Цифрові платформи — податкові агенти: що чекає на ринок у 2025 році

Нова хвиля регуляторних ініціатив, зокрема щодо оподаткування самозайнятих осіб, які працюють через такі сервіси, як Bolt, Glovo та Airbnb, торкнеться сотень тисяч українців.
Що зміниться і до чого треба бути готовим? Хто і як платитиме податки? Орієнтовно з 2026 року онлайн-сервісам доведеться більше контактувати з Державною податковою службою, оскільки український уряд виходить на фінішну пряму у розробці законопроєкту, який передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Платформи скоріш за все стануть податковими агентами, які адмініструватимуть й сплачуватимуть податки за самозайнятих до державного бюджету.
Ставка податку - 5%.
Більшість водіїв та кур’єрів згодні офіційно сплачувати податки за умови, що їм не доведеться реєструватися ФОПами і, відповідно, подавати щоквартальну звітність.
Читайте також: Як податкова шукала податки на OnlyFans Переваги такого підходу значні.
По-перше, це зручність для самозайнятих: водії, кур"єри та інші самозайняті, що отримують дохід через платформи, звільняються від самостійного звітування та сплати податків.
По-друге, це прозорість для держави: контроль за доходами стає більш ефективним, зменшується ризик ухилення від сплати податків.
За даними Економічної експертної платформи, це може принести державі до 2 млрд грн на рік. Звісно, реалізація потребує перехідного періоду (6-12 місяців) для налаштування бізнес-процесів та автоматизації звітності.
Важливо також створити простий та зрозумілий формат звітності, який інформуватиме про нараховані доходи та сплачені податки. Аналогічні системи успішно працюють в ЄС.
Наприклад, в Естонії, де банки автоматично утримують податки.
Там діє ставка 20% (і це вважається низькою ставкою) від суми, що не перевищує 25 тисяч євро на рік, та 40% від суми, що вище зазначеної цифри.
При цьому особа, яка відкрила рахунок для цих цілей, не зобов"язана реєструватися як підприємець або вести облік доходів та витрат. Інша можлива альтернатива — покласти відповідальність за сплату податків на самозайнятих.
Але наразі це не видається можливим.
Попри розвиток цифрових інструментів, багато людей все ще стикаються з труднощами.
Та й мати зайвий раз справу з податковою бажаючих не дуже багато. Регулювання ринку таксі: у пошуках компромісу Окрім оподаткування, актуальним залишається питання регулювання ринку таксі, який за останнє десятиліття суттєво змінився.
Моделі ride-hailing, де пасажир контактує з водієм виключно через цифрові платформи, стали стандартом. Однак законодавство досі відображає застарілі підходи, які не відповідають сучасній структурі ринку.
Наприклад, реєстрація водіїв у фізичних журналах, вимоги до екстер’єру авто, запровадження надмірних обмежень для водіїв і платформ тощо. Сучасна реформа має базуватися на концепції, яка враховує ключову роль платформ у секторі перевезень: Створення прозорих умов для платформ.
Законодавство має чітко визначити права та обов"язки цифрових платформ як посередників між пасажирами і водіями. Закріплення на державному рівні процесу реєстрації для водіїв.
Наразі кожна платформа може встановлювати власний порядок. Інтеграція з законодавством про звітування платформ та сплату податків фізичними особами.
Адже велика частка ринку - водії, які "підпрацьовують" між основними видами діяльності. Ми прогнозуємо, що обговорення реформ у сфері таксі та ride-hailing стануть частиною загальної дискусії про цифрові платформи у 2025 році.
Ця тема має значний потенціал для позитивних змін, якщо в основі рішень будуть прозорість, простота і врахування сучасних бізнес-моделей.