Китайська енергетична стратегія: чи знищить вона російську економіку?

20.01 13:33 | Економічна правда

У вирі геополітичних конфліктів, американських виборів та щоденних новин з фронту, малопомітною наприкінці 2024 року пройшла новина, що Китай у протягом року встановив понад 230 ГВт нових сонячних потужностей.
Ця електроенергія буде найдешевшою за собівартістю на нашій планеті — на рівні одного центу за кіловат-годину або менше. За підсумками року загальна потужність китайських СЕС складе приблизно 850 ГВт, а до середини 2025 вони візьмуть планку в 1 ТВт.
Для порівняння, до повномасштабного вторгнення виробництво електроенергії в Україні становило у 18 разів менше — близько 55 ГВт, що було одним з найбільших показників у Європі.
У 2024 році 85% світового виробництва сонячних панелей припадало на Китай. Масштабна сонячна експансія Китаю змінить в перспективі глобальний енергетичний порядок: росія втратить ключового споживача енергоносіїв і частину економічного впливу, США та ЄС намагатимуться захистити власне виробництво через субсидії та бар’єри, але Китай уже має значну перевагу, а Індія та країни, що розвиваються, опиняться у подвійній ролі: вигоди від дешевих технологій і ризику залежності. Дешева енергія як стратегічний актив Китаю Згідно із дослідженням Global Energy Monitor, обсяг вітрової та сонячної електроенергії, яку будує Китай, майже вдвічі перевищує обсяг у решті світу.
Загальна потужність всіх сонячних і вітрових станцій, що перебувають у процесі будівництва у КНР складає 64% від світових і становить 339 ГВт.
Читайте також: Надія на сонце.
Як відновлювана енергія допоможе Україні У США, для порівняння, — 40 ГВт, у Великобританії — 10 ГВт, у Бразилії — 9 ГВт.
При цьому варто зазначити, що у дослідженні враховували лише СЕС потужністю від 20 МВт, безпосередньо підключені до мережі.
Однак на малі електростанції припадає близько 40% сонячних потужностей Китаю. Масштабна розбудова сонячних електростанцій у Китаї відкриває новий рівень доступності електроенергії.
При собівартості на рівні $0,01/кВт-год або нижче, Китай значно випереджає інші країни в зниженні витрат на енергоресурси. Для порівняння, у Європі середня собівартість виробництва сонячної енергії становить $0,03-0,05/кВт-год, у США — близько $0,04/кВт-год.
Використання викопного палива, наприклад, газових електростанцій, коштує $0,05-0,07/кВт-год (без урахування вуглецевих податків). Ця дешева енергія перетворюється на економічну перевагу для галузей, що є енергоінтенсивними, що в першу чергу стосується металургії — Китай уже виробляє понад 50% світової сталі (1,013 млрд тонн у 2023 році).
Зниження собівартості енергії дозволить йому ще більше здешевити виробництво, зміцнивши експортний потенціал. Другий напрямок — це акумулятори та електротранспорт: Китай вже домінує у виробництві літій-іонних акумуляторів (близько 79% глобальної частки в 2023 році), і дешевша енергія посилить цю позицію, зокрема через здешевлення процесів видобутку та переробки критичних матеріалів, таких як літій та кобальт. Вирішальне значення для сонячно-вітрової генерації має зберігання.
Сховища необхідні для збалансування, коли вітрові та сонячні електростанції виробляють більше відновлюваної електроенергії, ніж може обробити розподільча мережа, або коли через брак сонця чи вони виробляють занадто мало енергії. Китай наразі виробляє стільки літій-іонних батарей, що цей обсяг може задовольнити попит в усьому світі.
