Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Buy low, sell high, right?
But emotions can cloud sight
Discipline is key

- Fin.Org.UA

Новини

09:00 - Золото стабілізувалось після різкого зростання і падіння
08:40 - Автогаз рекордно подорожчав: у чому причина і що буде далі
08:30 - Три ключі до нової епохи комерції
23:00 - Накази Міністерства енергетики України
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:01 - Свириденко взяла АРМА під свою особисту відповідальність
20:30 - Новини 29 грудня: коли світло буде без графіків, звільнення Шурми з Наглядової ради "Нафтогазу"
20:22 - Уряд дозволив ФОПам не встановлювати термінали до кінця воєнного стану
20:05 - Уряд оновив механізми управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України в межах інструменту Ukraine Facility
20:00 - Шурму звільнили з наглядової ради "Нафтогазу"
19:50 - В Україні викрили схему незаконного заволодіння електрикою на 168 мільйонів
19:45 - Уряд відтермінував строки обов’язкового використання платіжних терміналів для підприємців
19:36 - У світі впали ціни на кукурудзу
19:30 - Оновлено підходи щодо обмеження максимального розміру ризику на одного контрагента / групу пов’язаних контрагентів
18:50 - Виробника та постачальника масла для ЗСУ оштрафували за поширення неправди про товар
18:45 - Національний банк оновив авторизаційні вимоги для надавачів фінансових послуг
18:31 - "Укроборонпром" оголошує про відбір до Наглядових рад своїх підприємств
18:12 - 30 грудня графіки відключення світла діятимуть усю добу
18:00 - Hyundai не може викупити свій завод в московія попри умови контракту, які це дозволяють
17:56 - Зведений перелік покупців у розрізі уповноважених банків, які отримають часткову компенсацію за придбану техніку і обладнання вітчизняного виробництва у листопаді 2025 року
17:51 - NBU Releases Bank-by-Bank Results of Resilience Assessment
17:51 - Національний банк оприлюднив результати оцінки стійкості в розрізі банків
17:50 - На українському ринку знизились ціни на картоплю
17:43 - Список сільськогосподарських товаровиробників в розрізі уповноважених банків, які отримали часткову компенсацію вартості за придбану вітчизняну техніку та обладнання для агропромислового комплексу за листопад 2025 року
17:40 - Список сільськогосподарських товаровиробників в розрізі уповноважених банків, які отримали часткову компенсацію вартості за придбану вітчизняну техніку та обладнання для агропромислового комплексу за жовтень 2025 року
17:38 - Список сільськогосподарських товаровиробників в розрізі уповноважених банків, які отримали часткову компенсацію вартості за придбану вітчизняну техніку та обладнання для агропромислового комплексу за вересень 2025 року
17:37 - Нацбанк показав курс долара та євро на вівторок 30 грудня
17:36 - Список сільськогосподарських товаровиробників в розрізі уповноважених банків, які отримали часткову компенсацію вартості за придбану вітчизняну техніку та обладнання для агропромислового комплексу за серпень 2025 року
17:34 - Список сільськогосподарських товаровиробників в розрізі уповноважених банків, які отримали часткову компенсацію вартості за придбану вітчизняну техніку та обладнання для агропромислового комплексу за липень 2025 року
17:20 - 112 об’єктів державної та арештованої нерухомості спрямують на потреби ВПО


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32649
Австралійський долар28.2396
Така0.34539
Канадський долар30.825
Юань Женьміньбі6.0253
Чеська крона2.0449
Данська крона6.6487
Гонконгівський долар5.4309
Форинт0.128088
Індійська рупія0.46923
Рупія0.0025148
Новий ізраїльський шекель13.2046
Єна0.27006
Теньге0.084091
Вона0.02939
Ліванський фунт0.000471
Малайзійський ринггіт10.3977
Мексиканське песо2.3556
Молдовський лей2.5163
Новозеландський долар24.4695
Норвезька крона4.2005
Саудівський ріял11.2569
Сінгапурський долар32.8442
Донг0.0016062
Ренд2.5352
Шведська крона4.5933
Швейцарський франк53.4133
Бат1.34242
Дирхам ОАЕ11.4944
Туніський динар14.6073
Єгипетський фунт0.8847
Фунт стерлінгів56.9308
Долар США42.2179
Сербський динар0.42322
Азербайджанський манат24.8341
Румунський лей9.7451
Турецька ліра0.9833
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.8275
Болгарський лев25.3927
Євро49.6525
Ларі15.6816
Злотий11.7429
Золото188427.78
Срібло3168.63
Платина97452.42
Паладій72347.13

Курси валют, встановлені НБУ на 30.12.2025