Інвестиційні можливості в Україні: як обрати найкращу стратегію

21.01.2025 13:23 | Економічна правда

Основними інструментами інвестицій для українців залишаються нерухомість, депозити, облігації та криптоактиви.
Поки ми істотно відрізняємось від інших країн, які мають розвинені фінансові ринки та інфраструктуру, що дозволяє інвестувати в акції, їх похідні інструменти, а також в пенсійні та інші спеціалізовані фонди. При цьому розвиненість ринків, зрілість інфраструктури та надійність пруденційного контролю дозволяє впевнено почуватися як професійному так і рітейловому інвестору.
Якщо розглянути профіль інвестора в Сполучених Штатах, то в середньому американець отримує у власність першу нерухомість приблизно в 40 років, а ось перші акції, через участь в пенсійних схемах чи в пенсійних фондах, з моменту коли починає працювати та робити відрахування в різні незалежні від держави установи. Українці поки що не мають доступу до різноманіття фінансових інструментів, як і власного розвиненого фондового ринку.
Що стосується ринку боргових інструментів, в Україні на сьогодні, як загальнодоступний інструмент, існують тільки облігації внутрішньої державної позики. Наші державні цінні папери мають класифікацію від RD (Restricted Default) до SD (Selective Default) залежно від агенції, що свідчить про те, що ці цінні папери є високоризикованими.
Але розберемо та оцінимо далі кожен інструмент більш детально. Нерухомість Нерухомість часто посідає провідне місце серед інвестиційних інструментів у країнах, де доступ до інших фінансових інструментів обмежений.
В Україні цей ринок залишається популярним завдяки різноманітним пропозиціям забудовників, що дозволяють інвесторам знаходити привабливі варіанти.
Читайте також: Інвестиції в курортну нерухомість: де шукати стабільність і дохідність у 2025 році На практиці ринок нерухомості в Україні функціонує подібно до фондового: інвестори вкладають кошти у будівництво на ранніх стадіях, беруть на себе ризики, оцінюють репутацію забудовника та перспективи об’єкта.
При успішному завершенні проєкту, дохідність може становити 10-15% річних, що зіставно з очікуваннями від інвестицій у фондові ринки. Однак такі результати можливі лише за умов успішної реалізації проєкту і стабільної економічної ситуації, яка в Україні наразі характеризується високими ризиками.
Крім того, вартість нерухомості часто зростає під впливом інфляційних процесів, урбанізаційних трендів та обмеженої кількості земельних ресурсів. Схожа поведінка інвесторів спостерігається й у деяких країнах Європейського Союзу.
Проте в цих регіонах інвестування в нерухомість значною мірою продиктоване бізнес-культурою та особистими перевагами. Наприклад на Кіпрі нерухомість є провідним напрямком інвестицій, що пояснюється як культурними особливостями, так і економічними чинниками.
Місцевий ринок традиційно приваблює іноземних інвесторів, й українців зокрема, завдяки попиту на туристичні об’єкти, а також історичним програмам громадянства через інвестиції, які діяли раніше, або програмам релокації, що продовжують діяти. При цьому ринки акцій та боргових зобов’язань залишаються слабо розвиненими, що ще більше зміцнює позиції нерухомості як основного інвестиційного активу.
Попри зростання ролі Кіпру як міжнародного фінансового хабу, що обслуговує інвестиційні фонди, криптовалютні біржі та інших професійних гравців ринку, нерухомість продовжує домінувати серед інвестиційних пріоритетів.
Це пояснюється відносно низькими ризиками у порівнянні з фондовим ринком.
Водночас очікувана дохідність у межах 4-7% річних є досить скромною, але її компенсує фактор стабільності. Депозити У сучасному світі депозити значною мірою втратили привабливість як інвестиційний інструмент, особливо у країнах з розвиненими фінансовими ринками.
У Європі та США тривалий час депозитні ставки утримувалися на низькому рівні (1-2%) через політику центральних банків, спрямовану на стимулювання економічного розвитку. Це робило депозити непридатними для компенсації інфляційних втрат і малопривабливими для інвесторів.
Однак із 2022 року через зростання інфляції та посилення монетарної політики ставки за депозитами почали зростати.
У деяких країнах, наприклад у США, дохідність ощадних рахунків у 2023-2024 роках досягла 4-5%. Жорсткі вимоги до банків після кризи 2008 року, зокрема нормативи Базель III, змусили фінансові установи підвищувати рівень капіталізації і формувати значні резерви.