Це вже призводить до падіння вартості акумуляторів, і відповідно, й електромобілів. Чим це може зашкодити росії Китай активно диверсифікує свої джерела енергії, щоб зменшити залежність від будь-якого окремого постачальника, включаючи росію.
Він інвестував у відновлювані джерела енергії, ядерну енергетику та партнерство з країнами Близького Сходу, Африки та Центральної Азії. Якщо Китай зменшить свою залежність від російського викопного палива, росія може зіткнутися з труднощами з заміною цього основного ринку, особливо з огляду на санкції Заходу та глобальний енергетичний перехід.
Це нешвидкий процес, але наслідки для глобального енергоринку є неминучими. По-перше, це вплине на ціни на нафту та газ: очікується довготривалий тиск на зниження цін.
Приклад — у 2023 році зменшення попиту в Європі в тому числі через ВДЕ спричинило падіння цін на газ із понад $1,000/1,000 куб.
м до $300-400.
Аналогічна тенденція може спостерігатися через китайський фактор. Це призведе до збитків для країн-експортерів — московія, Саудівська Аравія та інші країни, чия економіка значною мірою залежить від експорту енергоресурсів, можуть втратити мільярди доларів щорічно через скорочення китайського попиту. Розвиток китайської сонячної енергетики, особливо з урахуванням низької собівартості виробництва електроенергії, матиме довгострокові негативні наслідки для російської економіки.
У короткостроковій перспективі московія зіткнеться з падінням доходів від експорту енергоносіїв, а в довгостроковій — із ризиком втрати значної частини своїх міжнародних ринків. У 2023 році Китай імпортував близько 10 млн барелів нафти на день і залишався найбільшим споживачем природного газу (163 млрд куб.
м імпорту).
Масштабне розгортання ВДЕ (850 ГВт потужностей СЕС у 2024 році та прогнозований 1 ТВт у 2025-му) суттєво скоротить цю залежність. Так, імпорт сирої нафти до Китаю впав на 1,9% у 2024 році, що стало першим річним зниженням за два десятиліття, крім падінь, спричинених пандемією.
Імпорт склав 11,04 млн.
барелів на день, у порівнянні з рекордними 11,28 млн б/д у 2023 році. Враховуючи, що московитський бюджет на 2025-2026 роки значною мірою залежатиме від доходів з енергетичного сектору, падіння цін призведе до розширення дефіциту бюджету та зростання боргового навантаження.
Наприклад, скорочення експорту до Китаю навіть на 10% може коштувати московії до $15 млрд на рік. У довгостроковій перспективі зниження доходів від енергоресурсів обмежить можливості для інвестування в інфраструктуру та соціальні проєкти, що може спричинити соціальну напруженість всередині країни. Стрімкий розвиток ВДЕ у світі, зокрема в Китаї, сприятиме загальному зниженню цін на енергоресурси, що може зменшити доходи росії від експорту нафти, газу та вугілля, які залишаються основними джерелами наповнення бюджету.
Китай збільшив імпорт вугілля у 2024 році та досяг рекордного рівня досягнувши 542,7 мільйона тонн, що на 14,4% більше, ніж у 2023 році — 474,42 мільйона.
Очікується, що до 2030 року показники знизяться до 583 млн тонн, у 2040 році – до 561 млн тонн, а до 2050 року – до 486 млн тонн, що призведе до втрати майже 50% доходу лише за 30 років. московія втратить важелі впливу на Китай, оскільки його енергетична незалежність від російських ресурсів зростатиме, що послабить позиції рф у двосторонніх переговорах, оскільки Китай зможе диктувати вигідніші умови імпорту або скоротити його зовсім. Паралельно розвиток сонячної енергетики в Китаї створить надлишок дешевої електроенергії, що може бути використаний для виробництва "зеленої" сталі, водню або інших енергетичних продуктів та може витіснити Росію як постачальника енергоємної продукції до азійських ринків.
