Наукові парки: чому вони на часі?

04.02 13:32 | Економічна правда

Інновації рухають країни вперед.
Вони рятують життя, полегшують повсякденні процеси, стимулюють економічне зростання, стають незамінними в багатьох сферах. В Україні ми бачимо інновації у використанні дронів, штучного інтелекту та ведення війни за допомогою програмного забезпечення.
Це ті механізми, які допомагають нашим військовим ефективно вести боротьбу і перемагати на полі бою. Водночас, виклики, з якими зіштовхнулась наша країна, не обмежується полем бою: вони є рушійною силою для інновацій у сфері енергетики, медицини, біопротезування. Це все стало можливим завдяки науковцям та новаторам.
А що буде, якщо акумулювати їхні можливості в одному місці та дати простір для спільної роботи та обміну досвідом? Для цього існують наукові парки.
Більше про них та їхній розвиток в Україні далі. Що ж таке наукові парки? Наукові парки (НП) – це підприємства, які створюють заклади вищої освіти та/або наукові установи спільно з бізнесом.
Читайте також: Навіщо Україні 100 індустріальних парків НП стимулюють інноваційний розвиток країни, адже об’єднують в одному місці новаторські ідеї, ресурси для проведення досліджень та капітал.
Це сприяє створенню нових виробничих моделей, конкурентоспроможних продуктів та їхній подальшій комерціалізації. Сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 37 наукових парків.
Лише 5 із них проводять активну господарську діяльність. Наразі розбудова НП є елементом Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030.
Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом ефективного регулювання BRDO, за підтримки Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».Секторальні стратегії структуровані за підтримки проєкту Good Governance Fund «Інноваційна екосистема», що фінансується UK International Development.Яку проблему вони вирішують? Зважаючи на те, що більшість закладів вищої освіти та наукових установ належать державі, то наукові парки є легальним механізмом для плідного державно-приватного партнерства. Вони прискорюють впровадження наукових ідей у виробництво, підтримують інноваційне підприємництво та залучають приватний капітал, необхідний для фінансування прикладних досліджень.
Тобто таких, які вже завтра можуть бути застосовані в реальному секторі економіки.
Самі по собі наукові знання чи інноваційні рішення не мають реальної цінності, допоки вони не впроваджені у виробництво або не використовуються споживачами як повсякденні інструменти. За наявної моделі здійснення прикладних наукових досліджень, бізнесу вигідніше запросити науковця до себе в штат або отримати послугу від нього напряму, не залучаючи заклади вищої освіти (ЗВО) або наукові установи (НУ).
Це є наслідком високого фіскального навантаження та забюрократизованих процедур державних освітніх та наукових установ.
Як результат, науковець просто відкриває ФОП та йде у бізнес.
Це спричиняє значне вимивання інтелектуального капіталу з української науки. Наукові парки стають базою для створення потужної інноваційної інфраструктури, розвитку наукоємних стартапів, ЗВО та НУ, сприяють зростанню інтелектуального капіталу та продуктивності праці. Запропонована реформа наукових парків створить умови для співпраці бізнесу та науки на зручних ринкових умовах. Що їм заважає розвиватись зараз? Попри всі переваги НП як майданчика для взаємодії науки та бізнесу, формування НП як інституцій в Україні не відбулося. Причини такі: високе податкове навантаження; зарегульованість операційної діяльності – звужене коло засновників та партнерів НП, складність взаємодії між ними і Міністерством освіти і науки України (МОН); вимивання інтелектуального капіталу, зокрема еміграція науковців за кордон; складний і тривалий процес закупівель; відсутність реальних механізмів реалізації визначених законом митних пільг та пільг щодо оренди майна ЗВО та НУ для розбудови інфраструктури НП. Відповідно, покращити ефективність НП можна за двома основними векторами змін. Перша ключова зміна – це зменшення податкового навантаження на НП.
Друга – дерегуляція діяльності та вдосконалення нормативно-правових актів.
Законопроєкти для запровадження цих змін були розроблені Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації й Офісом ефективного регулювання BRDO. Наразі триває громадське обговорення – ознайомитися із текстом законопроєкту, а також надіслати свої зауваження і пропозиції до нього можна на вебсайті МОН. Які очікувані результати імплементації змін для держави та громадян? Ми говоримо про користь змін для самих наукових парків, але що ж це зробить для держави? За попередніми експертними розрахунками BRDO, це: збільшення надходжень до держбюджету з 5 млн до 15 млн в рік в перспективі 3-5 років; зростання з 50 до 500 робочих місць у науковій сфері за 3 роки; зростання наукової діяльності ЗВО та НУ без додаткового фінансування держбюджетом; збільшення кількості НП, які здійснюють інноваційну діяльність, з 5 до 15 протягом 3-х років; збільшення власних надходжень закладів вищої освіти та наукових установ від здійснення наукової діяльності, зокрема від надання науково технічних послуг приватним замовникам до 750 млн грн протягом періоду від трьох до п’яти років. У держави немає грошей.
Для чого запроваджувати нові пільги? За даними Державної митної служби України, протягом 2021-2023 років наукові парки не імпортували обладнання, товарів і послуг.
Це означає, що запровадження митних пільг не призведе до втрат у бюджеті. Але з митними пільгами наукові парки зможуть закуповувати дороговартісне обладнання, яке дозволить створювати нові продукти та технології.
Щодо податкових надходжень, то наразі лише кілька наукових парків активно працюють, і сума сплачених податків є незначною (до 5 млн грн на рік). Запровадження пільг дозволить: Залучити приватний капітал у прикладні наукові дослідження. Зменшити витрати на дослідження та розробки, що є важливим для стартапів і молодих компаній, які часто стикаються з обмеженими фінансовими ресурсами. Покращити інфраструктуру наукових парків, що надасть можливість створювати більш ефективні умови для розвитку інновацій. Створювати нові робочі місця у високотехнологічних секторах, що має важливе значення для розвитку економіки країни. Генерувати додаткові доходи від комерціалізації інновацій та технологій.
Якщо науковий парк успішно підтримує кілька високотехнологічних стартапів або впроваджує нові продукти, вони можуть приносити значні доходи, у тому числі на рівні десятків мільйонів гривень.
Крім того, експорт високотехнологічних продуктів може призвести до мільйонних валютних надходжень, що позитивно вплине на платіжний баланс України. Тому запровадження пільг допоможе створити умови для їхнього розвитку, що в майбутньому призведе до суттєвих фінансових надходжень та економічного зростання. Наукові парки можуть стати не лише економічним, але й соціальним проривом, який закладе основу для сталого зростання країни у довгостроковій перспективі.
В Україні є потужний науковий потенціал, який може створювати конкурентноздатні продукти та послуги, приносити користь країні та репрезентувати її на міжнародних майданчиках.
Тож необхідно розвивати те, що маємо, створювати умови для молоді, яка хоче працювати в науці, реалізовуючи свій потенціал саме в Україні. Співавторка: Марія Краснощок, експертка Офісу ефективного регулювання BRDO

