Наукові парки: чому вони на часі?

Інновації рухають країни вперед.
Вони рятують життя, полегшують повсякденні процеси, стимулюють економічне зростання, стають незамінними в багатьох сферах. В Україні ми бачимо інновації у використанні дронів, штучного інтелекту та ведення війни за допомогою програмного забезпечення.
Це ті механізми, які допомагають нашим військовим ефективно вести боротьбу і перемагати на полі бою. Водночас, виклики, з якими зіштовхнулась наша країна, не обмежується полем бою: вони є рушійною силою для інновацій у сфері енергетики, медицини, біопротезування. Це все стало можливим завдяки науковцям та новаторам.
А що буде, якщо акумулювати їхні можливості в одному місці та дати простір для спільної роботи та обміну досвідом? Для цього існують наукові парки.
Більше про них та їхній розвиток в Україні далі. Що ж таке наукові парки? Наукові парки (НП) – це підприємства, які створюють заклади вищої освіти та/або наукові установи спільно з бізнесом.
Читайте також: Навіщо Україні 100 індустріальних парків НП стимулюють інноваційний розвиток країни, адже об’єднують в одному місці новаторські ідеї, ресурси для проведення досліджень та капітал.
Це сприяє створенню нових виробничих моделей, конкурентоспроможних продуктів та їхній подальшій комерціалізації. Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 37 наукових парків.
Лише 5 із них проводять активну господарську діяльність. Наразі розбудова НП є елементом Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030.
Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.Яку проблему вони вирішують? Зважаючи на те, що більшість закладів вищої освіти та наукових установ належать державі, то наукові парки є легальним механізмом для плідного державно-приватного партнерства. Вони прискорюють впровадження наукових ідей у виробництво, підтримують інноваційне підприємництво та залучають приватний капітал, необхідний для фінансування прикладних досліджень.
Тобто таких, які вже завтра можуть бути застосовані в реальному секторі економіки.
Самі по собі наукові знання чи інноваційні рішення не мають реальної цінності, допоки вони не впроваджені у виробництво або не використовуються споживачами як повсякденні інструменти. За наявної моделі здійснення прикладних наукових досліджень, бізнесу вигідніше запросити науковця до себе в штат або отримати послугу від нього напряму, не залучаючи заклади вищої освіти (ЗВО) або наукові установи (НУ).
Це є наслідком високого фіскального навантаження та забюрократизованих процедур державних освітніх та наукових установ.
Як результат, науковець просто відкриває ФОП та йде у бізнес.
Це спричиняє значне вимивання інтелектуального капіталу з української науки. Наукові парки стають базою для створення потужної інноваційної інфраструктури, розвитку наукоємних стартапів, ЗВО та НУ, сприяють зростанню інтелектуального капіталу та продуктивності праці. Запропонована реформа наукових парків створить умови для співпраці бізнесу та науки на зручних ринкових умовах. Що їм заважає розвиватись зараз? Попри всі переваги НП як майданчика для взаємодії науки та бізнесу, формування НП як інституцій в Україні не відбулося. Причини такі: високе податкове навантаження; зарегульованість операційної діяльності – звужене коло засновників та партнерів НП, складність взаємодії між ними і Міністерством освіти і науки України (МОН); вимивання інтелектуального капіталу, зокрема еміграція науковців за кордон; складний і тривалий процес закупівель; відсутність реальних механізмів реалізації визначених законом митних пільг та пільг щодо оренди майна ЗВО та НУ для розбудови інфраструктури НП. Відповідно, покращити ефективність НП можна за двома основними векторами змін. Перша ключова зміна – це зменшення податкового навантаження на НП.
Друга – дерегуляція діяльності та вдосконалення нормативно-правових актів.
Законопроєкти для запровадження цих змін були розроблені Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації й Офісом ефективного регулювання BRDO. Наразі триває громадське обговорення – ознайомитися із текстом законопроєкту, а також надіслати свої зауваження і пропозиції до нього можна на вебсайті МОН. Які очікувані результати імплементації змін для держави та громадян? Ми говоримо про користь змін для самих наукових парків, але що ж це зробить для держави? За попередніми експертними розрахунками BRDO, це: збільшення надходжень до держбюджету з 5 млн до 15 млн в рік в перспективі 3-5 років; зростання з 50 до 500 робочих місць у науковій сфері за 3 роки; зростання наукової діяльності ЗВО та НУ без додаткового фінансування держбюджетом; збільшення кількості НП, які здійснюють інноваційну діяльність, з 5 до 15 протягом 3-х років; збільшення власних надходжень закладів вищої освіти та наукових установ від здійснення наукової діяльності, зокрема від надання науково технічних послуг приватним замовникам до 750 млн грн протягом періоду від трьох до п’яти років. У держави немає грошей.
Для чого запроваджувати нові пільги? За даними Державної митної служби України, протягом 2021-2023 років наукові парки не імпортували обладнання, товарів і послуг.
Це означає, що запровадження митних пільг не призведе до втрат у бюджеті. Але з митними пільгами наукові парки зможуть закуповувати дороговартісне обладнання, яке дозволить створювати нові продукти та технології.
Щодо податкових надходжень, то наразі лише кілька наукових парків активно працюють, і сума сплачених податків є незначною (до 5 млн грн на рік). Запровадження пільг дозволить: Залучити приватний капітал у прикладні наукові дослідження. Зменшити витрати на дослідження та розробки, що є важливим для стартапів і молодих компаній, які часто стикаються з обмеженими фінансовими ресурсами. Покращити інфраструктуру наукових парків, що надасть можливість створювати більш ефективні умови для розвитку інновацій. Створювати нові робочі місця у високотехнологічних секторах, що має важливе значення для розвитку економіки країни. Генерувати додаткові доходи від комерціалізації інновацій та технологій.
Якщо науковий парк успішно підтримує кілька високотехнологічних стартапів або впроваджує нові продукти, вони можуть приносити значні доходи, у тому числі на рівні десятків мільйонів гривень.
Крім того, експорт високотехнологічних продуктів може призвести до мільйонних валютних надходжень, що позитивно вплине на платіжний баланс України. Тому запровадження пільг допоможе створити умови для їхнього розвитку, що в майбутньому призведе до суттєвих фінансових надходжень та економічного зростання. Наукові парки можуть стати не лише економічним, але й соціальним проривом, який закладе основу для сталого зростання країни у довгостроковій перспективі.
В Україні є потужний науковий потенціал, який може створювати конкурентноздатні продукти та послуги, приносити користь країні та репрезентувати її на міжнародних майданчиках.
Тож необхідно розвивати те, що маємо, створювати умови для молоді, яка хоче працювати в науці, реалізовуючи свій потенціал саме в Україні. Співавторка: Марія Краснощок, експертка Офісу ефективного регулювання BRDO