Це обмежило можливості банків пропонувати високі ставки за депозитами, що також вплинуло на їхню популярність серед інвесторів. В Україні ситуація подібна.
Депозитні ставки часто не покривають інфляцію, а реальна дохідність є негативною.
Для багатьох інвесторів вигідніше інвестувати напряму в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які забезпечують вищу дохідність і гарантії з боку держави. Зокрема, українські банки залучають кошти через депозити, а потім реінвестують їх в ОВДП, зменшуючи власні ризики.
Для інвестора це означає, що немає сенсу використовувати банк як посередника, якщо можна самостійно купувати державні облігації. І все ж таки депозити залишаються популярними серед роздрібних інвесторів завдяки простоті відкриття рахунків та захисту вкладів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Для багатьох людей це більш доступний і зрозумілий спосіб зберігати кошти порівняно з прямим інвестуванням у фінансові інструменти, які потребують певних знань і доступу до ринків. Депозити більше не є інструментом, який забезпечує високу дохідність або ефективно компенсує інфляційні втрати.
Проте вони залишаються привабливими для консервативних інвесторів завдяки простоті, надійності та гарантіям захисту коштів.
Разом з тим, професійним та більш досвідченим інвесторам варто розглянути альтернативні інструменти, як-от ОВДП, які можуть забезпечити вищий рівень дохідності без участі банків як посередників. Криптоактиви Криптоактиви є популярним інвестиційним інструментом для українців, і Україна входить до числа світових лідерів за обсягом операцій із криптоактивами.
Значна частина українців використовує криптоактиви як засіб збереження капіталу, інвестування чи для проведення міжнародних транзакцій, уникаючи обмежень традиційної фінансової системи. Популярність обумовлена високим рівнем цифрової грамотності населення, нестабільністю національної валюти та можливістю вільного доступу до глобальних ринків.
Усе це зробило криптоактиви важливим інструментом фінансової діяльності, незважаючи на ризики та відсутність правового регулювання. Попри ухвалення закону "Про віртуальні активи" у 2021 році, в Україні досі немає чіткої нормативної бази для регулювання віртуальних активів.
Це означає, що користувачі та інвестори працюють у «сірій зоні», де немає юридичного захисту у випадках шахрайства чи технічних збоїв.
Більше того, банки та інші фінансові установи часто ускладнюють проведення операцій із криптоактивами, побоюючись регуляторних санкцій чи нестабільності ринку.
Водночас, питання податкової звітності залишається відкритим, що створює додаткові ризики для користувачів. Попри ці виклики, криптоактиви мають значний потенціал для розвитку в Україні.
Цей інструмент не лише дозволяє долучатися до глобальної фінансової екосистеми, але й сприяє розвитку вітчизняних блокчейн-стартапів, які отримують міжнародне визнання.
Однак для подальшого зростання цього ринку необхідно створити прозоре правове поле, яке забезпечить безпеку транзакцій, захист інвесторів і допоможе уникнути конфліктів із міжнародними фінансовими організаціями.
Криптоактиви можуть стати потужним драйвером економічного розвитку України за умови врегулювання їх використання. Інвестиції в акції У реальному житті є штучні приклади «заведення» в країну акцій глобальних компаній, які окрім основної мети інвестування використовуються ще і для виведення грошей з країни.
Це обмежений ексклюзивний шлях, де покупець сплачує додатково близько 10% премії за можливість придбати ці акції, щоб потім продати їх і отримати гроші на власний валютний рахунок. Тобто, у такому випадку правильніше буде говорити не про інструмент інвестування, а про інструмент обходу наявних обмежень.
Крім таких «акцій-інструментів» для виведення капіталу з країни можна стверджувати, що ринок акцій відсутній як такий. REIT-фонди Відсутність REIT-фондів в Україні значною мірою зумовлена структурними та психологічними бар’єрами.
Хоча цей механізм інвестування в нерухомість визнаний у світі як ефективний і зручний для інвесторів, його впровадження в Україні залишається обмеженим.
Основна ідея REIT полягає в тому, що бізнеси уникають володіння нерухомістю, оскільки їхня операційна рентабельність часто значно перевищує дохідність від нерухомості. Наприклад, мережа продуктових супермаркетів із нормою прибутковості понад 25% вважає більш вигідним орендувати приміщення, ніж інвестувати капітал у нерухомість, яка забезпечує лише близько 10% дохідності. Однак ці стимули поки що не працюють в Україні.
