Відлуння справи Мазепи: що криється за проханням захистити бізнес від правоохоронців

Наприкінці грудня 2024 року президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками Ради з питань підтримки підприємництва.
Однією з центральних тем, які обговорювалися під час тієї зустрічі, було ухвалення законопроєкту, який має захистити бізнесменів від тиску з боку правоохоронців. За місяць до цього засновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський повідомив, що розробку згаданого законопроєкту ініціював великий бізнес.
Документ – це, не що інше, як реакція на гучний арешт бізнесмена Ігоря Мазепи на початку 2024 року. Тоді правоохоронці хотіли ув’язнити його на 12 років за справу багаторічної давнини: нібито Мазепа зі співучасниками "привласнили" земельні ділянки водного фонду біля Київської ГЕС, на яких інвестбанкір зводив котеджні містечка.
Після розголосу цієї історії його відпустили, але справу ще не закрили. Бізнес-спільнота в Україні постійно стикається зі зловживаннями з боку правоохоронних органів, кажуть в "Спілці українських підприємців", яка підтримала ухвалення законопроєкту до першого читання. Зауваження до дій силовиків підтверджують й звіти Ради бізнес-омбудсмена.
За три квартали 2024 року там отримали 922 скарги стосовно зловживань з боку можновладців.
Традиційним лідером були звернення стосовно дії податкових органів.
За ними – правоохоронці, на які скаржились у 13% випадках. Законопроєкт вже проголосували в першому читанні.
Але представники антикорупційних громадських організацій (ГО) стверджують, що у поточній редакції запропоновані бізнесом зміни до Цивільного кодексу містять корупційні ризики, які дозволять чиновникам "легалізувати вкрадені" у держави земельні ділянки.
Хто правий?Десять років – і претензій немає Головна ідея законопроєкту зводиться до того, що майно або землю не можна буде витребувати у добросовісного набувача, якщо з моменту державної реєстрації права приватної власності на нього минуло більше ніж 10 років.
Мова йде про нерухоме майно, яке до цього перебувало у державній або комунальній власності. Аналогічний термін позовної давності на витребування стосується державного або комунального майна, яке передали у приватну власність і для якого не була потрібна реєстрація правочину (наприклад, корисних копалин, тимчасових, некапітальних споруд на земельній ділянці, автомобільних доріг, магістральних трубопроводів, теплових мереж, мереж зв’язку та інші). Водночас норми Цивільного кодексу продовжать діяти, тобто конфіскувати майно у доброчесного набувача не зможуть, якщо воно було передане через процедуру виконання судових рішень або за приватизацією. Термін у 10 років, протягом якого держава або громада може витребувати майно, не переривається і не починає обчислюватися заново навіть якщо багато разів переходило від одного набувача до іншого.
Так, наприклад, якщо майно або землю вивели з держвласності у 2000 році, то крайній термін позовної давності за ним закінчився у 2010 році. Водночас для об’єктів критичної або стратегічної інфраструктури, культурної спадщини або природно-заповідних зон перераховані вище норми не діють.
Читайте також: Переслідування чи справедливе покарання.
У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності Що робити, якщо майно або землю все ж таки повернули державі або громаді? Законопроєкт пропонує в такому випадку зобов’язати владу компенсувати оцінювальну ринкову вартість добросовісному власнику через механізм "судового депозиту".
Тобто держава або громада, після ухвалення судом конфіскації майна, перераховує на депозит кошти, які без окремого позову виплачують одразу ексвласнику.Втім, держоргани після виплати компенсації можуть вимагати її відшкодування від осіб, які грали роль у неправомірному вилучені майна або землі з держвласності. Виконавча директорка "Спілки українських підприємців" Катерина Глазкова розповіла, що цей проєкт закону важливий з погляду захисту прав бізнесу від зловживань правоохоронців, які можуть ставити під сумнів законність придбання чи приватизації землі й використовувати це для тиску на бізнес. "Незаконне відчуження землі з власності держави є проблемою, але не є провиною бізнесу.
Бо відчужують ділянки чиновники.
Ми за захист права власності – фундаментальної умови розвитку країни.
Тому дуже важливо закріпити право добросовісного набувача", – додає Глазкова. Вона вважає, що бізнес-спільноті важливо отримати чіткі норми й розвиватися далі у правовому полі.
Інакше бізнес живе неначе на "пороховій бочці" з постійним ризиком того, що у будь-який момент може з’явитися небажаний інтерес з боку правоохоронців. Так, до прикладу, Київська обласна прокуратура у 2022 році намагалася через суд вилучити з володіння MacPaw земельну ділянку під Києвом, яку компанія отримала у власність кілька років до цього.
Засновник MacPaw Олександр Косован стверджував, що позов прокуратури був поданий зі "свідомо безпідставними позовними вимогами" і є інструментом тиску.
Врешті Верховний Суд визнав компанію розпорядником ділянки.Корупційні ризики Голова громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін каже, що активи, які не могли стати приватними за законом (наприклад, прибережні смуги або акваторії) часто переходять у приватну власність через нелегальні схеми.
На його переконання, цей законопроєкт узаконить такі випадки й фактично легалізує ці махінації. Крім того, схеми з виведення землі організовувалися раніше через зміну кількох власників, щоб кінцевий власник вважався "добросовісним", каже він.
Гучний приклад – справа ексміністра агрополітики Миколи Сольського, який, за даними слідства, заволодів держземлею на 290 млн грн через переоформлення її на учасників АТО.
Читайте також: Аграрного міністра підозрюють в оборудках із землею на 500 мільйонів.
Що загрожує Сольському: деталі справи Як пояснила голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, редакція законопроєкту дійсно створює ситуацію, коли є суперечності у позиції бізнесу та антикорупційних активістів. "З одного боку, активісти мають рацію, що держава може втратити шанс повернути вкрадені 10 років тому цінні землі.
З іншого боку, бізнес також правий: до них приходять із тиском чи вимогами хабарів через кримінальні справи щодо земель, які вони легально придбали, хоча 15 років тому їх із держвласності вивели зовсім інші особи", – пояснила вона.
Читайте також: Депутати з "академіками" роками заробляли на державній землі десятки мільйонів доларів.
Розслідування ЕП Голова антикорупційного комітету пропонує встановити окремий строк позовної давності для певних "цінних" земель і обмежувати право на оскарження власності лише вищим рівнем органів прокуратури (в Україні – це Офіс Генпрокурора), що допоможе уникнути зловживань з боку рядових прокурорів (окружного рівня). Водночас це "розмежування" землі повинно бути чітким і визначене на рівні закону, щоб потім не оскаржувати у судах те, чи є певна ділянка особливо-цінною, чи ні.
Але тоді цю градацію цінності потрібно ухвалити у комплекті зі змінами у земельне законодавство.Що далі Радіна зазначили, що бізнес має рацію, що без встановлення "дедлайну" для оскарження права власності говорити про сприятливий інвестиційний клімат в країні немає сенсу.
Такої ж думки дотримується і Глазкова з СУП. Проте голова антикорупційного комітету додала, що цей законопроєкт все ще треба доопрацьовувати. Так, під час розмови Зеленського з Радою підприємців, президент "занурювався у питання бізнесу" і "більшість завдань відразу ставив людям з його команди", каже співрозмовник ЕП в бізнес-колах. За даними Forbes Ukraine, під час зустрічі із бізнесом Зеленський пообіцяв врегулювати питання із приватизацією землі та іншого майна до річниці створення Ради з питань підприємництва – 26 січня.