Санкції проти осіб, що підтримують політику кремля: результати реалізації санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб за 2024 рік
2024 рік став важливим етапом у реалізації Україною санкційної політики.
Цей рік продемонстрував ефективність використання санкцій для посилення тиску на росію як через національні інструменти, так і в співпраці з державами партнерами.
Міністерство юстиції України є державним органом, який відповідає за реалізацію державної політики санкції у виді стягнення активів підсанкційних осіб.
Протягом 2024 року Департаментом санкційної політики Мін’юсту було подано 27 позовів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про застосування санкції у виді стягнення активів в дохід держави.
Загалом із травня 2022 року до ВАКС подано 65 таких позовів.
«Ми створили чіткий алгоритм дій для опрацювання кожного рішення РНБО, кожної особи, до якої застосовано санкцію блокування.
При виявленні на території України активів таких осіб та за умови наявності підстав для застосування санкції стягнення – Департамент санкційної політики готує відповідні позови, які розглядає ВАКС.
Застосування санкції у виді стягнення активів – це контрзахід, співмірна відповідь на поведінку підсанкційного суб’єкта, який в той чи інший спосіб підтримує агресію рф проти України», – зазначила заступник Міністра юстиції Інна Богатих.
У 2024 році ВАКС ухвалив 23 рішення, якими позовні вимоги Мін’юсту задоволено.
Санкції торкнулися як фізичних, так і юридичних осіб, включаючи наближених до керівництва рф олігархів, бізнесменів, зрадників та представників російського ВПК.
Так, у дохід держави стягнуто активи підсанкційних осіб:
грошові кошти та ОВДП на суму понад екв.
2,5 млрд грн;
права вимоги до компанії-власника ТЦ "Оушен Плаза" за кредитним договором у сумі понад екв.
9 млрд грн та договорами забезпечення;
165 000 тонн залізорудної продукції вартістю орієнтовно 2 млрд грн;
корпоративні права 37 компаній;
великий морозильний риболовецький траулер "Бухта Соколовская";
7 повітряних суден, авіадвигуни та авіазапчастини;
більше 70 об’єктів нерухомості;
26 одиниць рухомого майна та майнові права;
більше 340 одиниць зброї.
Окрім судової роботи, у 2024 році Мін’юст розробив низку законодавчих змін у сфері санкційної політики.
Зокрема, підготовлено законопроект, який встановлює відповідальність за порушення санкцій, та проект постанови КМУ щодо взаємодії державних органів при обміні інформацією щодо досудового врегулювання та/або оскарження в іноземних країнах застосованих до особи санкцій.
Було також розроблені Мін’юстом та ухвалено зміни до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» у частині розкриття Мін’юсту банківської таємниці (в рамках санкційних справ) та ЗУ «Про санкції» у частині механізму управління стягнутими санкційними активами.
Крім законодавчих ініціатив, особлива увага приділялася роботі над блокуванням та стягненням активів підсанкційних осіб за кордоном.
Протягом 2024 року проінформовано МЗС та ОГП (у рамках TaskForceUA) про активи підсанкційних осіб, що знаходяться/зареєстровані в іноземних юрисдикціях, з метою блокування таких активів.
Також розпочато роботу щодо можливості визнання та виконання рішення ВАКС про застосування санкції стягнення активів в дохід держави стосовно активів підсанкційних осіб, що знаходяться в інших юрисдикціях.
Плани на 2025 рік передбачають подальше вдосконалення законодавства щодо криміналізації відповідальності за обхід санкцій, формування доказової бази та подання нових позовів до ВАКС, а також вирішення питання захисту права власності непідсанкційних співвласників під час застосування санкцій у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб.
«Санкційна політика – це системна робота, яка приносить реально відчутні результати.
Україна продовжить інформувати держави-партнери про свій механізм стягнення активів санкціонованих осіб, щоб сприяти впровадженню аналогічних інструментів у інших країнах.
Це важливо, адже за збитки, спричинені агресією рф, повинні відповідати як росія, так і особи, які підтримують політику кремля», - підсумувала Інна Богатих.