Нерозвиненість ринку капіталів, низький рівень бізнес-культури, недостатність надійних довгострокових відносин між орендарями та власниками нерухомості є суттєвими перешкодами.
Додатково, довіра до судової системи залишається низькою, що ускладнює вирішення спорів та формування стабільних правових рамок для ринку нерухомості.
У таких умовах ідея делегування управління нерухомістю через фонди часто сприймається як ризикована, що стримує як інвесторів, так і потенційних операторів REIT. Попри ці виклики, в Україні вже спостерігаються спроби створення фондів нерухомості, орієнтованих на роздрібного інвестора.
Цей тренд поступово набирає обертів і може отримати подальший розвиток у міру вдосконалення бізнес-практик та правового середовища.
Впровадження таких фондів могло б стати важливим кроком до розширення інвестиційних можливостей, стимулювання ринку нерухомості та підвищення прозорості фінансової системи. Які ризики варто враховувати при формуванні інвестиційного портфеля Формування інвестиційного портфеля вимагає врахування кількох ключових факторів крім доступності інструментів, зокрема це цінова волатильність та ліквідність активів.
Цінова волатильність є важливим показником ризику: активи з високими історичними коливаннями цін вважаються більш ризикованими, оскільки їхня вартість може суттєво змінюватися за короткий час. Для інвесторів це означає як потенціал отримання високого прибутку, так і підвищену ймовірність втрат.
Саме тому волатильність варто ретельно аналізувати, особливо під час вибору активів з різним рівнем ризику. Ліквідність активу є не менш важливою, адже вона визначає, наскільки швидко і без суттєвих втрат у вартості можна продати або купити актив.
Активи з високою ліквідністю, такі як акції великих компаній чи державні облігації, є менш ризикованими, оскільки їх легко обміняти на грошові кошти.
Низьколіквідні активи, наприклад, нерухомість або акції невеликих компаній, можуть стати фінансовим тягарем у разі термінової потреби в коштах.
Висока ліквідність дозволяє інвестору зменшити ризики, пов’язані з неможливістю вчасно реалізувати актив. Отже, для побудови ефективного інвестиційного портфеля слід орієнтуватися не тільки на очікувану дохідність та доступність тих чи інших інструментів, але аналізувати й ризики де волатильність та ліквідність є вагомими складниками.
Поєднання активів із різними рівнями дохідності та ризику дають змогу сформувати диверсифікований портфель, забезпечуючи при цьому можливість отримання очікуваної дохідності. Ідеальний інвестиційний портфель Ідеальний інвестиційний портфель завжди є індивідуальним і залежить від потреб, пріоритетів та фінансових можливостей кожного інвестора.
Для підприємців оптимальним варіантом часто є вкладення у власний бізнес, який зазвичай приносить найвищу дохідність і відповідає їхнім професійним знанням та переконанням. Для інших інвесторів, особливо тих, хто має додаткові доходи, доцільним є класичний підхід до розподілу активів.
Такий підхід може включати: 30% в нерухомість, яка забезпечує стабільний дохід та є відносно низькоризиковим активом; 20-30% у низькоризикові інструменти грошового ринку, що гарантують ліквідність та збереження капіталу; 20-30% в акції, які дозволяють отримувати більший дохід у довгостроковій перспективі; та решту коштів у високоризикові активи, такі як криптовалюти чи стартапи, для потенційного отримання значних прибутків. Як убезпечити заощадження Передбачити абсолютно всі ризики у світі інвестицій неможливо, але дотримання систематичного підходу до прийняття рішень суттєво знижує ймовірність втрат.
Використання перевірених алгоритмів, які базуються на аналізі ринку, а також консультації з іншими експертами дозволяють уникнути поширених помилок.
Важливо також вчасно реагувати на зміни ринкових умов і за потреби виходити з інвестицій, щоб мінімізувати потенційні збитки. Ключовим інструментом зниження ризиків залишається диверсифікація.
Вкладення в різні класи активів — нерухомість, акції, облігації, високоризикові інструменти — дозволяє компенсувати втрати в одному напрямку коштом прибутків в іншому.
Таким чином, правильно диверсифікований портфель знижує ризик суттєвих збитків і забезпечує більшу стабільність у досягненні фінансових цілей.

