В "Укргідроенерго" затвердили фінплан на 2026 рік
14:15 - Нуль кандидатів українців: Новим бізнес-омбудсменом знову буде іноземець
13:55 - Участь Мінекономіки у засіданні Уряду 28 листопада 2025 року
13:53 - Участь Мінекономіки у засіданні Уряду 26 листопада 2025 року


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32402
Австралійський долар27.9303
Така0.34419
Канадський долар30.4723
Юань Женьміньбі5.952
Чеська крона2.0213
Данська крона6.5638
Гонконгівський долар5.407
Форинт0.1279
Індійська рупія0.46693
Рупія0.0025198
Новий ізраїльський шекель13.1059
Єна0.27044
Теньге0.082327
Вона0.028685
Ліванський фунт0.00047
Малайзійський ринггіт10.2285
Мексиканське песо2.3131
Молдовський лей2.4745
Новозеландський долар24.3375
Норвезька крона4.1597
Саудівський ріял11.2088
Сінгапурський долар32.4514
Донг0.0015958
Ренд2.4784
Шведська крона4.4784
Швейцарський франк52.2349
Бат1.32092
Дирхам ОАЕ11.4545
Туніський динар14.3608
Єгипетський фунт0.8853
Фунт стерлінгів56.0372
Долар США42.07
Сербський динар0.4173
Азербайджанський манат24.7441
Румунський лей9.6325
Турецька ліра0.9883
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.3594
Болгарський лев25.064
Євро49.0242
Ларі15.5826
Злотий11.5905
Золото177239.23
Срібло2461.08
Платина69962.83
Паладій61776.43

Курси валют, встановлені НБУ на 09.12.2025