Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bulls and bears collide
Chaos in the financial world
Invest with caution

- Fin.Org.UA

Новини

15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 23.12.2025
15:00 - Україна запустила нові маршрути імпорту газу
14:28 - У Раді розповіли, які обсяги генерації введені в експлуатацію цього року
14:25 - Навіщо нам ускладнюють оподаткування?
14:18 - Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання дебіторської заборгованості нерезидента щодо якої минув строк позовної давності?
14:16 - Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом
14:15 - ПДВ: чи переноситься від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника?
14:15 - В "Дії" з'явилась послуга компенсації автоцивілки для ветеранів та ветеранок
14:13 - Чи підлягає оподаткуванню дохід нерезидента, отриманий від продажу фізичні особі – резиденту України корпоративних прав в статутному капіталі української юридичної особи?
14:12 - Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання
14:10 - Фізична особа – резидент України є контролюючою особою: визначення об’єкта оподаткування ПДФО за певних умов
14:09 - До уваги фізичних осіб - власників земельних ділянок одного виду використання, загальна площа яких не перевищує межі граничних норм!
14:08 - Про визначення доходу, отриманого через платформу OnlyFans
14:06 - Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?
14:05 - Про терміни давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та безготівковій формі
14:03 - Податкова знижка: яким документом платник ПДФО може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо у квитанціях одна сума?
14:02 - Дніпропетровщина: понад 700,8 млн грн спрямували до місцевих бюджетів юридичні особи – платники податку на нерухоме майно
14:00 - Від платників податку на прибуток підприємств місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 698,4 млн гривень
13:58 - Екологічний податок: внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 269,5 млн гривень
13:56 - Довіра будується на прозорій комунікації: робота податківців у громадах області
13:55 - Громадська рада при податковій Дніпропетровщини: системний діалог триває
13:54 - Актуальні податкові питання у фокусі зустрічі з бізнесом Павлоградщини
13:52 - Комунікація задля підвищення податкової обізнаності
13:51 - Працюємо у громадах: зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками Синельниківщин
13:50 - "Укрзалізниця" повідомила тривалість затримки поїздів через аварію під Коростенем
13:49 - Спрощення процедур для роботи бізнесу: кількість ризикових платників скоротилася майже вдвічі, заблокованих накладних – майже вчетверо
13:48 - ДПС посилює ефективність бізнес-процесів у співпраці з експертами Казначейства США
13:46 - Послуги усіх Центрів обслуговування платників тепер доступні для людей з порушеннями слуху
13:30 - Для українських стартапів запустили нову грантову програму
13:20 - Україна отримала 2,3 мільярда євро в межах Ukraine Facility


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32522
Австралійський долар28.0117
Така0.34485
Канадський долар30.6132
Юань Женьміньбі5.9895
Чеська крона2.035
Данська крона6.6266
Гонконгівський долар5.4181
Форинт0.127648
Індійська рупія0.47015
Рупія0.0025126
Новий ізраїльський шекель13.1573
Єна0.26779
Теньге0.081786
Вона0.028464
Ліванський фунт0.000471
Малайзійський ринггіт10.335
Мексиканське песо2.3423
Молдовський лей2.4896
Новозеландський долар24.3996
Норвезька крона4.1643
Саудівський ріял11.2383
Сінгапурський долар32.673
Донг0.0016005
Ренд2.5239
Шведська крона4.561
Швейцарський франк53.1302
Бат1.35233
Дирхам ОАЕ11.4755
Туніський динар14.5044
Єгипетський фунт0.8879
Фунт стерлінгів56.6177
Долар США42.1482
Сербський динар0.42133
Азербайджанський манат24.7901
Румунський лей9.7275
Турецька ліра0.9846
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.6315
Болгарський лев25.3006
Євро49.4904
Ларі15.6139
Злотий11.7499
Золото186091.89
Срібло2910.31
Платина87726
Паладій74770.06

Курси валют, встановлені НБУ на 23.12.2025