Крім того, якщо інші азійські країни (наприклад, Індія чи В’єтнам) підуть схожим шляхом, це зменшить можливості для росії диверсифікувати експорт на азійському ринку. Світова економіка у заручниках дешевих панелей Китайська ставка на дешеву електроенергію як доміно, зачіпає економічні процеси у всьому світі.
Так, це невідворотньо призведе до посилення технологічної конкуренції з США.
Масштабування сонячної енергетики створить новий виток конкуренції між США і Китаєм у сфері "зелених" технологій. США ввели тарифи на китайські панелі у розмірі до 30%, щоб захистити власних виробників.
Однак навіть із митами залежність залишається високою оскільки китайські панелі часто імпортуються через треті країни (наприклад, В"єтнам, Малайзія), що ускладнює контроль імпорту. США намагаються компенсувати відставання за допомогою Inflation Reduction Act (IRA), який передбачає $369 млрд на стимулювання ВДЕ, виробництво акумуляторів і електромобілів.
Наразі США забезпечують менше 10% власного попиту на сонячні панелі через внутрішнє виробництво.
Проте дешевша енергія в Китаї зробить його продукцію конкурентоспроможнішою навіть із митами та субсидіями. Ми всі пам’ятаємо, як у середині 20 сторіччя Японія із своїми транзисторами і мікрочіпами майже витіснила американські компанії зі світового ринку.
Зараз те саме намагається повторити Китай.
Дешева енергія дозволить Китаю знизити собівартість виробництва високотехнологічної продукції, наприклад, мікрочипів чи електротранспорту.
Це створить додатковий тиск на американські компанії, особливо в секторах, залежних від енергії. У свою чергу Євросоюз, який в останні роки зосередився на енергетичній безпеці після усвідомлення «пастки» російського дешевого газу, може потрапити в нову пастку.
Дійсно, ЄС активно інвестує у ВДЕ для зменшення залежності від російського газу (після початку війни в Україні імпорт газу з московія впав із 40% до менш ніж 10%). Але субсидії в межах "Європейського зеленого курсу" ($1 трлн до 2030 року) можуть стати недостатніми через вищу собівартість європейської енергії.
ЄС прагне досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, що вимагає значного збільшення ВДЕ, включно із сонячною енергетикою. Варто враховувати, що значна частина технологій для сонячних станцій і батарей імпортується з Китаю.
Якщо Китай ще більше здешевить ці компоненти, залежність ЄС від китайських технологій може зрости, що суперечить стратегії економічної незалежності.
Китай забезпечує 97% світового виробництва полікремнію, основного матеріалу для сонячних панелей.
Відсутність достатнього виробництва полікремнію в Європі робить регіон критично залежним від китайських постачань. Крім того, ще збільшиться конкуренція у промисловості.
Німеччина, Франція та інші країни ЄС ризикують втратити частину глобального ринку в секторах, де енергетична складова важлива (хімія, металургія, автомобілебудування). Китай, розвиваючи сонячну енергетику, експорт сонячних панелей і технологій по всьому світу, може сприяти глобальним зрушенням у енергетичних ринках, де поновлювальні джерела енергії стають все більш конкурентоспроможними в порівнянні з традиційними енергоресурсами, такими як російська нафта та газ. Зокрема, Китай вже сьогодні є лідером у виробництві сонячних панелей, що може впливати на глобальні ціни на енергоресурси та знижувати попит на російські енергоносії.
Наведені тенденції підводять до того, що Китай не лише забезпечує себе дешевою енергією, а й стає глобальним центром впливу, здатним визначати майбутнє енергетичних і економічних процесів.

