П’ять історій про український бізнес, які дивують світ

Навіть у найважчі часи підприємці дивують світ ідеями, інноваціями та стійкістю.
Вони відроджують занедбані заводи, створюють технології, розробляють унікальні продукти та просувають українські бренди на глобальному рівні. "Економічна правда" відібрала п’ять бізнес-історій, про які писала у 2024 році.
Вони демонструють, як бізнес продовжує виживати, розвиватися і перемагати навіть під час війни.
Ці приклади надихають і показують, що сміливість, креативність та наполегливість – ключі до успіху навіть у найскладніші часи.Від редакції.
Малий та середній бізнеси формують понад половину економіки України.
Його представники не можуть лобіювати свої інтереси, як великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділитиметься цікавими історіями про них.
Ці історії не про приголомшливий успіх та великі статки.
Ці історії про те, як закохані у свою справу українці працюють, дають роботу іншим та діляться досвідом.Як узвар з Хмельниччини потрапив на полиці українських супермаркетів Занедбаний консервний завод радянських часів на Хмельниччині міг перетворитися на металобрухт, проте група підприємців на чолі із Сергієм Баченком дала йому нове життя, перетворивши на сучасне виробництво узвару.
Підприємці з Хмельниччини виготовляють узвар у промислових масштабах та підкорюють українські та іноземні супермаркети Досі традиційний український напій майже не був представлений на полицях супермаркетів.
Проаналізувавши ринок, підприємці зрозуміли, що вся справа в цукрі.
Партнери вирішили виготовляти узвар без цукру і ця ідея спрацювала.
Читайте також: Узвар на експорт.
Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Завдяки використанню солодких сортів яблук, груш та слив підприємці створили напій, який запропонували як продукт здорового харчування.
Він став популярним в Україні та за її межами.
Узвар продається у великих супермаркетах України і не має конкурентів.
Згодом продукт почали експортувати в Польщу та США. Попри труднощі війни – дефіцит кадрів, перебої з електрикою, брак скляної тари – підприємці не лише втримали виробництво, а й розширили його.
Вони хочуть зробити узвар символом України у світі, так само, як піца символізує Італію.Модульні будинки, які можна скласти за добу У Броварах на заводі Hutjet створюють модульні будинки, які виглядають, як сучасний конструктор Lego, але для дорослих.
Ці будинки можна швидко зібрати, перевезти і навіть змінити їх конфігурацію залежно від потреб власників.
Будинок-конструктор, який створюється за заводі у Броварах.
hutjet.land Засновник компанії Сергій Самусєв перетворив традиційний підхід до будівництва на високотехнологічний процес.
На заводі під Києвом він зводить будинки з довічною гарантією, які встановлюються на ділянці за добу.
До них можна додавати нові модулі, створюючи двоповерхові або більші будинки.
Читайте також: Дім, який можна звести за день.
Як під Києвом виготовляють сучасні модульні будинки Ціна стартує від 1 тис.
дол.
за кв.
м, а моделі з преміум-опціями (хамам, джакузі, сонячні панелі) коштують до 200 тис.
дол.
Завдяки мобільності ці будинки стають популярними не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема в Канаді, США та ЄС. Ця історія – про інновації, підприємливість та адаптивність.
Модульні будинки не лише розв"язують житлову проблему, а й відкривають нові горизонти для українського бізнесу на світовому ринку.Український стартап, який вирощує шкіру з грибів У маленькій лабораторії Івано-Франківська, можливо, зароджується майбутнє модної індустрії.
Підприємиця та інноваторка Марта Кондрин створює матеріал з грибів для пошиття сумок та гаманців.
Ідея не нова, але в Україні таке виробляють уперше.
Її стартап Mycelia Tech працює над тим, щоб зробити альтернативу натуральній та штучній шкірі доступною для світу. Поштовхом для Кондрин стала подорож до Індонезії, де вона побачила вироби з мікошкіри.
Надихнувшись, вона вирішила перенести цю технологію в Україну.
Її команда вирощує міцелій грибів у лабораторних умовах, використовуючи тирсу та інші природні матеріали.
За 45 днів можна отримати до 50 кв.
м інноваційного матеріалу.
Ця шкіра легка, міцна, еластична та екологічна.
