Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02.2025 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





IMF and World Bank
Acting for global finance
Amidst controversy

- Fin.Org.UA

Новини

15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 21.05.2026
15:15 - Поліція викрила одесита, який обкрадав онлайн-крамницю у США
15:03 - АРМА почало шукати управителя на нерухомість Жеваго
14:48 - До двох фінансових компаній застосовано заходи впливу
14:40 - Через санкції США контейнерні перевізники відміняють рейси до Куби
14:21 - США тиснуть на Україну, щоб послабити санкції проти білоруських добрив
14:17 - НКЦПФР та Світовий банк провели зустріч: вступ до IOSCO, сек’юритизація та пенсійна реформа
14:14 - З ужгородського податківця хочуть стягнути необґрунтовані активи на 4 мільйона гривень
13:40 - "Укрзалізниця" розповіла, як втрата вагонів позначиться на її роботі влітку
13:39 - У Сербії кількість українських підприємців зросла у 3 рази за час війни: який бізнес розвивають
13:10 - Нігерія збільшує видобуток нафти на тлі війни у Ірані
13:05 - В Україні кожен п'ятий іноземний ФОП має громадянство московія
13:00 - Кейс Maestro Hotel Management: як запустити міжнародний готельний бренд в умовах війни
12:55 - По п'ять крапель: скільки п'ють українські водії
12:53 - Національний банк успішно реалізував нерухомість, отриману в рахунок погашення боргу банку перед регулятором
12:45 - АЗС масово підвищили ціни на бензин – ЗМІ
12:35 - БЕБ викрило оптовика на ухиленні від сплати 15 мільйонів гривень ПДВ
12:30 - Гра в інвестора
12:25 - Від 2 до 9 років: скільки часу українцям треба відкладати кошти на купівлю квартири
12:07 - Уряд створив корупційний механізм для будівельних закупівель – TI Ukraine
11:55 - Свириденко представила нову економічну стратегію України на 15 років
11:32 - Масштабна спецоперація: в Нацполі викрили схему прикриття "порноофісів"
11:25 - "Десятки тисяч родин без світла": росіяни атакували об’єкт ДТЕК на Одещині
11:23 - Чи може ФОП бути платником єдиного податку другої групи, якщо надає послуги фізичній особі, а оплата вартості послуг здійснюється юридичною особою, яка не є платником єдиного податку?
11:05 - Через ворожі атаки є знеструмлені споживачі в шести областях
10:52 - Порядок обчислення сум податку на нерухоме майно для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
10:51 - Які одиниці обліку пального та спирту етилового використовуються в CЕАРП та СЕ?
10:50 - Контролюючий орган не надіслав (не вручив) ППР у встановлені строки: чи притягуються фізична особа до відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю?
10:49 - Юридична особа утворена відповідно до законодавства іноземної держави: підстави для взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку відокремленого підрозділу
10:48 - Суб’єкти господарювання уклали договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?


Більше новин