Мільярдні доходи та нові підходи. Якою була приватизація у 2024 році

У 2024 році уряд поставив перед Фондом держмайна завдання залучити 4 млрд грн до бюджету і передати на приватизацію 301 об"єкт.
ФДМ перевиконав план у 2,5 разу, продавши 377 об"єктів приватизації.
Основна частина доходу – 85% – надійшла від продажу корпоративних прав та єдиних майнових комплексів. Отже, доходи від приватизації 2024 року, що вже переказані до державного бюджету, наближаються до 9,9 млрд грн.
Таким чином, загальний економічний ефект від продажу об"єктів приватизації державної власності з урахуванням ПДВ в розмірі майже 1,2 млрд грн становив близько 11,1 млрд грн. Результат приватизації 2024 року приблизно в 3,14 разу вищий, ніж результат 2023-го.
На це вплинули не лише старт великої приватизації, а й збільшення надходжень від малої (цьогоріч це 3,26 млрд грн без урахування санкційних об"єктів, на які припали 136,05 млн грн, що більше на 3,5% за 2023 рік). Середня кількість пропозицій потенційних інвесторів у 2024 році збільшилася на 4,2%: з 4,8 у 2023 році до 5,3 у 2024 році.
Вартість продажу активів зросла майже в 1,6 разу від стартової ціни.
Водночас лоти малої приватизації здорожчали у 2,7 разу.
Це обумовлено тим, що за них спроможні конкурувати ціною більше гравців ринку, особливо якщо початкова вартість активу невисока. Найбільше учасників, 34, змагалися за лот "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень", розташований у Харкові.
Новий власник заплатив 60 млн грн при стартовій ціні 839 тис грн (вартість зросла у 71 раз). Також по 24 учасники змагалися за нежитлову будівлю і гаражі в Дніпрі та Кропивницькому.
У гаражів стартова ціна була 1 грн.
Один з них придбали за 1 млн грн, інший – за 365 тис.
грн. Найбільші доходи від приватизації зафіксовані в Києві – 7,5 млрд грн.
Значною мірою – завдяки продажу об"єктів великої приватизації та найдорожчого лоту малої приватизації – готелю "Козацький" (400 млн грн).Особливості малої приватизації У межах малої приватизації фонд пропонував ринку єдині майнові комплекси, а також сотні окремих об"єктів нерухомості різного призначення – адмінбудівлі, виробничі споруди, гаражі.
Ці активи, зокрема, допомагали бізнесу в розширенні, перепрофілюванні та релокації з тимчасово окупованих територій. Держава має ідею продати все, чим не може ефективно управляти і що буде цікаво ринку, крім об’єктів, що не підлягають приватизації за законодавством. У 2024 році привабливими для інвесторів були, зокрема, спиртові заводи, комбінати хлібопродуктів та хлібні бази, кар"єри та торфодобувні підприємства, а також об"єкти та індивідуально визначене майно Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції, ДП "Ліси України", Головного управління Пенсійного фонду України та обласних центрів зайнятості. За цікаві активи ринок готовий конкурувати і платити досить високу ціну.
Крім готелю "Козацький" було ще шість лотів, проданих за ціною понад 100 млн грн. Серед них – ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (ціна продажу – 320 млн грн), ДП "Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (165 млн грн), пакет акцій – 50% статутного капіталу – ПАТ "Машинобудівне виробниче об’єднання "Оріон" (120 млн грн).Повернення до великої приватизація і перші досягнення До малої приватизації у 2024 році додалася велика.
Це продаж об"єктів, вартість активів яких більша за 250 млн грн.
Перші два такі аукціони оголосили влітку 2024 року і вони успішно пройшли восени.
Лоти великої приватизації – це крупні та перспективні гравці ринку, якими цікавляться українські та іноземні інвестори. Першими такими проданими активами стали готель "Україна" в Києві (його придбало ТОВ "Ола файн" за понад 2,5 млрд грн при стартовій ціні 1,047 млрд грн) та АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", одне із світових лідерів ринку видобування титанових руд (продане за 3,94 млрд грн компанії "Цемін Україна").
Читайте також: Новий олігарх чи Курченко-2.
Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші? Дохід до держбюджету від продажу лише цих двох лотів – понад 6,45 млрд грн.
Нові власники об’єктів великої приватизації мають зберігати вид діяльності підприємств, робочі місця та погасити борги.
Це дозволяє очікувати, що державні активи будуть ефективно використовуватися і приносити користь економіці. Усі аукціони великої приватизації, як і малої, проходять у системі "Прозорро.Продажі", що забезпечує відкритість і конкурентність.
Долучитися до аукціонів не можуть особи чи компанії, що перебувають під санкціями.
Це гарантує, що важливі для держави підприємства не опиняться в руках ворогів."Гривнівки" У мирний час стартову ціну визначають на основі незалежної оцінки, замовленої Фондом держмайна або його регіональними відділеннями.
Однак зараз, під час воєнного стану, законодавство обмежує можливість проведення таких оцінок.
Тому якщо об"єкт не має балансової вартості або вона дорівнює нулю, його можуть виставити на аукціон з початковою ціною 1 грн. Важливо розуміти: стартова ціна – це лише точка відліку.
Реальна вартість формується ринком під час аукціону.
Якщо об"єкт цікавий багатьом покупцям, вони змагаються між собою і ціна може суттєво зрости від стартової. Наприклад, стартова ціна нерухомості може становити кілька тисяч гривень, а продатися вона може за мільйони.
Це відбувається, коли кілька покупців активно конкурують, підвищуючи ставки.
Ринок сам визначає справедливу вартість майна. Кінцева ціна продажу об"єкта приватизації включає найвищу цінову пропозицію переможця аукціону та 20% ПДВ (за винятком продажу пакетів акцій та часток держави в статутному капіталі підприємств).
Тож стартова ціна – лише відправна точка для ринкових механізмів, які і визначають ринкову вартість майна. На противагу пересторогам, що державне майно продаватимуть задарма, цей підхід дає гарні результати.
За результатами продажу 26 лотів у 2024 році за стартовою ціною 1 грн, сукупний дохід від продажу цих об"єктів становив понад 11,8 млн грн.
П’ять об"єктів продали за понад 1 млн грн кожен.
Середня ціна одного активу становила 455,3 тис.
грн, а в кожному аукціоні в середньому було вісім пропозицій.
Серед проданих лотів були об’єкти нерухомості і транспорт. Продаж об"єктів малої приватизації із стартовою ціною 1 грн не лише наповнює бюджет, а й сприяє розвитку громад, створюючи умови для благоустрою та надходжень податків до місцевих бюджетів.
Для бізнесу це можливість вигідно інвестувати, а для громади – шанс побачити відновлення покинутих будівель. Основна мета приватизації – прискорення економічного зростання, залучення іноземних та внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної власності у структурі економіки України.
З огляду на результати 2024 року ФДМ упевнено йде до цих цілей і системно покращує показники приватизації.