Додати коментар

Користувач:
email:





Інвестуй у розвиток,
Українського ринку знай,
Ти допоможеш йому.

- Fin.Org.UA

Новини

21:27 - NBU Expands the List of Benchmark Domestic Government Debt Securities that Banks Can Use to Meet Reserve Requirements
21:27 - Національний банк розширює перелік бенчмарк-ОВДП, які банки можуть включати в покриття обов’язкових резервів
21:00 - Новини 24 лютого: Рада скасувала акти виконаних робіт, нові мита США
20:45 - Цьогоріч ворог спрямував на енергосистему України близько 300 ракет і 7000 дронів
20:30 - Венесуела готує експорт нафти супертанкерами і робить ставку на Індію
20:00 - Фон дер Ляєн оголосила про виділення 100 мільйонів євро на енергетику України
19:50 - Стали відомі наслідки для московія від удару дрона по "Дружбі" в Татарстані
19:20 - НБУ випустив нові пам'ятні монети, присвячені Запоріжжю, Харківщині та Херсонщині
19:15 - Інвестори почали тікати від ШІ-бульбашки в акції із реальними активами
18:44 - Ринок спецдозволів: в Держгеонадра розповіли про особливості 2025 року
18:25 - ЄС готує постійну заборону на російську нафту після виборів в Угорщині
18:10 - В Україні 25 лютого в більшості регіонів діятимуть графіки відключень світла
18:05 - Три нові обігові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом" присвячені прифронтовим регіонам – Запоріжжю, Харківщині та Херсонщині
17:58 - Енергокриза: у Києві впав попит на вторинному ринку житла
17:55 - Нацбанк показав курс долара і євро на середу 25 лютого
17:30 - Внаслідок ворожої атаки зупинив роботу об'єкт "Нафтогазу" на Харківщині
17:27 - Ринки капіталу мають стати джерелом внутрішніх інвестицій – Голова НКЦПФР на зустрічі з Мінфіном
17:25 - ВРУ підтримала законопроєкт № 14023, який скасовує обов’язковість актів виконаних робіт
17:08 - Кіберзлочин на понад 127 мільйонів гривень: про підозру повідомлено заочно
17:05 - За пів року ворог 9 разів атакував Дарницьку ТЕЦ в Києві – Шмигаль
17:05 - За пів року ворог 9 разів атакував Дарницьку ТЕЦ в Києві – Шмигаль
16:59 - Відновлення постачання нафти "Дружбою" через Україну перенесли
16:39 - "Запоріжжяобленерго" хоче побудувати додаткові укриття
16:30 - Як виконати вимоги ЄС та не знищити вітчизняного виробника
16:15 - Підприємця з Луцька оштрафували на 4 мільйона через шахрайство з імпортом авто
16:09 - Рада скасувала акти виконаних робіт для бізнесу
16:00 - За чотири роки Україна отримала від Світового банку 66 мільярдів доларів
15:55 - Засідання Комісії
15:42 - Відкрито реєстрацію на Бізнес-саміт ЄС-Україна 2026
15:40 - Денис Шмигаль з міжнародними партнерами відвідав одну зі столичних ТЕЦ


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.33317
Австралійський долар30.4671
Така0.35393
Канадський долар31.5468
Юань Женьміньбі6.2875
Чеська крона2.1038
Данська крона6.8216
Гонконгівський долар5.5308
Форинт0.134421
Індійська рупія0.47567
Рупія0.0025707
Новий ізраїльський шекель13.8763
Єна0.27757
Теньге0.086663
Вона0.029966
Ліванський фунт0.000483
Малайзійський ринггіт11.1083
Мексиканське песо2.5034
Молдовський лей2.5246
Новозеландський долар25.7512
Норвезька крона4.5234
Саудівський ріял11.5333
Сінгапурський долар34.1447
Донг0.0016523
Ренд2.702
Шведська крона4.7688
Швейцарський франк55.8832
Бат1.39236
Дирхам ОАЕ11.7788
Туніський динар15.0801
Єгипетський фунт0.9034
Фунт стерлінгів58.3534
Долар США43.2648
Сербський динар0.43397
Азербайджанський манат25.4454
Румунський лей10.0037
Турецька ліра0.9866
СПЗ (спеціальні права запозичення)59.428
Євро50.9659
Ларі16.1732
Злотий12.0757
Золото222892.03
Срібло3796.99
Платина94548.73
Паладій75437.37

Курси валют, встановлені НБУ на 25.02.2026