"Київстар" іде в люди: що стоїть за гучним розміщенням акцій на біржі в США

Найбільший мобільний оператор України готується стати першою вітчизняною компанією, яка вийде на американську фондову біржу.
Вибравши не найкращий для цього час, материнська компанія "Київстару" Veon попередньо домовилася з інвестиційною фірмою Cohen Circle про розміщення акцій оператора на Nasdaq. Однак процес цього виходу на біржу відрізнятиметься від класичного IPO.
Замість розміщення акцій додаткової емісії, яка як правило проводиться для залучення додаткових коштів на розвиток бізнесу, фактично відбудеться продаж частки міжнародної групи Veon. Вихід на біржу – це ризик для будь-якої компанії.
Але для "Київстару", чиї активи та вся операційна діяльність зосереджені в країні, де вже третій рік триває наймасштабніша війна в Європі за останні 70 років, цей крок може виглядати як безумство. Про це раніше говорили й представники мобільного оператора, наголошуючи, що вихід на міжнародні ринки в умовах війни – надто ризикована ідея.
Попри те, що безпекова ситуація в Україні істотно не змінилася, настрої в компанії, схоже, стали іншими. У Veon стверджують, що перетворення "Київстару" на публічну компанію сприятиме зростанню інвестиційної привабливості всієї групи.
Проте деталі цієї стратегії залишаються нерозкритими. Як саме відбуватиметься вихід "Київстару" на американську фондову біржу Nasdaq та які ще можуть бути мотиви компанії, окрім залучення інвестицій?"Непряме" розміщення акцій Вихід компанії на біржу, як правило, відбувається через первинне публічне розміщення акцій (IPO).
Якщо коротко, то це процес під час якого право власності на той чи інший бізнес оформлюється на іноземну компанію, яка випускає акції та пропонує їх придбати широкому колу інвесторів. Таким чином основний власник бізнесу ділиться своєю часткою, а в замін отримує безкоштовні фінансові ресурси (з точки зору вартості обслуговування) для розвитку компанії.
Широкому загалу такі історії залучення капіталу відомі з кінця "нульових", коли український бізнес розміщувався у Варшаві, Лондоні чи Франкфурті. Однак приватні компанії можуть розміститися і без дотримання класичної процедури IPO.
Для цього існує механізм SPAC (Special Purpose Acquisition Company) – вихід завдяки "компанії спеціального призначення". Саме через одну з них Veon планує вивести "Київстар" на фондову біржу Nasdaq у США.
Щоб зрозуміти, як найбільший мобільний оператор України стане публічною компанією, варто пояснити, як працюють SPAC.За своєю суттю SPAC не веде власного бізнесу, тобто немає ні активів, ні історії діяльності, ні бізнес-плану.
Через це такі компанії часто називають "порожньою оболонкою".
Головна мета SPAC – залучити кошти через публічне розміщення акцій (IPO), а потім використати ці кошти для злиття чи поглинання іншої компанії. Історія кожної SPAC починається з IPO, відомого як blank-check IPO ("порожній чек").
Річ у тім, що інвестори, купуючи акції SPAC, фактично інвестують наосліп, сподіваючись, що керівництво компанії укладе вигідну угоду з перспективним приватним бізнесом. Тому створення SPAC і залучення коштів через IPO потребує від її керівників не лише бездоганної репутації, але й часто відомого імені, яке допомагає збирати інвестиції.
Читайте також: Глава Варшавської фондової біржі: Емісія акцій Kernel використана для дешевого поглинання компанії Veon підписав протокол про наміри з інвесткомпанією Cohen Circle.
У 2015 році її заснувала американська юристка та фінансистка Бетсі Коен разом зі своїм сином Даніелем.
Cohen Circle спеціалізується на створенні та фінансуванні SPAC-компаній.
Однією з них є Cohen Circle Acquisition Corp., яка торгується на Nasdaq і зосереджується на фінансуванні фінтех- та технологічних проєктів та вже залучила понад 5 млрд доларів. Відповідно до правил Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC), акції SPAC розміщуються за фіксованою ціною – 10 дол за акцію.