Додати коментар

Користувач:
email:





Red flags, market crash,
Investors count their losses,
Fear and panic dash.

- Fin.Org.UA

Новини

23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 7 лютого: Заступник Кличка під вартою, транзит азербайджанського газу Україною
20:47 - ЄС планує знизити мита на автомобілі, щоб уникнути торгової війни з Трампом
20:40 - Міст біля метро "Дарниця" у Києві тимчасово закриють
20:14 - У московії за рік на понад 40% підскочили борги із зарплат: перший ріст за 9 років
19:53 - Справа Комарницького: Заступника Кличка відправили під варту
19:50 - Коломойському відмовили у зміні запобіжного заходу і залишили під вартою
19:36 - Трамп хоче закрити податкову лазівку для великих фінансових гравців
19:04 - Іноземні інвестиції в Росію впали до мінімуму за 15 років
18:50 - Нацбанк показав, яким буде курс долара та євро після вихідних
18:24 - 100 мільйонів тонн експорту: Зеленський про успіхи морського коридору
18:10 - Загальна сума виданих кредитів за програмою єОселя перевищила 25 мільярдів гривень
18:00 - Національний банк у січні 2025 року застосував до одного банку та двох небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства
17:50 - Доллар не пошёл в рост, но и падать не спешит
17:37 - Справа Комарницького: депутата Київради взяли під варту і встановили заставу
17:31 - московія на порозі нафтової кризи: санкції США вдарили по "тіньовому" флоту – Bloomberg
17:01 - Укладання угод у США впало до мінімуму за останнє десятиліття
17:00 - Дим вітчизни: провідні тютюнові компанії досі працюють на росії
16:58 - Вартість огірків за тиждень зросла на 23%: яка причина
16:54 - Nestle в Україні інвестує майже 10 мільярдів у розвиток бізнесу та модернізацію заводів
16:40 - Оновлено порядок виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті
16:25 - Без ризиків і черг: "Дія" пропонує нову послугу з купівлі-продажу авто
16:23 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:22 - Вторинний ринок авто: які ціни в регіонах України
16:03 - Транзит азербайджанського газу в Європу: Україна працює над такою можливістю
16:03 - Атаки московія змушують Україну купувати дороги газ у ЄС – Reuters
16:00 - Частка непрацюючих кредитів у банках за 2024 рік скоротилася до 30%
15:45 - В Україні на 10% подешевшала картопля: скільки вона зараз коштує
15:32 - Технологічні гіганти збільшать фінансування ШІ на третину у 2025 році
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 10.02.2025


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.0452
Канадський долар28.9194
Юань Женьміньбі5.6898
Чеська крона1.714
Данська крона5.7685
Гонконгівський долар5.3245
Форинт0.106138
Індійська рупія0.47433
Рупія0.0025472
Новий ізраїльський шекель11.6724
Єна0.27284
Теньге0.081325
Вона0.028676
Мексиканське песо2.0196
Молдовський лей2.2131
Новозеландський долар23.532
Норвезька крона3.7006
московський рубль0.42642
Сінгапурський долар30.6982
Ренд2.2486
Шведська крона3.8135
Швейцарський франк45.7157
Єгипетський фунт0.8245
Фунт стерлінгів51.6197
Долар США41.4733
Білоруський рубль15.0746
Азербайджанський манат24.3932
Румунський лей8.6466
Турецька ліра1.1527
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.1618
Болгарський лев22.0041
Євро43.0327
Злотий10.2542
Алжирський динар0.30885
Така0.34202
Вірменський драм0.105011
Домініканське песо0.67874
Іранський ріал0.0000722
Іракський динар0.031852
Сом0.47714
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар8.4968
Малайзійський ринггіт9.3578
Марокканський дирхам4.1597
Пакистанська рупія0.14966
Саудівський ріял11.1249
Донг0.0016635
Бат1.24137
Дирхам ОАЕ11.3606
Туніський динар13.0832
Узбецький сум0.0032204
Новий тайванський долар1.27709
Туркменський новий манат11.9218
Сербський динар0.36978
Сомоні3.8193
Ларі14.628
Бразильський реал7.1165
Золото118807.32
Срібло1336.19
Платина41004.65
Паладій40302.92

Курси валют, встановлені НБУ на 10.02.2025