Додати коментар

Користувач:
email:





Гроші не мають колір,
І не вони роблять людину,
Тільки у розумній долі
Фінанси роблять дива знущання.

- Fin.Org.UA

Новини

10:59 - Суд "пробачив" фірмі з оточення Корбана тендер з підробленим документом
10:00 - МАГАТЕ зробило заяву про удар російського дрона по ЧАЕС
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 16.02.2025
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:05 - Доллар вернулся к локальным минимумам
18:05 - Индексы США у максимумов, несмотря на ФРС и инфляцию
18:05 - Растущая волатильность нефти и золота
18:05 - Что дальше: Решения по ставке Австралии и Н. Зеландии, PMI еврозоны
18:00 - Нацбанк показав, яким буде курс долара та євро після вихідних
17:03 - Андрій Сибіга закликав країни Групи семи посилити тиск на Росію задля примушення Путіна до добросовісних переговорів
17:00 - Зеленський розповів, на якій стадії перемовини з угоди зі США щодо рідкісних металів
16:00 - FT дізналася, чому Україна відхилила пропозицію США щодо стратегічних металів
15:05 - По США пройшла хвиля звільнень чиновників за розпорядженням Трампа і Маска
14:20 - Мінстратегпром: Укроборонпром створить спільне підприємство з французькою компанією
14:00 - Мілей прорекламував криптовалюту, але відмовився від неї після хвилі критики
13:01 - ЗМІ: США пропонували Україні надати 50% власності на корисні копалини
11:56 - "Укроборонпром" створить спільне підприємство разом з французькою оборонною групою
11:29 - Ситуація в енергосистемі на 15 лютого: енергетики відновили живлення для 30 тисяч споживачів
11:21 - Міненерго провело координаційну зустріч щодо розвитку українського ринку біометану і його експорту до ЄС
11:05 - Заява МЗС щодо невизнання так званих «дострокових президентських виборів» на окупованій території Абхазії, Сакартвело
10:59 - OpenAI відхилила пропозицію Маска щодо купівлі на $97,4 мільярда
10:50 - Ситуація в енергосистемі на 15 лютого: енергетики відновили живлення для 30 тисяч споживачів
10:00 - Вночі безпілотники атакували московія: лунали вибухи біля НПЗ, загорівся промисловий об'єкт
09:44 - Оперативна інформація ДСНС щодо ліквідації наслідків ведення бойових дій рф та роботи піротехнічних підрозділів
09:30 - Як "сільське шампанське" з Гусятина підкорило Україну. Історія виноробні Father’s Wine
09:00 - Міненерго провело координаційну зустріч щодо розвитку українського ринку біометану і його експорту до ЄС
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 15.02.2025
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:50 - Мінстратегпром: Helsing розширює співпрацю з українською оборонною промисловістю
21:00 - Новини 14 лютого: Обмеження цін на ліки та передача повноважень КРАІЛ Мінцифрі


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.41
Канадський долар29.3665
Юань Женьміньбі5.7289
Чеська крона1.7414
Данська крона5.8442
Гонконгівський долар5.3484
Форинт0.108236
Індійська рупія0.47946
Рупія0.0025612
Новий ізраїльський шекель11.6777
Єна0.27267
Теньге0.083677
Вона0.028899
Мексиканське песо2.0446
Молдовський лей2.2292
Новозеландський долар23.7582
Норвезька крона3.7441
московський рубль0.45318
Сінгапурський долар31.0416
Ренд2.2665
Шведська крона3.8771
Швейцарський франк46.199
Єгипетський фунт0.8224
Фунт стерлінгів52.3891
Долар США41.6299
Білоруський рубль15.1315
Азербайджанський манат24.4925
Румунський лей8.7587
Турецька ліра1.1494
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.5637
Болгарський лев22.2882
Євро43.5907
Злотий10.4661
Алжирський динар0.30885
Така0.34202
Вірменський драм0.105011
Домініканське песо0.67874
Іранський ріал0.0000722
Іракський динар0.031852
Сом0.47714
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар8.4968
Малайзійський ринггіт9.3578
Марокканський дирхам4.1597
Пакистанська рупія0.14966
Саудівський ріял11.1249
Донг0.0016635
Бат1.24137
Дирхам ОАЕ11.3606
Туніський динар13.0832
Узбецький сум0.0032204
Новий тайванський долар1.27709
Туркменський новий манат11.9218
Сербський динар0.36978
Сомоні3.8193
Ларі14.628
Бразильський реал7.1165
Золото122000.17
Срібло1381.36
Платина41825.98
Паладій41851.37

Курси валют, встановлені НБУ на 17.02.2025