Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





The stock market can be quite a thrill,
But beware, it can also make you ill.
Keep a steady hand, and stay the course,
And you'll be on your way to financial force.

- Fin.Org.UA

Новини

21:00 - Новини 15 липня: величезні пенсії для деяких українців, дешеві авто для чиновників
20:30 - Инфляционные данные из США ослабили надежды на снижение ставки
20:26 - Данська компанія допомагає росіянам вивозити зерно з окупованого Бердянська – ЗМІ
19:54 - Будівництво електростанцій: Казахстан вирішив відмовитися від послуг московії
19:15 - Чиновники "за копійки" купують авто: журналісти виявили сотні таких випадків
18:55 - В Україні відновили понад 50% генерації, пошкодженої атаками московія
18:40 - Інвестиційний фонд відбудови: США та Україна почали шукати адміністратора
18:14 - Тривала відбудова у Бучі: для багатоповерхівки замовили додаткових робіт на 30 мільйонів
17:55 - Стимулы просочились: Китайская экономика демонстрирует ускорение
17:50 - НБУ застосував заходи впливу до двох страховиків та фінкомпанії: що вони передбачають
17:26 - Нацбанк показав курс долара та євро на середу 16 липня
17:10 - Wizz Air Abu Dhabi припиняє роботу: в чому причина
16:50 - Китай обіцяє посилити підтримку московії після санкційних погроз від Трампа – росЗМІ
16:45 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:45 - Ушестеро дорожче: ФДМУ продав будівлю держінституту у Києві
16:40 - США та Україна розпочали пошук адміністратора для Інвестиційного фонду відбудови
16:20 - В Україні викрили масштабне виробництво підробок агрохімії під виглядом товарів відомих брендів
16:05 - Перевершити найрозумніших людей: Цукерберг витратить сотні мільярдів на "суперінтелект"
16:00 - Санкції без доказів
15:45 - Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС
15:40 - До двох страховиків та фінансової компанії застосовано заходи впливу
15:35 - У Києві хочуть суттєво наростити встановлення будинкових лічильників тепла
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 16.07.2025
15:14 - Дайджест НКЦПФР: динаміка торгів цінними паперами — червень 2025
15:10 - Мінфін спрямував на соцвиплати 191,5 мільярда: на що пішли кошти
14:59 - В Україні змінилися показники продажів пального на АЗС
14:55 - Поліція заплатила 63 долари харків'янці за порноконтент: жінці присудили 3 роки
14:45 - Порядок реєстрації колекторських компаній буде оновлено
14:43 - Повідомлення про оприлюднення проєкту проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 і від 24 лютого 2016 р. № 117”
14:41 - Чверть російських вугільних підприємств – під загрозою закриття


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32262
Австралійський долар27.4388
Така0.3462
Канадський долар30.5531
Юань Женьміньбі5.8286
Чеська крона1.9778
Данська крона6.5389
Гонконгівський долар5.3275
Форинт0.121849
Індійська рупія0.4873
Рупія0.0025708
Новий ізраїльський шекель12.4958
Єна0.28273
Теньге0.079526
Вона0.03028
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.86
Мексиканське песо2.2357
Молдовський лей2.4699
Новозеландський долар25.0592
Норвезька крона4.1122
Саудівський ріял11.1505
Сінгапурський долар32.6243
Донг0.0016003
Ренд2.347
Шведська крона4.3311
Швейцарський франк52.4863
Бат1.28827
Дирхам ОАЕ11.3858
Туніський динар14.469
Єгипетський фунт0.8463
Фунт стерлінгів56.2243
Долар США41.8211
Сербський динар0.4167
Азербайджанський манат24.5963
Румунський лей9.6083
Турецька ліра1.0399
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.1776
Болгарський лев24.9604
Євро48.8031
Ларі15.4208
Злотий11.4701
Золото140316.48
Срібло1600.51
Платина58115.86
Паладій50821.42

Курси валют, встановлені НБУ на 16.07.2025