Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bank of England watch
Interest rates and monetary
Policy shifts and turns

- Fin.Org.UA

Новини

16:39 - Опалювальний сезон розпочнеться найближчими днями – Гринчук
15:49 - московія знову атакувала шахту ДТЕК на Дніпропетровщині
15:15 - Україна вивела усі дев’ять підконтрольних енергоблоків АЕС з ремонту – Буславець
14:10 - Прем'єр-міністр Онтаріо знову викликав гнів Трампа рекламою з Рейганом
13:15 - московіяни обстріляли енергооб’єкт на Харківщині
13:00 - Moody's знизило кредитний прогноз Франції зі стабільного до негативного
11:54 - Mondelez скоротила до 50% витрат на маркетинг завдяки ШІ
10:45 - Ferrari виходить на криптовалютні ринки
10:00 - У "Резерв+" можна буде отримати ще два види відстрочки
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 25.10.2025
00:45 - Ризикові інвестиції в американські цінні папери: комплексний аналіз з реальними даними компаній у 2025 році
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 24 жовтня: графіки відключень послаблять, встановлять ліміти для гравців азартних ігор
20:25 - Київ виділив пів мільярда на забезпечення подачі води після відключень світла
20:05 - Снижение в золоте только началось
20:05 - Что дальше: Ставка ФРС и визит Трампа в Азию
19:55 - В московії несподівано почалося скорочення виробництва на військових заводах
19:50 - ЄС звинуватив Meta і TikTok у нехтуванні безпекою користувачів і прозорістю даних
19:10 - Велика переплата з бюджету за електроенергію: експосадовиці вручили підозру
19:00 - Ukraine Investment Framework: нові програми допомоги Україні від країн ЄС та Норвегії
18:55 - Мінцифри шукає ідеї ШІ-рішень для "Дії" на першому державному хакатоні
18:53 - "Укренерго" у суботу послабить графіки відключень електроенергії
18:35 - В Україні запрацює автоматичне продовження відстрочок: що зміниться
18:25 - Індія купила близькосхідну нафту замість російської – Bloomberg
18:02 - Нацбанк показав, яким буде курс долара і євро у понеділок 27 жовтня
18:00 - Уряд запускає механізм компенсацій бізнесу за зруйноване майно та страхування від воєнних ризиків
17:55 - Уряд запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу
17:40 - Monobank і лимони: скільки коштують брендові комунікації
17:30 - Редкий единый порыв роста доллара и индексов


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32288
Австралійський долар27.2959
Така0.34397
Канадський долар29.94
Юань Женьміньбі5.8963
Чеська крона2.004
Данська крона6.5287
Гонконгівський долар5.4051
Форинт0.125129
Індійська рупія0.47808
Рупія0.0025296
Новий ізраїльський шекель12.7623
Єна0.27456
Теньге0.078093
Вона0.029175
Ліванський фунт0.000469
Малайзійський ринггіт9.9446
Мексиканське песо2.2817
Молдовський лей2.4592
Новозеландський долар24.1146
Норвезька крона4.1979
Саудівський ріял11.1986
Сінгапурський долар32.3103
Донг0.0015964
Ренд2.4219
Шведська крона4.4724
Швейцарський франк52.7202
Бат1.28188
Дирхам ОАЕ11.434
Туніський динар14.3085
Єгипетський фунт0.8826
Фунт стерлінгів55.8748
Долар США41.9969
Сербський динар0.41582
Азербайджанський манат24.7099
Румунський лей9.5942
Турецька ліра1.0005
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.202
Болгарський лев24.9329
Євро48.7668
Ларі15.4804
Злотий11.4931
Золото170513.71
Срібло2017.42
Платина66699.9
Паладій59180.77

Курси валют, встановлені НБУ на 27.10.2025