Залучені кошти зберігаються в довірчому фонді.
Після IPO SPAC має обмежений термін (зазвичай до двох років) для пошуку компанії, з якою можна буде укласти угоду про злиття. Якщо впродовж цього строку угода не відбудеться, SPAC ліквідується, а зібрані кошти повертаються інвесторам.
Також заборонено зливатися з компаніями, пов’язаними з менеджментом SPAC. Для реалізації угоди про вихід "Київстару" на біржу має відбутись реструктуризація бізнесу Veon.
Річ у тім, що наразі акціями українського мобільного оператора володіє компанія Veon Holdings, яка також є власником оператора Jazz (Пакистан), Banglalink (Бангладеш), Beeline (Казахстан) та Beeline (Узбекистан).
Оскільки Veon виводить на біржу лише "Київстар", то інші активи мають бути виключені з Veon Holdings. Після об’єднання останньої із Cohen Circle Acquisition Corp.
материнська компанія Veon збереже мажоритарний пакет акцій новоствореної компанії (SPAC).
Крім того, Veon продовжить володіти низкою дочірніх компаній "Київстару", а також окремими активами та зобов’язаннями (наприклад сервіс "Хелсі").Для чого "Київстару" ставати публічною компанією В жовтні 2023 року президент "Київстару" Олександр Комаров в інтерв’ю Forbes заявив, що вихід оператора на будь-яку міжнародну біржу під час війни неможливий.
Він вважав, що в умовах війни акції торгуватимуться "з величезним дисконтом". Однак вже за рік після цього генеральний директор Veon Каан Терзіоглу висловив кардинально протилежну думку, заявивши, що група розглядає можливість IPO "Київстар" у США вже у 2025 році. Чому ж Veon обрав шлях через SPAC, а не класичне IPO? SPAC дозволяє компаніям швидше стати публічними та уникнути складного процесу оцінки й залучення капіталу через IPO, оскільки SPAC вже має кошти.
Це скорочує час і зменшує невизначеність, але також може знижувати прозорість для інвесторів. Варто зазначити, що лише частка (зазвичай близько 20%) акцій, які купує SPAC, одразу стає доступною для торгів на біржі.
Решта акцій, що залишаються у власності попередніх акціонерів, хоча й отримують статус публічних, можуть бути обмежені локап-періодом (період протягом якого інвестори засновники, менеджери та великі акціонери не можуть продавати свої акції на ринку – ЕП). Так, наприклад, коли Social Capital Hedosophia Holdings придбав 49% акцій Virgin Galactic британського бізнесмена Річарда Бренсона за 800 млн дол, всі акції компанії стали публічними після завершення угоди.
Водночас решта 51% акцій, які залишалися у власності попередніх акціонерів, зокрема Бренсона та його інвесторів, могли бути обмежені локап-періодом.
Читайте також: Зірка, яку погасили.
Що сталося з "Київстаром"? Згідно з офіційною заявою, вихід "Київстару" на Nasdaq має збільшити інвестиційну привабливість ключових активів Veon.
Втім, співрозмовники ЕП на телеком-ринку ще після перших заяв Терзіоглу про IPO припускали, що потенційний вихід на біржу може призвести до розмивання частки LetterOne, яка належить підсанкційним російським олігархам Міхаїлу Фрідману та Андрєю Косогову, в "Київстарі". Однак у випадку виходу на біржу через SPAC мажоритарні частки Veon мають зберегтися.
Таким чином, версія про розмивання підсанкційних російських часток стає малоймовірною.
"Усе залежатиме від того, як буде організовано угоди.
З офіційних заяв поки важко зрозуміти, чи відбудеться розмиття акцій, оскільки сам Veon і його акціонери залишаться", – зазначає аналітик однієї з інвестиційних компаній.Політичний захист та заблоковані дивіденди У жовтні 2023 року Шевченківський районний суд заарештував всі корпоративні права в Україні, що належали підсанкційним олігархам Фрідману, Петру Авену та Косогову.