Читайте також: Шкіра з грибів.
Як український стартап виготовляє екологічний матеріал Процес виготовлення триває два місяці: грибний міцелій пресують, сушать, обробляють та фарбують.
Наразі доступний лише чорний колір.
Попит на матеріал зростає.
Уже зараз з нього створюють сумки, гаманці та інші аксесуари. Кондрин упевнена в успіху проєкту.
Завдяки грантам її стартап удосконалює продукт, зокрема працює над його біорозкладністю.
Собівартість матеріалу наразі становить 32 євро за кв.
м, але з масштабуванням вона зменшиться.
Сумка, вироблена зі шкіри з міцелію грибів. Марта вірить, що її робота змінить світ: "Молодь хоче екологічних і сталих рішень.
Шкіра з грибів – це вклад у майбутнє, де природа та прогрес існують у гармонії".Сирні кульки з України за технологією NASA Брати Вадим та Пилип Гришини з Харкова перетворили звичайний сир на інноваційний продукт світового рівня.
Їх компанія snEco, яка спеціалізується на виготовленні сирних кульок з нульовим вмістом води, отримала престижну нагороду на продовольчій виставці SIAL у Парижі. Ідея створення снеків із сиру виникла після того, як брати скуштували схожий продукт у США.
Вони експериментували з технологією сушіння два роки.
Щоб досягти ідеального результату, партнери зіпсували сотні кілограмів сиру.
Виробництво snEco в Харкові Facebook SnEco - хрусткі сирні кульки Завдяки технології вакуумного мікрохвильового сушіння, розробленій NASA, їм вдалося створити снеки, які зберігають смак і користь сиру, мають тривалий термін зберігання та не потребують холодильника. Перші упаковки snEco друкувала на офісному принтері, а виробництво було кустарним.
Нині компанія випускає 100 тис.
упаковок щомісяця, співпрацює з найбільшими мережами супермаркетів України та готується до експорту.
Читайте також: Сир за технологією NASA.
Як українці створили суперфуд, що отримав престижну нагороду у Франції Війна змусила релокувати виробництво до Мукачева.
Попри виклики, брати не лише відновили бізнес, а й подвоїли обсяги виробництва.
Встановивши завдяки грантам сонячну електростанцію, вони зробили виробництво енергонезалежним. У 2024 році snEco стала першою закарпатською компанією, яка отримала дозвіл на експорт молочних продуктів у ЄС.
Її сирні кульки продаються в Польщі, Німеччині, Японії та США.
"Ми доводимо, що Україна – не лише постачальник сировини, а й виробник інноваційної продукції.
Попереду багато роботи, але наш план – щороку зростати вдвічі й підкорювати нові ринки", – каже Вадим Гришин. snEco – приклад того, як українські підприємці створюють якісну продукцію, розвивають локальну економіку та формують позитивний імідж країни у світі.Найбільший в Україні фундуковий сад і повний цикл переробки горіхів 15 років тому Максим Шейко, підприємець з Одещини, зацікавився вирощуванням фундука під час подорожі Італією.
У 2015 році він висадив перші дерева цієї культури і нині його плантації займають понад 800 га.
Це одне з найбільших господарств з вирощування фундука в Україні.
Зібраний урожай фундука Джерело: архів Максима Шейка Бізнес Шейка охоплює повний цикл: від вирощування до виробництва солодощів.
У 2022 році попри війну підприємець відкрив завод з переробки горіхів, який щомісяця виробляє понад 10 тонн продукції. Асортимент включає фундук у шоколаді, енергетичні батончики, шоколадно-горіхову пасту, солоний фундук, нугу, борошно, крупу та олію.
У планах – виробництво трюфелів і печива.
Продукти з фундука представлені у найбільших українських мережах і вже експортуються в Румунію та Італію.
Читайте також: Бізнес на горіхах.
Як підприємець з Одещини вирощує фундук та виготовляє тонни солодощів Окупність інвестицій у вирощування фундука зростає з кожним роком.
Плодоносити дерева починають з шостого року, виходячи на пік урожайності до 20 років і зберігаючи її до століття.
Таким чином, цей бізнес має величезний потенціал і може стати одним з провідних експортних напрямків України.