Як підтримати українського виробника та наповнити держбюджет?

Нещодавно голова Комітету з питань податкової та митної політики зазначив, що до питання оподаткування міжнародних посилок Парламент невдовзі повернеться. Голова Комітету зазначив, що зараз Україна фактично пільгує китайського товаровиробника, закордонного товаровиробника, ставлячи українського у нерівні умови.
Тож варто проаналізувати, якою є поточна ситуація із міжнародними посилками. Обсяги та динаміка За даними Міністерства фінансів, протягом 2022-2023 років та перших дев"яти місяців 2024 року в Україну було ввезено 137,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю 185 млрд грн.
Обсяги посилок без сплати податків зростають щороку - за перші 9 місяців 2024 року показники вже перевищили річні дані попереднього року на 43,8% за сумою.
Читайте також: Держава прагне оподатковувати посилки з Aliexpress і Temu.
Що це змінить? Поточна податкова система передбачає, що товари вартістю до 150 євро, які пересилаються для власного користування - не підлягають оподаткуванню.
Ця норма, яку активно використовують для "сірих схем", складаючи посилки без сплати податків у комерційні партії - призвела до значних витрат бюджету: у 2022 році обсяг неоподаткованих операцій склав 23 млрд грн, у 2023 році – 40,1 млрд грн, а за 9 місяців 2024 року – вже 44,6 млрд грн. Крім недонадходжень до держбюджету - неоподатковані китайські товари (78% всіх посилок - з китайських Aliexpress, Cainiao, Temu) спотворюють конкуренцію та суттєво шкодять українським виробникам аналогічних товарів. Що можна зробити для захисту українського виробника без шкоди споживачам? Для вирішення проблеми із "поштовою контрабандою" ЄС успішно застосував модель One Stop Shop, яка передбачає оподаткування податком на додану вартість продавця, без жодних незручностей для споживачів. ОЕСD пропонує країнам чіткі рекомендації щодо початку застосування оптимальної «моделі продавця/постачальника» у адмініструванні податків у посилках з ТНВ: Перекласти відповідальність за справляння ПДВ на постачальників-нерезидентів та цифрові платформи - нараховувати ПДВ на місці продажу. Запровадити дієвий та ефективний механізм збору - періодична сплата ПДВ через спрощену онлайн-реєстрацію та режим відповідності. Сприяти відповідності та посилювати правозастосування за допомогою сучасного управління ризиками на основі даних та адміністративної співпраці - без стягнення ПДВ при імпорті та швидке звільнення на митниці. Ключові елементи такої моделі для України мають бути: Зниження порогу неоплачуваної вартості до 45 євро для пересилання між фізичними особами Впровадження порядку спеціального оподаткування ПДВ для дистанційних продажів товарів вартістю до 150 євро Перенесення відповідальності за сплату податку на продавця Запровадження спрощеної системи податкової звітності для операцій дистанційного продажу Якими є наслідки реформи для держбюджету та конкуренції? За попередніми розрахунками фахівців - реалізація цих змін принесе додатково 17,7 млрд грн надходжень з ПДВ у 2025 році.
При цьому важливо, що запропонована модель відповідає директивам ЄС та рекомендаціям ОЕСР, що особливо актуально в контексті євроінтеграційних прагнень України. Реформа дозволяє не тільки збільшити надходження до бюджету, а й створює більш справедливі умови для всіх учасників ринку.
Важливо, що такий підхід не передбачає додаткового завантаження на легальний бізнес, а навпаки – спрямований на боротьбу з недобросовісними схемами усунення від оподаткування. В умовах повномасштабної війни Україна стикається з подвійним викликом: з одного боку – гостра потреба в додаткових коштах для забезпечення обороноздатності, з іншого – збереження життєздатності бізнесу та економічної активності.
У цьому контексті особливої уваги заслуговує сфера міжнародних поштових відправлень, яка довгий час залишалася на периферії фіскальної політики, але зараз демонструє значний потенціал для наповнення державного бюджету. Реформування системи оподаткування міжнародних поштових відправлень — приклад виваженого підходу до наповнення бюджету у воєнний час.
Ці зміни доводять, що додаткові ресурси для фінансування оборонних потреб можна отримати без створення сильного тиску на бізнес та споживачів, одночасно наближаючи податкову систему України до європейських стандартів.