До арештованих активів увійшли корпоративні права двох мобільних операторів: "Київстар" і lifecell. Якщо поява акцій lifecell серед цих активів для багатьох стала несподіванкою, то відповідні дії щодо найбільшого оператора були прогнозованими.
Протягом наступних місяців 2023 року представники влади неодноразово заявляли, що частка корпоративних прав "Київстару" знаходиться за крок від націоналізації. Попри ці заяви за понад рік цей крок так і не зробили.
Після численних судових розглядів, які включали 15 клопотань і вісім апеляцій, наприкінці 2024 року той же Шевченківський районний суд зняв арешт із 47% корпоративних прав "Київстару". Увесь цей час ситуація з потенційною націоналізацією оператора непокоїла інвесторів Veon.
"Питання арешту певної частки українських активів сильно хвилювало американських акціонерів, які неодноразово писали листи в Держдеп США та сенаторам із проханням втрутитися", – розповідав співрозмовник ЕП в операторі.
Читайте також: "Алло, Фрідман? Ти не повіриш".
Чи націоналізує Україна "Київстар" Для захисту своєї власності в Україні Veon навіть запросила колишнього держсекретаря США Майка Помпео незалежним невиконавчим директором "Київстару".
За інформацією ЕП, його основним завданням було запобігти націоналізації та зняти арешт із корпоративних прав. Водночас і для української влади питання юридично правильного відчуження частки оператора на користь держави викликало труднощі.
"Питання стягнення акцій "Київстару" дійсно було на порядку денному в Мін’юсті, але були дві основні проблеми: вибір стратегії (вилучити тільки міноритарний пакет чи 100%) і наявність доказів від правоохоронців.
До того ж, проблема була у міжнародній структурі власності компанії", – пояснює співрозмовник ЕП в Мін’юсті. Націоналізація "Київстару" могла б призвести до численних міжнародних судів і серйозних репутаційних втрат для України, що ускладнило б залучення іноземних інвестицій у майбутньому.
Адже LetterOne володіє лише 47,9% акцій Veon Holdings, а решта належить іншим інвесторам.Тепер, коли акції "Київстар" планують розмістити на Nasdaq, повторити сценарій націоналізації майже неможливо.
У цьому контексті стратегія материнської компанії щодо виведення "Київстару" на біржу набуває не лише нового значення, але й закріплює захист прав інвесторів від майбутніх політичних ризиків. Ще однією версією чому відбувається вихід на біржу, яку найчастіше озвучували співрозмовники ЕП на телеком- та інвестиційному ринках, є припущення, що отримання коштів від продажу акцій через поглинання може стати своєрідною компенсацією за неможливість отримання дивідендів.
Через обмеження НБУ на період дії воєнного стану прибутки компанії вже третій рік залишаються заблокованими всередині країни.
Читайте також: Головний з економіки в ОП Ростислав Шурма.
Про бізнес брата, концентрацію державних активів та "хороших" бізнесменів Попри війну та значні витрати на модернізацію мережі, фінансові результати "Київстару" залишаються успішними.
У 2023 році, навіть за масштабної кібератаки, оператор зміг збільшити дохід на 8% – до 33,58 млрд грн.
Для порівняння, у 2022 році виторг компанії зріс на 6,8%. У першому півріччі 2024 року дохід оператора знизився на 2,8% – до 16,3 млрд грн, а чистий прибуток впав на 20,1% – до 4,6 млрд грн.
Проте вже у другому кварталі 2024 року компанія збільшила дохід на 9,5% – до 9,4 млрд грн.
Усі ці кошти досі залишаються в Україні, адже згідно з чинними обмеженнями Національного банку, компанія не має права виводити дивіденди за кордон. "Акціонери Veon усвідомлюють, що у "Київстару" вже накопичено сотні мільйонів доларів, які неможливо вивести з України через чинні обмеження.
У такій ситуації угода через SPAC стає привабливою альтернативою для отримання коштів, залежно від потреб усередині групи", – додає співрозмовник.